— З першого жовтня набула чинності нова редакція програми житлових субсидій, — зауважив перший заступник міністра соціальної політики Віталій Мущинін під час експертної зустрічі «Забезпечення соціального захисту населення в умовах підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги», яка відбулась у Кабміні. — Тож ми переглянули соціальні норми, відповідно до яких нараховують житлові субсидії.
Також у Мінсоцполітики діє програма компенсаційних виплат різниці тарифів за газ, теплопостачання та гарячу воду. Згідно з останніми статистичними даними, за компенсаціями звернулося майже 5 тисяч родин, а приблизно 3,5 тисячі сім’ям її призначили.
— Загалом по Україні ця програма працює не дуже потужно, — зазначив Віталій Мущинін. — Очікуємо, що вона стане більш дієвою та статистично показовою з настанням опалювального сезону. Цього року кількість сімей, які отримали житлові субсидії, зменшилася. Так, упродовж останнього звітного періоду їх було майже 454 тисячі, на відміну від тих 486 тисяч, які отримували їх торік за цей же час. Зменшення становить майже 7% порівняно з 2013 роком.
Це підтверджує і завідувач відділу дослідження рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ Людмила Черенько.
— У нас теж викликає подив, що за компенсацією звернулося мало людей, адже нині в Україні відсоток сімей, які мають офіційні доходи, нижчі за прожитковий мінімум, значний, — зазначає вона. — Тож очікували, що всі або принаймні більшість із тих, хто має право на таку допомогу від держави, звернуться за нею. Навіть якщо зробити поправку на відсоток тих, у кого розмір цієї компенсації був би несуттєвим (людям просто невигідно витрачати час на збирання довідок, щоб її оформити), то все одно від 15 до 20% сімей все-таки мали б звернутися за компенсацією. Вочевидь населення ще не відчуло суттєвого зростання тарифів на опалення, оскільки лише через місяць прийдуть рахунки з новими цифрами, принаймні до мешканців багатоквартирних будинків. І тоді, можливо, люди почнуть звертатися за субсидіями чи компенсаціями.
Щодо субсидій, то з 1 жовтня набув чинності новий порядок, який більш орієнтований на сім’ї з високим ризиком бідності (акцент робиться на родини з дітьми). Якщо оцінити потенційний контингент, то за новим порядком чисельність тих, хто може прийти за субсидіями, ймовірно, зросте у 1,7 раза (за умови, якщо знову не спрацюють якісь незрозумілі суб’єктивні фактори). Важко сказати, чому люди не йдуть за субсидіями та компенсаціями, адже об’єктивних підстав немає. Ми перевіряли все, що могли. Єдине зауваження: поінформованість про отримання таких компенсацій доволі низька. Інформаційна кампанія, звісно, проводиться, але не настільки потужна, щоб оповістити майже всіх українців. До того ж наші громадяни стали більш свідомі. Ми знаємо, що раніше за субсидіями зверталися навіть ті, хто в принципі міг сам оплатити рахунки. Припускаю, що останні події спонукали їх стати відповідальнішими громадянами.
Щодо програми, пов’язаної із соціальним захистом сімей, які вимушено переселилися з районів проведення АТО, то, зауважують фахівці, у міністерстві ухвалили постанову №505 про виплату допомоги на проживання та постанову №509, у якій прописаний порядок взяття на облік осіб, які перемістилися з небезпечних територій. Завдяки цим рішенням держава надасть вимушеним переселенцям грошову допомогу на 6 місяців для оплати орендованого житла та житлово-комунальних послуг. Для непрацездатних громадян (пенсіонерів, батьків, які доглядають за дітьми або громадян похилого віку та інвалідам) передбачено 884 гривні на місяць. Для працездатних громадян ця сума становить 442 гривні.
Ми в Google+