Передостанню середу 2017 року Прем’єр-міністр Володимир Гройсман відкривав разом із українськими пластунами. Вони традиційно принесли до Будинку уряду Віфлеємський вогонь — символ любові й добра. Глава уряду вітав українців з початком Новорічних і Різдвяних свят, бажаючи в ці дні кожному стати добрішим. До найменших гостей він звертався словами: «Для мене велика честь прийняти цей вогонь. Хочу подякувати за те, що ми зберігаємо традиції. Нехай Новорічні й Різдвяні свята будуть затишними й теплими. Хай кожен в ці дні стане добрішим».

Потім він говорив про подолання наслідків снігопадів у західних та центральних областях України, нагадуючи, що ситуація потребує координації дій та відповідальності керівників органів центральної та місцевої влади. «Завжди за складних погодних умов у нас виникають проблеми. Це зрозуміло, але що важливо? Наскільки адекватно всі, хто мають обов’язок навести лад, реагують, чи вони просто споглядають, чи вони швидко мобілізують зусилля і приборкують ситуацію. Я наголошую на тому, що буду вимогливим, зокрема до влади на місцях. 

Безвідповідальності терпіти не збираюся», — наголосив Прем’єр. Він також підкреслив, що ресурси для подолання наслідків негоди є.

Та найбільше часу Володимир Гройсман приділив виконанню плану оновлення й модернізації інфраструктурного комплексу країни, передусім у частині роботи державної компанії «Укрзалізниця». Це, на його думку, дасть змогу додатково отримати не менше 1% зростання ВВП наступного року. «Питання інфраструктури мають важливе значення для розвитку економіки. Можемо отримати плюс 1% зростання ВВП. Інфраструктура має бути готова до підтримки експорту, переміщення товарів. Це впливатиме на розвиток випуску товарів, — означив позицію глава уряду. — Питання Укрзалізниці виходить на перший план. Нам потрібна якісна залізниця. Це важливо для металургійного комплексу, для аграрного комплексу. Завдання наступне — щомісяця виконувати план введення нових вагонів, і вже з січня наступного року оголошувати тендери. Наголошую на тому, що потрібно визначитися з проблемами та розв’язати їх. Зараз від Укрзалізниці залежить динаміка зростання ВВП на 2018 рік».

При цьому не можна допустити повторення практики зриву тендерів, зокрема через застосування антимонопольних процедур. «Це неприпустимо. Наше завдання — серйозно цю ситуацію врегулювати. Я вважаю, що це не просто блокування тендерів, це злочин проти держави», — додав Володимир Гройсман. Керівництво Міністерства внутрішніх справ отримало доручення провести розслідування щодо блокування проведення тендерів Укрзалізниці.

Від решти членів уряду Прем’єр очікує внесення пропозицій щодо формування ефективного правління Укрзалізниці. Крапку в цій темі було поставлено його висловлюванням щодо сумнівності в професіоналізмі багатьох претендентів на посади членів наглядової ради державної компанії. «Вносьте пропозиції для формування ефективного правління. А ми думатимемо про те, як сформувати професійну наглядову раду. У нас є заявки, але я б сказав, що до багатьох конкурсантів є питання з приводу їхнього професіоналізму. Потрібно сформувати наглядову раду із 7 якісних людей, з професіоналізмом і незаплямованою репутацією», — розставив крапки над «і» глава уряду.

До слова, одним із най­масштабніших проектів розвитку Укрзалізниці має стати проект спільної роботи з міжнародним гігантом «Дженерал Електрик». Прем’єр повідомив, що вже є домовленості, з яким можна вийти на стадію підписання довгострокових контрактів.

На часі — дерегулювання цін на перевезення

Ще одне доручення — провести протягом десяти днів службове розслідування з питання затягування ухвалення наказу Міністерства інфраструктури про дерегулювання цін на перевезення на Укр­залізниці. Словами Володимира Гройсмана воно звучало так: «Я даю доручення провести офіційне службове розслідування щодо цього наказу міністерства, бо це величезне гальмо на розвитку Укрзалізниці. Якщо ми рік тому ухвалили постанову, яка відкриває шлях до дерегулювання, а дерегулювання не зроблено, питання: чому?». Після цього міністр інфраструктури Володимир Омелян запропонував Прем’єр-міністрові дати змогу виконувачу обов`язків голови Укрзалізниці Євгену Кравцову реалізувати плани на 2018 рік, щоб сформувати власну команду керівництва компанії.

Того самого дня КМУ затвердив пріоритетний план інвестиційних проектів національного перевізника Укрзалізниці сумарною вартістю 18 мільярдів гривень. Документ спрямовано на забезпечення транспортних і транзитних потреб економіки країни. В цьому контексті висловився в.о. голови Укрзалізниці Євген Кравцов: «Загальна вартість усіх запланованих інвестпроектів становить 18 мільярдів гривень, і більшу їх частину ми плануємо впровадити в 2018 — на початку 2019 року». Пріоритетними інвестпроектами стануть закупівля в 2018 році 30 дизельних магістральних локомотивів General Electric з рівнем локалізації їх виробництва в Україні в 10%; виробництво трьох тисяч вагонів; закупівля десяти тисяч вагонів за допомогою Європейського банку реконструкції та розвитку. «Весь парк у нас 25 тисяч вагонів, тобто оновлення половини парку, це — безпрецедентно», — зазначив посадовець.

Не менш важливо модернізувати сполучення Маріуполь — Запоріжжя (сумарна вартість 780 мільйонів гривень). Це дасть змогу збільшити пропускну здатність з 21 до 50 пар поїздів на добу з економічним ефектом у 108 мільйонів гривень на рік. Також ітиметься про напрямок Долинська — Миколаїв—– Колосівка. Його модернізацію оцінюють в 722 мільйони гривень, а економічний ефект для Укрзалізниці очікують упродовж семи років. Також планується електрифікація напрямку Ковель — Ізов — державний кордон, економічний ефект від якої становитиме 187 мільйонів гривень на рік, напрямки Потоки — Золотнишине з економічним ефектом 73 мільйони гривень, а також реалізація інвестиційної програми з постачання й розподілу електро­енергії з економічним ефектом 395 мільйонів гривень на рік. «За всіма проектами щорічний економічний ефект 2,4 мільярда гривень. Це безпрецедентна цифра», — наголосив Євген Кравцов.

Авторське право захищатимуть

Окрім цього, КМУ схвалив і направив на розгляд Верховної Ради законопроект, покликаний врегулювати діяльність організацій колективного управління, уповноважених збирати й перерозподіляти авторські збори. Щодо цього питання висловлювався перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів: «Організації колективного управління повинні захищати права українських творців. У 2016 році всі ОКУ зібрали лише 2,7 мільйона євро роялті. У США ця цифра становила 1,8 мільярда євро — в 652 рази більше». Законопроект зобов’язує ОКУ відкрити фінансову звітність, включаючи інформацію про обсяг зборів, а також запроваджує жорсткі критерії якості та прозорості їхньої діяльності.

Наступним рішенням міністри затвердили Статут Фонду енергоефективності й механізм використання коштів, передбачених у Держбюджеті-2018. Схвалено й законопроект «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу щодо розвитку високоефективної когенерації». Затверджено й методику розрахунків індексів конкурентоспроможності регіонів і регіонального людського розвитку, схвалено проекти законів «Про внесення змін до закону «Про засади державної регіональної політики» і «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо вдосконалення механізму фінансування регіонального розвитку».