Неформальне об’єднання «Друзі європейської України» існувало і в Європарламенті попереднього скликання. Проте нині члени цієї групи вирішили інституалізувати утворення й наповнити його конкретнішим змістом. Для цього на своє перше засідання євродепутати запросили членів Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції: голову Іванну Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність»), її заступників Вадима Галайчука, Марію Мезенцеву та члена Павла Мельника (усі троє від «Слуги народу»).

За словами співголови групи литовського депутата Пятраса Ауштрявічюса, до її складу увійшло близько 50 євродепутатів від шести політичних груп, які представляють півтора десятка країн ЄС. Метою діяльності цього об’єднання стала політична підтримка України та просування її економічної інтеграції до ЄС. «Ми повинні робити все, щоб Україна завжди була на порядку денному, щоб ніхто не казав, що це другорядне питання», — зазначив Пятрас Ауштрявічюс. Він висловив сподівання, що найближчим часом український парламент запросить у гості друзів з ЄП: «Ми б хотіли побувати не лише в Києві, який, звичайно, дуже красивий і гостинний, а й у маленьких містах на сході та півдні країни».

З такою потужною командою підтримки нашій країні до снаги здолати всі перешкоди на шляху євроінтеграції. Фото надав автор

Відверті запитання

Під час засідання між європейськими та українськими депутатами відбувся відвертий діалог про останні події в нашій країні. Євродепутатів цікавило, як розвивається громадська й політична дискусія у нашій державі щодо «формули Штайнмаєра», розслідування підпалу будинку ексголови Нацбанку Валерії Гонтаревої, відкриття кримінального провадження щодо Голови Верховної Ради попереднього скликання Андрія Парубія через начебто організацію ним заворушень 2 травня 2014 року в Одесі. Останнє — нісенітниця.

Тенденцію відкриття справ проти представників колишньої влади латвійська євродепутатка Сандра Калнієте назвала «дивною і дуже тривожною». Вона зауважила: в Європарламенті необхідно просувати тезу, що обмін полоненими між Україною та Росією, який «окремі сили подають як великий прогрес із боку Москви», насправді не такий. «І про те, щоб у відносинах з Росією повернутися до принципу business as usual («все як раніше». — В.В.), не може навіть ітися», — наголосила вона.

Литовський депутат Андрюс Кубілюс поцікавився в українських колег їхнім баченням нової стратегії у відносинах з Європарламентом. «Сподіваюся, що проживу достатньо, аби побачити Україну серед членів ЄС, проте, як ми знаємо, в Європейській комісії не дуже люблять згадувати про європейські прагнення України. Тому нам треба креативно сформулювати те, чого хоче Київ у відносинах з ЄС», — цілком слушно вважає політик.

Політичні розбіжності винесли за дужки

Євроінтеграція України — стратегічна мета державної політики, яка об’єднала довкола себе представників різних політичних сил, тому члени Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції винесли за дужки розбіжності у своїх політичних поглядах. Про це під час спілкування з журналістами заявила Марія Мезенцева. «Наразі суперечностей не маємо. На зустрічі з європейськими друзями України ми разом підтвердили, що виконуємо домашнє завдання, ухвалюючи законопроєкти, які просувають нас до імплементації пакета європейського законодавства», — сказала вона.

Іванна Климпуш-Цинцадзе додала, що на шляху до Євросоюзу політики мають забути про ворожнечу і працювати на спільну мету. «Цим шляхом ішли всі країни, які рухалися до членства в Європейському Союзі та НАТО, і саме для цього ми зібралися разом у комітеті», — додала вона.

За словами очільниці профільного парламентського комітету, українські депутати під час зустрічей у Європарламенті наполягали, що санкції щодо Російської Федерації у жодному разі не можна скасовувати. За її словами, дискусію вели навколо відповіді ЄС на проведення окупаційною російською владою незаконної паспортизації українських громадян на непідконтрольних територіях Донбасу і щодо запровадження нових санкцій проти осіб, причетних до організації так званих місцевих виборів на території окупованого Криму.

Окрім офіційних переговорів, українські та європейські депутати багато й щиро спілкувалися і в кулуарах Європарламенту, і за кавою в депутатському кафе. Тож навіть сторонньому спостерігачеві було зрозуміло: зустрілися справжні друзі, яким є про що поговорити.