Підписання меморандуму між державним концерном «Укроборонпром» і державним підприємством «Прозорро.Продажі» щодо прозорої оренди майна державних оборонних підприємств, які входять до складу концерну, його генеральний директор Юрій Гусєв вважає дуже важливим.

«Розпочався новий етап нашої співпраці. Це важливо, адже за всю історію незалежності України державні оборонні підприємства отримували істотно меншу кількість замовлень від держави, тож їхні виробничі потужності використовують не повністю», — заявив він на пресбрифінгу з нагоди підписання документа.

Юрій Гусєв підкреслює, що, безумовно, Укроборонпром працює над пропозиціями для державних замовників від підприємств концерну в межах формування державного оборонного замовлення на 2021 рік, але надлишкове майно слід використовувати ефективно, щоб не фіксувати втрати окремих активів, як було досі. За його словами, з-поміж 969 кримінальних проваджень, відкритих у галузі оборонно-промислового комплексу, майже 40% — це провадження щодо незаконного заволодіння держмайном.

Юрій Гусєв каже, що до складу ДК входять 137 підприємств, 21 з яких розташовано на тимчасово окупованих територіях.

«Підприємства Укроборонпрому володіють 7441 об’єктом нерухомості загальною площею майже 9 мільйонів квадратних метрів.

Нульова толерантність до корупції

Майже два мільйони з них — надлишкове майно, вже давно не задіяне у виробничих процесах підприємств концерну. Тому таке майно можна передавати в оренду, головне — у максимально прозорий і відкритий спосіб», — констатує він.

Як було досі, очільник Укроборонпрому показує на прикладах. Згідно з аналізом договорів оренди майна трьох підприємств ДК у Києві — «Артем», «Маяк» і «Радар», понад 80% об’єктів здають в оренду за цінами, нижчими за ринкові.

«Це неприпустимо. Найнижча плата за оренду квадратного метра нерухомості становить менш як 10 гривень — 7,5 гривні. А контракти на оренду приміщень підприємств ДК зазвичай довготривалі — 5—10 років. Крім того, багато договорів укладено на початку 2000-х років і навіть у 1990-х. Контракти пролонговують роками з фіксованою мінімальною ціною за квадратний метр», — розповідає він про специфіку раніше укладених контрактів оренди майна акціонерними товариствами концерну. А ось збитки від неефективного розпорядження майном на цих трьох підприємствах щомісяця сягають 3,7 мільйона гривень.

Аби остаточно покласти край цій ганебній практиці й впровадити ефективну прозору систему відчуження і надання в оренду державного майна (щоб підприємства ДК могли заробляти більше грошей від використання надлишкового нерухомого майна), а також для розвитку в цій галузі добросовісної конкуренції, й підписано меморандум.

«Принцип нульової толерантності до корупції, відкритості, прозорості закладено в меморандумі. І це частина філософії трансформації нашого концерну, що триває», — акцентує Юрій Гусєв.

Тимчасово невикористовувані приміщення також мають приносити користь. Фото з сайту baltnews.ee

Закріпити результат

Торік уряд постановою запровадив новий механізм передачі державного та комунального майна в оренду шляхом проведення електронних аукціонів за допомогою електронної торгової системи. І завдяки цьому підприємства ДК 2020-го від продажу через систему «Прозорро.Продажі» свого надлишкового майна змогли заробити майже 50 мільйонів гривень.

«Такими були перші підсумки нашої співпраці. Завдяки успішним електронним торгам щодо оренди такого майна, за результатами яких або було підписано договори, або процес їхнього укладання триває, 2021 року підприємства ДК можуть заробити ще майже 25 мільйонів гривень. Ці гроші можна спрямовувати на переоснащення, модернізацію, збільшення ефективності діяльності підприємств. Торік вдалося підвищити ефективність оренди майна майже на 21,3%, тепер підприємства ДК на рік отримують від оренди на 6 мільйонів гривень більше», — зазначає Юрій Гусєв.

За словами директора підприємства «Прозорро.Продажі» Олексія Соболєва, торік, коли відбувалися пілотні аукціони щодо об’єктів ДК, на них фіксували зростання стартової ціни. «Нині реформа державної оренди дає змогу переукладати орендні контракти на абсолютно прозорих і вигідніших для держави й місцевих органів умовах. У середньому на аукціонах з переукладання контрактів ціна зростає на 40—50%. Якщо і надалі буде така наполегливість і системна робота, то зможемо згенерувати більші кошти для оборонної промисловості», — переконаний він.

Щоб надалі успішно співпрацювати із «Прозорро.Продажі», як додав директор з питань активів, корпоративних прав та держоборонзамовлення концерну Мустафа Найєм, Укроборонпром розробив реєстр нерухомого майна, яке можна здавати в оренду. З ним можна ознайомитися на сайті ДК у розділі «Активи» підрозділі «Інвестиційна нерухомість для оренди». Реєстр доповнюватимуть щотижня.

«У ньому є інформація про стан об’єктів, місце розташування, наявність судових питань щодо них. Отримано дозвіл концерну на здачу в оренду 250 об’єктів. Це майже 380 тисяч квадратних метрів. Ми не встановлюватимемо космічну ціну оренди, а дослухатимемося до ринку. Якщо конкурс не відбуватиметься з першої спроби, то знижуватимемо ціну на 15%, потім ще на 15, тобто ціну може бути значно знижено. В умовах усіх конкурсів буде прописано, що майно не можна надавати в оренду і до участі в конкурсі не допускатимуть юридичних чи фізичних осіб країни-агресора», — каже Мустафа Найєм.

2020 року не допущено проведення незаконної та непрозорої приватизації орендованого майна ДК площею 21 тисяча квадратних метрів. Відмовлено у зміні цільового призначення орендованого майна майже 220 квадратних метрів у центрі Києва. А це 1,2 мільйона гривень на рік. Усі кошти, виручені від оренди, спрямовуватимуть на розвиток підприємств ДК, яким ці об’єкти належать, погашення зарплатних чи комунальних боргів. Тобто всі кошти залишатимуться на підприємстві, а не виводитимуться.

Загалом чинні договори оренди майна в ДК дають на рік 57 мільйонів гривень. 2021-го концерн розраховує на суму мінімум у 1,5 раза більше.

Усі бачать усе

Заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, представниця держави в наглядовій раді ДП «Прозорро.Продажі» Світлана Панаіотіді нагадує, що в Україні ринок прозорої оренди державного і комунального майна, який має ефект «усі бачать усе», запроваджено з осені 2020 року.

«На 11 січня 2021-го проведено понад 5 тисяч аукціонів, половина з яких успішні. Це дуже добра статистика (якщо порівнювати із приватизацією, де лише 30—40% аукціонів вважають успішними), бо до запровадження цього ринку і прозорої оренди державного та комунального майна кількість аукціонів була втричі меншою. Це означає, що ми виводимо з тіні те, що раніше здавали в оренду з-під поли для своїх за офіційно низькі кошти, які потрапляли у державний та місцеві бюджети, а насправді — за готівку. Тобто система прозорих аукціонів працює ефективно, збільшує надходження до бюджетів», — наголошує заступниця міністра.

Світлана Панаіотіді підтверджує свої слова прикладами. Якщо стартова ціна місячної оренди частини приміщення 10 квадратних метрів у терміналі D міжнародного аеропорту «Бориспіль» становила трохи більш як 5130 гривень, то, за підсумками аукціону, вона підскочила до понад 81,7 тисячі гривень — перевищення майже вшістнадцятеро. А за частину гаража площею майже 36 квадратів комунального підприємства в місті Рівне стартова ціна місячної оренди з 67,5 гривні зросла майже в 300 разів.

Найбільше аукціонів з оренди комунального й державного майна оголошують у трьох областях: Київській, Дніпропетровській та Львівській. А загалом до системи долучилися чотири сотні організаторів торгів: регіональні відділення Фонду держмайна, комунальні підприємства, органи місцевого самоврядування й державні підприємства.