Жнива в розпалі. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 15 липня українські сільгоспвиробники зібрали 17,4 мільйона тонн зернових і зернобобових культур з площі 5,1 мільйона га, або 52% прогнозу. Зокрема зібрано: пшениці — 12 мільйоні тонн з площі 3,3 мільйона га, або 51% прогнозу, з урожайністю 35,9 ц/га; ячменю — 4,9 мільйона тонн із площі 1,5 мільйона га, або 61% прогнозу, з врожайністю 32,4 ц/га; гороху — 497 тисяч тонн із площі 223 тисяч га, або 78% прогнозу, з врожайністю 22,3 ц/га тощо.

Плоди підтримки

Аналітики Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) зазначають: попри те, що цього року збиральні роботи розпочалися на тиждень пізніше, ніж торік, їх темпи вищі на 19%. Пришвидшення жнив відбулося завдяки збільшенню забезпечення збиральною технікою і відповідно зменшенню навантаження площ до збирання на комбайн.

Техніки в аграріїв побільшало завдяки тому, що станом на 8 липня вони отримали 174,6 мільйона гривень часткової компенсації вартості за купівлю техніки та обладнання вітчизняного виробництва, повідомляє прес-служба Мінагрополітики. Програмою часткової компенсації вартості скористалися 1513 сільськогосподарських товаровиробників, зокрема 773 фермерських господарства.

Загалом вони придбали 2583 одиниці техніки та обладнання на суму 842,8 мільйона гривень, зокрема 49 тракторів, 2089 одиниць ґрунтообробної та посівної техніки, зернозбиральний комбайн, два автомобілі сільськогосподарського призначення та 456 одиниць іншого обладнання. Найбільше компенсації від держави отримали сільгоспвиробники Вінницької (22,5 мільйона гривень), Сумської (15,5 мільйона), Одеської (12 мільйонів), Хмельницької (10,7 мільйона) та Кіровоградської (10,6 мільйона гривень) областей. Варто нагадати, що на 2019 рік у державному бюджеті за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» передбачено видатки на суму 881,79 мільйона гривень.

Щоправда, на майбутній урожай впливатимуть і погодні чинники, не завжди сприятливі. Так, за всіма основними ранніми зерновими і зернобобовими культурами спостерігається збільшення врожайності, зауважують аналітики УКАБ. Проте врожайність озимого ріпаку цього року порівняно з минулим зменшилася на 2,3 ц/га. Це зумовлено передовсім браком вологи на різних стадіях його вегетації.

За деякими іншими прогнозами, урожай пшениці в Україні буде рекордним і сягне 28,8 мільйона тонн за середньої врожайності 43,6 ц/га. Така урожайність перевищує торішню на 14,1%.

Однак експерти УКАБ зазначають, що аномальна спека в червні зумовила передчасне дозрівання озимих і ярих зернових культур. Це пришвидшило процеси формування та спричинило подекуди недостатнє виповнення зерна (зниження маси 1000 зернин). Тож можливе погіршення якості отриманого врожаю через щупле зерно, зниження його класності особливо в південних та східних регіонах.

Трохи про глобальне

Відомо, що Україна — житниця світу, відповідно на доходи наших аграріїв впливає ситуація на продовольчих ринках світу. Міністерство сільського господарства США недавно погіршило світові прогнози виробництва пшениці, сої та ріпаку.  Так, за новою оцінкою глобальне виробництво пшениці становитиме 771,5 мільйона тонн, що на 9,4 мільйона тонн менше порівняно з прогнозами у червні, але на 40,6 мільйона тонн більше порівняно з минулим маркетинговим роком.

Причиною загального зниження  стало скорочення прогнозів виробництва майже всіх глобальних виробників  — Австралії (-1,5 мільйона тонн), Канади (-1,2 мільйона тонн), ЄС (-2,5 мільйона тонн), Росії (-3,8 мільйона тонн), України (-1 мільйон тонн). Зростання прогнозів для США (+0,5 мільйона тонн) та Казахстану (+0,2 мільйона тонн) лише незначно поліпшили ситуацію.

Головною причиною падіння прогнозів виробництва в Україні стало зниження очікуваної врожайності з 42,9 ц/га до 41,1 через суху та спекотну погоду в степовій зоні, де вирощують близько половини українського врожаю пшениці. Зниження прогнозу виробництва вплинуло й на оцінку експорту: експерти за місяць знизили прогноз на 0,5 мільйона тонн — до 19 мільйонів. Проте порівняно з минулим маркетинговим роком експорт може зрости на 2,8 мільйона тонн.

Більше половини урожаю вже є!. Фото з сайту naas.gov.ua

Новий рекорд

За підсумками першого півріччя 2019 року експорт продукції АПК з України становив 10,2 мільярда доларів США, що на 19% більше, ніж за аналогічний період торік. Нагадаємо, що за підсумками 2018 року експорт продукції АПК сягнув рекордного значення 18,6 мільярда доларів. Отже, йдеться про новий рекорд.

А імпорт такої продукції сягнув майже 2,7 мільярда доларів США, що на 9% більше, ніж за першу половину 2018 року. Однак загалом  зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції складається на користь України — плюс 7,5 мільярда доларів.

У загальній структурі торгівлі України експорт продукції АПК, як і в попередні роки, займає вагому частину. За січень — червень цього року частка продукції АПК у структурі загального експорту товарів з України становила  41,5%, а у структурі імпорту — 9,6%.

Стосовно товарної структури експорту: за першу половину 2019 року найбільше зросли поставки з України продукції рослинництва — порівняно з аналогічним періодом 2018-го на 32%, або 1,3 мільярда доларів США. Нарощування поставок продукції рослинництва відбулося переважно за рахунок збільшення експорту кукурудзи — на 1,3 мільярда доларів, або на 66%. На 10%, або 147 мільйонів доларів, зріс експорт з України готових харчових продуктів. За підсумками останніх 12 місяців (травень 2018 року — квітень 2019-го) Україна посіла третє місце серед найбільших постачальників агропродовольчої продукції до ЄС, відвантаживши продукції на 6,3 мільярда євро, що на 14% перевищує показник за аналогічний період торік.

Тобто Україна зберігає тенденцію до нарощування обсягів експорту в країни ЄС, що вказує на налагодженість торговельних потоків з України в ці країни та довіру європейців до української продукції. Проте ще й досі вагому частку у структурі поставок продукції АПК з України в ЄС займає сировина та продукти первинної переробки: зернові, олійні культури та соняшникова олія.

Щодо імпорту, то тут найбільше зросли закупівлі готових харчових продуктів, найперше екзотичних, яких в Україні не вирощують, наприклад, на 56% зріс імпорт кускусу. У зростаючі обсяги ввезеної продукції АПК потрапили не лише кава, фініки та подібні до них продукти, а й цибуля, імпорт якої цього року побив усі мислимі рекорди через неврожай на наших полях. Додалася до імпорту і продукція тваринництва, найперше морожена риба та сири. Однаково Україна залишається серед провідних світових експортерів продовольства і на цій підставі може вимагати відповідного ставлення до себе інших країн. Вітчизняним політикам варто мати це на увазі.