Уже за кілька років можна досягти якісно нового рівня розвитку країни, і розуміння того, що слід зробити для цього, в уряду є. Тож його найважливішим завданням залишається побудова сильної економіки.

«2018 рік може бути успішним. Зараз фокус — розвиток економіки, збагачення країни. За 3—5 років ми можемо досягти серйозного рівня розвитку держави», — запевнив ще напередодні нового року в ефірі одного з телеканалів Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Цей час потрібен не лише для ухвалення рішень, а й для перевірки їх ефективності й результативності. І це стосується всіх сфер життя — від будівництва доріг до формування мережі передових лікувальних закладів і в Києві, і в регіонах, а також запровадження програм підтримки промисловості.

Зміни, щоправда, даються непросто. «Тут важливо чути людей. Я, приміром, завжди в поїздках намагаюся поспілкуватися з людьми, — зізнається глава уряду. — І моє завдання — побудувати таку модель, коли економіка буде сильною, коли люди отримуватимуть достойні зарплати. Ми впроваджуємо конкретні інструменти, які дадуть результат. Трішки терпіння і віри. Україна матиме успіх».

Правильно споживати й заощаджувати 

Такий самий період Прем’єр відводить і для відчутного налагодження роботи Фонду енергоефективності. Очікувана щорічна економія газу за рахунок ефективного використання палива становитиме не менш як 1,5 мільярда кубометрів. А запуск нових виробництв на основі новітніх технологій дасть змогу створити додатково близько 75 тисяч робочих місць, вважає Прем’єр.

Працюватиме фонд на принципах прозорості, законності, конкурентності, добровільності й відповідальності. Він надаватиме кошти для реалізації проектів термомодернізації, впровадження ефективних систем моніторингу та управління, встановлення ефективних опалювальних і охолоджувальних систем та обладнання, а також на заміну наявних систем і обладнання. Формою надання коштів стане часткове відшкодування вартості заходів з енергоефективності фізичним і юридичним особам.

На програми енергоефективності уряд спрямовує 2 мільярди гривень, з яких 400 мільйонів становлять «теплі» кредити, а інше — масштабні проекти енергомодернізації. Крім бюджетних асигнувань, очікують надходження коштів від європейських партнерів. Уже є рішення надати 100 мільйонів євро. Цей транш буде розділено на кілька періодів.

Всі проекти енергомодернізації буде реалізовано одночасно з програмами запровадження ефективного споживання ресурсів та істотного збільшення видобутку власного газу.

Коментуючи початок роботи фонду, Володимир Гройсман зазначав, що це, по суті, слугує стартом масштабних змін у комунальному господарстві. «Ми нарощуватимемо ресурси, щоб Україна стала енергоефективною, люди отримували тепло й затишок в оселях і платили помірну ціну за послуги», — переконаний глава уряду.

Підтримка й відповідальність

Пріоритетом роботи уряду й надалі залишатиметься розпочата 2014 року децентралізація. За даними Асоціації міст України, 2017-го фінансова децентралізація забезпечила зростання місцевих бюджетів до 170 мільярдів гривень, а власні доходи 366 об’єднаних територіальних громад, створених завдяки реформі й залученню до міжбюджетних відносин, зросли в 1,8 раза.

Громади повністю самостійно розпоряджаються власними коштами, мають змогу скеровувати їх на найактуальніші потреби людей. Зокрема на поліпшення інфраструктури населених пунктів — від доріг до дитячих майданчиків, оснащення ФАПів, лікарень і поліклінік, будівництво й оновлення шкіл і дитячих садків, відкриття центрів адміністративних послуг, збирання й утилізації сміття.

Щокварталу виходить спеціальний альманах з найцікавішими прикладами розбудови об’єднаних громад і найважливішими проектами, реалізованими на місцях, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ. 

Урядова модель соціально-економічного розвитку ґрунтується на системі сильного місцевого самоврядування. Повноваження й фінансові ресурси не лише мають перспективи, а й потребують відповідальності — ефективно й результативно освоювати наявні можливості.

Не менш важливе й залучення місцевої влади до фундаментальних змін у системі освіти, медицині, енергоефективності. Проекти будівництва об’єктів освітньої інфраструктури, а також термомодернізації житлового фонду мають стати пріоритетними для органів місцевого самоврядування, переконаний Прем’єр. А держава готова докласти зусиль для підтримки регіонів — передусім за допомогою ресурсів Державного фонду регіонального розвитку. Держбюджет на 2018 рік передбачає 6 мільярдів гривень на ДФРР. Субвенція на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад становитиме 1,9 мільярда.

Механізми стимулів і заохочень 

Розвиткові та технологічному оновленню виробництва в Україні сприятимуть запроваджені податкові новації, які передбачають серед іншого відстрочення сплати ПДВ під час імпорту унікального обладнання та зниження ренти під час введення в експлуатацію нових газових свердловин.

«Важливо забезпечити модернізацію національної економіки, оновити основні фонди підприємств, обладнання. Саме тому запроваджуємо розстрочку на 24 місяці, щоб не потрібно було брати дорогі кредити для закупівлі обладнання, сплачувати відсотки і ще ПДВ. Маємо відроджувати національну промисловість і можемо це зробити, коли зламаємо бар’єри, які стоять на впровадженні нових виробництв у країні», — підкреслив Володимир Гройсман

Норму про відстрочення ПДВ для промисловості запропонували до обговорення влітку 2017 року за підсумками відповідного експерименту у фармацевтичній та деревообробній галузях. Тоді Прем’єр ініціював широку дискусію щодо поширення успішного починання на інші галузі, які можуть стати новими точками зростання економіки.

Норма буде чинною, як очікують, до 2020 року, її запроваджуватимуть щодо кожного конкретного виробництва за заявою. Спектр виробництв, які можуть скористатися можливістю відстрочення ПДВ, значний і поширюється на підприємства машинобудівної, металургійної, легкої промисловості, переробку агросировини й продовольство.

Зниження рентних платежів у газовидобутку також було предметом дискусій в експертному середовищі. У листопаді 2017 року Прем’єр ініціював велику нараду за участі ключових підприємств видобувної галузі, за підсумками якої він оприлюднив пропозицію спростити дозвільні процедури й знизити ставку ренти до 12% під час пуску нових газових свердловин. Такий крок стане стимулом галузевого розвитку й досягнення належного рівня видобутку газу.

Зміни в газовидобуванні очевидні. Державні компанії та приватні структури демонструють нарощування видобутку, оновлення основних фондів, запровадження нових технологій. Хоч на заваді часто стоять чиновники, які відповідають за ліцензування й надання дозволів на рівні центральної й місцевої влади.

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»