МІГРАЦІЯ 

Серед порушників кордону цього року — майже 30 дітей. «Урядовий кур’єр» поцікавився їхньою подальшою долею

Хоч би які перипетії чекали нелегальних закордонних мандрівників на шляху до омріяного ними Європейського Союзу, хоч би скільки їхніх спроб зупиняли охоронці кордону, потік таких мігрантів не міліє.

— За нинішніх півроку під час намагання перейти державний кордон України затримано 221 особу (всього на 41 менше, ніж за такий час торік), — повідомив виконуючий обов’язки начальника відділу по роботі з іноземцями, дізнання та адмінпровадження штабу Чопського прикордонного загону Артем Олійник. — Серед порушників третина — громадяни України, решта — іноземці. Найчастіше до наших рук потрапляють сомалійці (42 особи) та жителі Молдови (26), але були й громадяни Грузії, Афганістану, Чеченської Республіки Російської Федерації. Що найбільш прикро — серед затриманих часто трапляються і діти: 26 із них виявилися сомалійцями, двоє — афганцями.

Поки що до міграційної служби в Закарпатській області надійшло небагато заяв на отримання додаткового захисту в Україні (останній надає такі самі права, як і статус біженця). Втім, у липні додатковий захист уперше отримали 18 осіб. Третина заяв надійшла від дітей, розлучених із сім’єю. Здебільшого це дівчата, найчастіше сомалійки.

Кількість нелегальних мігрантів в Україні постійно збільшується. Фото з сайту tsn.ua

— Хоч би скільки дітей було, закон і передбачений ним механізм повинен працювати навіть стосовно однієї дитини. Цього вимагають міжнародні зобов’язання нашої країни, — сказав начальник управління у справах біженців Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області Микола Товт. — Проблеми дітей-мігрантів розв’язує держава спільно з громадськими організаціями.

Як зауважив Микола Товт, уже після відкриття пункту тимчасового перебування біженців у Мукачевому тут народилося 12 немовлят. Оскільки саме Україна стала країною їхньої появи на світ, вона несе відповідальність за подальшу долю цих дітей. Щодо неповнолітніх, які потрапили до нас разом із сім’ями мігрантів або й самі, то й ними Україна повинна опікуватися. Нині всі діти-біженці та шукачі притулку мають змогу відвідувати школу. А ось знайти професійно-технічний заклад для продовження навчання такого підлітка складно: ПТУ або ліцей мають володіти ліцензією для навчання іноземців.

Кожній дитині, за словами Миколи Товта, повинен бути призначений законний представник. Він, як правило, є працівником міської ради або райдержадміністрації. Оскільки цей посадовець трохи відірваний від свого підзахисного, часто не бачить дитячих проблем, близько ними не переймається. Це ще одне проблемне питання.

— Дитячих закладів, у яких виховували б дітей-мігрантів, ми теж поки що не маємо, такі діти не влаштовані у прийомні сім’ї, — додав керівник міграційної служби в Закарпатській області. — Слід удосконалювати вітчизняне законодавство, щоб усі ці питання було знято.

І хочеться додати від себе. Жертви «євросоюзівських» поривань батьків — маленькі мігранти не з власної ініціативи потрапили в Україну, тож, мабуть, варто зробити все можливе, щоб їхнє дитинство не затьмарювалося через нездійснені мрії дорослих. У потоці нелегальної міграції вони все-таки діти. А отже, мають право на спокійне дитинство.