Права людини — це її природні можливості, що забезпечують гідність і свободу діяльності в усіх сферах суспільного життя. Українцям їх гарантують Основний Закон — Конституція і міжнародні угоди. Стаття 21 Конституції визначає, що всі люди вільні і рівні у своїй гідності та правах. А утвердження і забезпечення прав і свобод людини — головний обов’язок держави.

Тож відповідно до статті 18 Закону «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», омбудсман Людмила Денісова представила парламенту щорічну доповідь за 2020-й про стан додержання та захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні.

Скарг побільшало на 40%

Презентуючи її, Людмила Денісова зазначила, що протягом 2020 року до українського омбудсмана надійшло 48 405 повідомлень про порушення прав особи, що на 40% більше, ніж 2019-го (33 838). Понад 24 тисячі, або більш як 50%, стосувалися порушень громадянських та політичних прав українців. Понад 10 тисяч — порушень економічних, соціальних та культурних прав. Інші: майже 4 тисячі — про порушення прав внутрішньо переміщених осіб, понад 3 тисячі — порушення прав у місцях несвободи і майже стільки само — про порушення особистих прав і свобод. Майже 1,7 тисячі — про порушення прав дітей і понад 1,2 тисячі — військовослужбовців.

Вона зазначила, що з початком пандемії СOVID-19 та карантинних обмежень із квітня 2020 року щомісячна кількість повідомлень про порушення прав людини зростала порівняно з аналогічними періодами 2019-го. У травні їх кількість зросла на 30%, у червні — на 75%, а у липні — вдвічі.

Задля відновлення прав людей омбудсман подала 20 044 звернення до органів влади та місцевого самоврядування, внесено 60 подань, 39 приписів та складено 237 протоколів про адміністративні правопорушення. Проведено моніторинг 310 судових засідань і подано 19 позовів від імені осіб про поновлення в судовому порядку порушених прав і свобод.

Омбудсман наголосила, що жодне звернення до уповноваженої не залишається без належного реагування. Торік у 92% звернень українців їхні права було повністю поновлено, щодо 5% ще триває розгляд питання і 3% направлено для вирішення за належністю до відповідних органів.

Особисті права та свободи

4%, або понад 2 тисячі, торішніх звернень до уповноваженої з прав людини стосувалися права на повагу до гідності. Це майже вдвічі більше, ніж 2019-го. З них 74%, або 1,5 тисячі, стосувалися порушень права людини на невтручання в особисте і сімейне життя під час здійснення колекторської діяльності. Для стягнення заборгованості колекторські компанії незаконно використовували персональні дані членів родин, сусідів, друзів та співробітників осіб, які мають прострочені фінансові зобов’язання. За словами омбудсмана, колектори часто застосовують жорсткі, часом протиправні методи. Причина, на її переконання, в тому, що у чинному законодавстві донедавна не було встановлено та врегульовано поняття колекторської діяльності, правил поведінки працівників таких компаній та їхню відповідальність.

Тож спільно з народними депутатами і Національним банком напрацювали проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості», який Верховна Рада ухвалила 19 березня 2021 року. Відтепер такі правовідносини регламентовано. 12 квітня закон підписав Президент.

Людмила Денісова зазначила, що в умовах пандемії пришвидшилася цифровізація. Люди стали більше користуватися онлайн-сервісами. Офіс уповноваженого провів перевірку стану дотримання права на приватність у роботі порталу «Дія» та додатка «Дій вдома». Вона наголосила, що жодних порушень виявлено не було.

А ось під час перевірки електронної системи охорони здоров’я було встановлено надмірне збирання персональних даних. За підсумками перевірки внесено подання уповноваженого і зазначені в ньому рекомендації враховано у Концепції розвитку електронної охорони здоров’я, затвердженій урядом наприкінці 2020 року.

Розроблено закон «Про захист персональних даних», редакцію якого омбудсман повністю підтримує і чекає на ухвалення документа у парламенті.

Проти дискримінації

445 повідомлень, що надійшли до омбудсмана, стосувалися дискримінації людей за різними ознаками. 29% з них — за ознакою релігійних переконань, 10% — інвалідності та стану здоров’я, 7% — національного походження, 4% — статі, по 3% — віку та сексуальної орієнтації.

В умовах карантину доступ до банківських послуг та перевірка стану рахунків більшість українців здійснює онлайн. Проте особи з порушенням зору не могли скористатися ними, оскільки веббанкінг не пристосований до їхніх потреб. Тож нині на виконання рекомендацій уповноваженого НБУ розробляє заходи для вітчизняних банків для усунення цього порушення.

Встановлено 26 випадків расової дискримінації. Деякі мали кримінальний характер, як-от побиття студентів, вандалізм щодо релігійних споруд та порушення недоторканності житла. За сприяння уповноваженої за трьома з них поліція розпочала досудові розслідування.

Людмила Денісова повідомила, що з 49 релігійних організацій, які діяли на початок окупації на Кримському півострові, через репресії Російської Федерації нині залишилося всього шість. Десятки храмів захопила окупаційна влада. Деякі релігійні організації оголошено терористичними та екстремістськими. У мечетях встановлюють відеоспостереження, а вірян карають за читання Корану та релігійні пісні. А на окупованому сході України більшість релігійних громад припинили існувати, їхні храми захопили. Протягом року омбудсман провела зустрічі із представниками моніторингової місії ООН, ОБСЄ, Міжнародного комітету Червоного Хреста тощо і доносила до них цю інформацію.

Порушували і право громадян спілкуватися державною мовою в освітньому процесі, торговельних мережах та під час одержання інформації про товари. За підсумками наданих уповноваженою рекомендацій ці порушення було усунуто.

2020 року по допомогу на Урядову гарячу лінію, в поліцію, органи соцзахисту звернулися 211 тисяч осіб, які постраждали від домашнього насильства, що на 62% більше, ніж 2019-го. 70% таких повідомлень, які надійшли до уповноваженої, стосувалися порушення права на захист постраждалих осіб. Як-от заяви потерпілих у поліції не приймали, а злочини кваліфікували як тілесні ушкодження або майнові суперечки. Розслідування закривали.

За підсумками заходів, вжитих омбудсманом, відкрито чотири кримінальні провадження, видано заборонні та обмежувальні приписи кривдникам. А винних у бездіяльності посадових осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

У Криму віряни зазнають утисків і переслідувань від окупаційної влади та гуртуються, щоб протистояти їм. Фото з сайту facebook.com/crimeasolidarity

Громадянські та політичні права

15%, або понад 7 тисяч звернень, стосувалися порушення права на правосуддя, що на 67% більше, ніж 2019-го. Більшість із них становлять порушення процесуальних прав на стадії кримінального провадження та досудового розслідування. Наприклад, бездіяльність слідчого або прокурора, підозрюваним не надають доступ до захисника та ін. Після реагування уповноваженої винних у порушеннях правоохоронців притягнуто до відповідальності.

Протягом 2020 року було перевірено дотримання процесуальних прав 138 громадян, які перебувають у місцях несвободи у 26 країнах. Виявлено порушення їхніх прав на справедливий суд, юридичний захист, охорону здоров’я та отримання консульської допомоги. Після звернень до обмудсманів та правоохоронних органів інших країн та дипломатичних представництв порушені права наших громадян було відновлено.

133 громадяни України Російська Федерація незаконно переслідує за політичними мотивами. З них 114 ув’язнено, 97 перебувають в РФ, 17 — в АР Крим. На тимчасово окупованому сході незаконно утримують 260 українців, з яких 44 військовослужбовці. Людей утримують без меддопомоги та засобів захисту від коронавірусу. Уповноважена постійно перебуває на зв’язку з їхніми рідними, адвокатами та консульськими працівниками. Про це повідомлено міжнародні правозахисні організації.

Захистити дитину

1667 повідомлень стосувалися порушення прав неповнолітніх. Серед них на піклування і турботу батьків, виховання в родині, освіту, житло, захист від насильства та ін. Це на 67% більше, ніж 2019 року.

2020-го через карантинні обмеження понад 42 тисячі дітей залишили інтернатні заклади та повернулися в родини. На жаль, більшість цих родин перебувала у складних життєвих обставинах, тож наглядати за неповнолітніми мали б фахівці служб у справах дітей. Проте на початок 2020 року з 830 територіальних громад вони були тільки у 207. Отже, діти перебували без належного захисту та підтримки. За зверненням омбудсмана фахівці Мінсоцполітики провели інспектування близько 170 тисяч родин. 867 дітей відібрали в батьків через загрозу їхнім життю і здоров’ю. Виявили 1593 неповнолітні, які залишилися без батьківського піклування в період карантину, їх повернули в інтернати.

16% повідомлень стосувалися порушення права дітей на освіту. В умовах переходу на дистанційне навчання система освіти показала неготовність до якісного функціонування у віддаленому доступі, брак можливостей у батьків організувати таке навчання через складні життєві обставини. Зокрема труднощі з одночасним доступом до дистанційного навчання в родинах, які мають кілька дітей шкільного віку, низька якість інтернет-зв’язку чи повна його відсутність в окремих районах. За поданням уповноваженої наприкінці 2020 року уряд затвердив Порядок забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Виявлено порушення права дітей на медичну допомогу та лікування через недостатність фінансування медзакладів. Завдяки втручанню омбудсмана в держбюджеті на це передбачено 10,3 мільйона гривень.

Економічні та соціальні права

Кількість скарг до уповноваженої з такої тематики 2020 року зросла на 30% порівняно з 2019-м. Через моніторинг 216 об’єднаних територіальних громад встановлено системне порушення права на землю: повільні темпи реєстрації земельних ділянок, відмови у реєстрації прав на ділянки, вимагання документів, не передбачених законодавством, тощо. За втручання омбудсмана місцева влада поновила громадян в їхніх правах.

В умовах пандемії під загрозою опинилося право на підприємницьку діяльність. Українці зверталися до уповноваженої щодо правомірності карантинних обмежень та застосування штрафних санкцій. Це відбувалося через недостатні роз’яснення місцевої влади карантинних обмежень. Усі, хто потребував, такі роз’яснення отримали.

14,7% скарг — на порушення соціальних прав. Як-от на неотримання пільг під час карантину через призупинення або скасування пільгового проїзду в громадському транспорті. Отримано 10 таких скарг. Після втручання уповноваженої права громадян було відновлено.

Постраждалі від збройних конфліктів

7,8% скарг, що надійшли торік до омбудсмана, стосувалися порушення прав внутрішньо переміщених осіб. Це вчетверо більше, ніж 2019 року. Через збройну агресію Росії порушено права жителів тимчасово окупованих територій. Кількість постраждалих серед цивільного населення становить 128 осіб, зокрема 23 загиблих.

Через пандемію коронавірусу протягом березня — грудня 2020 року кількість перетинів контрольно-пропускних пунктів жителями окупованих територій зменшилася у 27 разів. До уповноваженої надійшло майже 1,7 тисячі повідомлень, що люди не можуть реалізувати своє право на вільне пересування. Відновити його вдалося через звернення до командувача ООС.

На завершення доповіді уповноважена Верховної Ради України з прав людини уточнила, що з її щорічної доповіді за 2019 рік, у якій було надано 245 рекомендацій поліпшення стану дотримання прав людини в Україні, виконано 14%, виконують 23%, частково виконано 17% та 46% не виконано, тобто попереду ще багато роботи.