Каюся! У дитинстві ми із хлопцями також іноді кодували сигнали телеканалів. Щоправда, не для всіх телеглядачів, а тільки для окремих осіб, які жили на нашій вулиці. Бажаючи побешкетувати, ми увечері нишком заходили у двір і крутили встановлену тут високу металеву трубу з антеною на верхівці. Дядько, який нам чимось насолив, спершу не розумів, куди поділися зображення і звук. Сердито вставав із дивана, перемикав канали, грюкав кулаком по телевізору, який сичав у відповідь, і тільки потім виходив з хати. Голосно пополаявши темряву й нас, бо ми в ній сховалися, він крутив антену назад і повертався до екрана. А ми знову бігли до антени. І так кілька разів. Аж доки дядькові не спало на думку прив’язати до антени свого злого пса.

Зрозуміло, цей перевірений ефективний спосіб нітрохи не зарадить українцям, які мають якось розв’язувати проблеми кодування супутникового сигналу телеканалів, яке вводять відсьогодні. «Урядовий кур’єр», спробував розібратися у ситуації й пропонує читачам деякі варіанти від фахівців, які допоможуть уникнути ймовірного теленебачення і протистояти засиллю російських каналів.

Російська пропаганда: «Здрастє, я ваша теленяня!»

Отже, відразу 23 українські канали закодують свій супутниковий сигнал. Ідеться про популярні телеканали, що належать вітчизняним медіагрупам «1+1 медіа», «Інтер Медіа Груп», «Медіа Група Україна» та Star Light Media, власники яких Ігор Коломойський, Рінат Ахметов, Вік­тор Пінчук, Дмитро Фірташ. Тривожного для телеглядачів вівторка 28 січня з відкритого доступу на супутнику зникнуть такі канали: «1+1», «2+2», ТЕТ, ПлюсПлюс, «УНІАН ТБ», «Бігуді», «Україна», НЛО ТV, «Індиго ТV», «Інтер», НТН, К1, К2, «Мега», «Піксель», Zoov, «Enter-фільм», СТБ, Новий канал, ICTV, М1, М2, «Оце». У близько 4 мільйонів телеглядачів, які користувалися супутниковими тарілками, від безкоштовного перегляду залишаться тільки спогади, оскільки згадані медіагрупи недавно почали розвивати ринок платного телебачення, маючи наміри заробити кошти і потім вкладати їх у якісний контент.

Фахівці звертають увагу ще й на таку реальність. Виявляється, транслюючи не власний контент (фільми, концерти, спортивні програми тощо), телеканали мають зобов’язання перед міжнародними партнерами показувати його тільки на території України. Тому виконуючи ці умови, власники повинні забрати канали з вільного доступу на супутнику.

А ще представники медіагруп вірять, що кодування допоможе їм у боротьбі з телевізійними піратами: провайдери-нелегали більше не зможуть безперешкодно брати сигнал каналів із супутника. Тобто, з одного боку, вони діють у юридичному полі: закону не порушують і мають право брати кошти із пропонованих ними телевізійних послуг. Із другого — крім юридичної та комерційної складової, існує ще й суспільна відповідальність — особливо в умовах тривалої інформаційної війни, у якій наша держава досі, на жаль, відступає і тримає оборону з досить сумнівним успіхом.

Що тепер можна дивитися безплатно? Як і раніше, у вільному доступі на супутнику залишаються інформаційні канали «Прямий» і 5-й, «112 Україна», NewsOne і ZIK, «Україна 24», 24 канал, «Еспресо», 4 канал та «Наш». До послуг телеглядачів розважальні канали «Сонце» і MusicBox, а ще державний «Рада», дитячий «Малятко», суспільні «UA: Перший», «UA: Культура», «UA: Крим» і деякі регіональні.

Але виникає чи не найбільша болюча проблема кодування двох десятків українських каналів. Адже в українських телеглядачів залишається безплатний доступ до російських телеканалів. У вільному доступу вони зможуть дивитися не тільки кілька розважальних СТС, НТН, а й відверто пропагандистські й навіть антиукраїнські російські канали «Перший канал. Всемирная сеть», «РТР-Планета», «Россия 24», «НТВ-мир». Тобто російська пропаганда стає ще доступнішою для українських телеглядачів і ще впевненіше претендує на роль няньки, яка розказуватиме казки про нашу спільну історію, одвічну дружбу народів та провідну роль «старшого брата». А заодно жорстоких українських «нацистів» і «фашистів», які у 2014-му напали на Донбас і спростовують твердження «мижбрати». І цей цинізм відбувається під супровід щоденних обстрілів гібридної війни на Донбасі, яку ініціювали, активно підтримують, беруть у ній участь і одночасно заперечують власну причетність віроломні «брати».

Що тепер робити з телевізором?

Відтепер, аби й надалі дивитися канали чотирьох медіагруп, фахівці радять обрати котрийсь із варіантів: підключитися до цифрового ефірного телебачення Т2, до одного з двох легальних супутникових провайдерів, кабельних мереж або інтернет-телебачення ІРТV чи ОТТ.

На сьогодні в Україні є дві супутникові платформи Viasat (входить у групу «1+1 медіа») та Xtra TB («Медіа Група України»). Обравши одну з них, потрібно придбати у них тюнер для розкодування сигналу. Встановити прилад допоможе офіційний майстер від провайдера. Далі — дрібниці: обрати пакет каналів і не забувати щомісяця платити абонентську плату.

Ціна питання? Насамперед спеціалісти пропонують звертати увагу на таке: тюнер має мати маркування «УТБ», який підтримуватиме систему кодування Verimatrix, якою користуються медіагрупи. Купити тюнери можна у магазинах електроніки або на сайтах супутникових провайдерів. Коштує він 1099 гривень, а разом з підключенням — 1499 (на сайті Viasat). А у провайдера Xtra TB можна не тільки придбати тюнер за ту саму ціну, а й узяти його в оренду — 29 гривень на місяць.

За умов підключення абонентів до 2 лютого провайдер Viasat пропонує знижки: протягом трьох місяців нові абоненти зможуть користуватися обраними тарифами за зниженою абонентською платою: «Сімейний» — 59 гривень на місяць, «Престижний» — 149, «Преміум НD» — 249. А сервіс Xtra ТВ пропонує під час підключення пакет «Комфорт» за 55 гривень на три місяці, а далі він коштуватиме вдвічі дорожче. Із допомогою фахівців українські телеглядачі мають змогу фактично безплатно підключитися до ефірного, кабельного чи інтернет-телебачення.

А ось що відтепер робити громадянам України, які тривалий час перебувають на окупованих територіях Донбасу і Криму? Зрозуміло, на супутнику вони тепер зможуть дивитися тільки залишки каналів у вільному доступі. І не мають змоги підключитися до легальних українських провайдерів, оскільки ті не можуть вести бізнес за лінією розмежування. Щоправда, користувачі за бажання зможуть підключитися до послуг самостійно і платити за них онлайн.

Але чи багато з них погодиться спершу купити тюнер на українській території, потім провезти його через КПВВ і самотужки підключати? М’яко кажучи, далеко не всі. І те, що кодування супутникового сигналу вітчизняних телеканалів — питання політичної ваги, добре розуміють насамперед в окупованих частинах Донбасу і Криму. Адже наші співвітчизники й раніше потерпали від нестачі голосу з України — без українських телеканалів та радіо­станцій, а тепер і поготів.

У середині лютого Міністерство культури, молоді та спорту нарешті введе в дію державний телевізійний канал для окупованих територій Донбасу, створений на базі каналу UATV. Але, по-перше, сигнал каналу, що має покрити 80% окупованих територій, працюватиме аж на сьомому році потужної антиукраїнської інформаційної війни проти жителів сходу України. А по-друге, це майже крапля в морі. Особливо на тлі засилля російських та «республіканських» каналів і того, що тепер немає змоги безплатно дивитися деякі українські канали через супутник.

ОФІЦІЙНО

Повідомлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення:

До Національної ради почастішали звернення громадян про запровадження провідними медіагрупами кодування супутникових програм. Регуляторний орган вкотре наголошує, що попри свої застереження щодо ймовірності послаблення рівня інформаційної безпеки України українські медіагрупи все-таки вирішили спільно запроваджувати європейську практику кодування супутникового сигналу і так посилити захист своїх авторських прав на телевізійний продукт, що, на їхню думку, сприятиме боротьбі з піратством, а також розвитку платного телебачення.

ПРЯМА МОВА

Олександр ГЛУЩЕНКО,
медіаексперт:

— Кодування супутника — одне з головних прохань і, якщо хочете, претензій ринку платного телебачення. Ринок давно потребував зменшення можливості аудиторії отримувати безплатний доступ до телеканалів, за які провайдери платять гроші. Недавно з України пішов Discovery. Пішов тому, що тут немає грошей. І до листопада 2019 року ринкового телебачення (в комерційному його розумінні) в Україні не було.