Свою промову під час чергового засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розпочав із ситуації в енергетичному секторі. Він нагадав, що позавчора російська армія, яка продовжує воювати з цивільним населенням та знищувати цивільну енергетичну інфраструктуру України, здійснила чергову масштабну ракетну атаку проти нашої енергосистеми.

«45 ракет збили наші ППО. Там, де були влучання, одразу почалися відновлювальні роботи. Наразі в Києві повністю відновлено водопостачання й електроенергію. У Київській області більшість споживачів підключили. У Черкаській області, де фактично повністю зникла електроенергія, ситуація стабілізувалася, люди зі світлом.

Те, що сьогодні в наших домівках є світло, — заслуга енергетиків, комунальників і рятувальників. Усі останні тижні та місяці вони працюють у посиленому режимі, роблять ремонти,  розбирають завали, підключають резерви. Вдячні за це нашим героям», — цитує слова Прем’єра департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Очільник уряду акцентував, що остання масована атака — частина більшої, заздалегідь спланованої стратегії росії щодо знищення української енергосистеми. Що маємо розуміти: удари проти нашої енергоінфраструктури продовжаться. Ще будуть спроби знищити як генерацію, так і розподіл електроенергії, будуть удари проти систем водо- й теплозабезпечення.

Планові та аварійні відключення

«Маємо що протиставити та знаємо, як протидіяти цьому тероризму. Якщо коротко — це ППО, ремонти, резерви й економія. Наразі є два режими відключення електроенергії для споживачів. Перший — плановий, коли світло відключають для стабілізації енергосистеми за заздалегідь спланованими графіками. Працюємо разом з енергетиками, аби графіки таких відключень відповідали дійсності й були мінімальними. Але потрібно розуміти, що російські терористи не дотримуються графіку обстрілів під час атак на нашу інфраструктуру.

Тому, власне, існує другий тип відключень — аварійний. Аварійні відключення неможливо передбачити та неможливо спрогнозувати, як довго вони триватимуть. Коли ракета чи дрон ударили по об’єкту інфраструктури, то як наслідок — екстрено відключається частина споживачів. Щоб мінімізувати планові відключення, потрібно економити електроенергію. Кожен із нас має тепер прийняти цю нову реальність і перелаштуватися, аби споживати якомога менше електроенергії. Особливо в пікові години зранку й увечері», — наголосив Прем’єр.

І додав, що друга частина протидії російським планам — посилення ППО.

«За жовтень-листопад у цьому питанні матимемо більше прогресу, ніж за останні вісім років. Дякуємо партнерам, що нарешті почули наші аргументи. Сподіваємося на пришвидшення поставок обіцяних систем для захисту всіх енергооб’єктів нашої держави. Також із партнерами продовжуємо домовлятися про збільшення поставок обладнання для відновлення інфраструктури, а також про мобільні джерела живлення й обі­гріву. Уже 12 країн погодилися допомагати, а багато хто допомагав і до цього. Системні оператори деяких країн Європи передавали Укренерго обладнання останні вісім місяців. Тому в нас є і будуть резерви, аби відновлювати все зруйноване», — зазначив Денис Шмигаль.

І прокоментував інформацію про евакуацію з окремих громад чи регіонів: «Наразі ми закликаємо людей виїжджати лише з тих громад, які розташовані в безпосередній близькості до лінії бойових дій. Є плани евакуації розроблені для кожного регіону, але це екстрений крок, який застосовуватимемо в останню чергу. Такий сценарій теж можливий, але ми зробимо все, щоб його не допустити. Держава готується і запасається додатковим обладнанням. Українцям також слід готуватися до складної зими й мати запаси технічної води, ліхтариків, повербанків, теплого одягу, батарейок тощо».

Фінансове питання

Прем’єр говорив і про завдання уряду профінансувати всі необхідні видатки, знайти кошти, аби забезпечити країну всім необхідним в цьому та наступному році.

«Уряд затвердив та передав до Верховної Ради оновлений бюджет на 2023 рік. Це буде бюджет для перемоги, адже більше трильйона гривень піде на армію та безпеку країни. Інші ключові видатки – це пенсії, медицина та освіта.

Але бюджет-2023 буде з безпрецедентним дефіцитом — 38 мільярдів доларів. Нині можемо заробляти лише 50 копійок із кожної гривні, яку необхідно витрачати на першочергові потреби українців. Решта — це внутрішні запозичення та зовнішня допомога наших союзників. Кошти бюджету переважно йдуть на армію та забезпечення соціальних виплат», — зауважив він.

За словами Дениса Шмигаля, розуміючи виклики, зараз уряд працює одразу над трьома напрямами для фінансування дефіциту бюджету. Це програми зі США, Євросоюзом та МВФ. 

«З головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн ми говорили про програму макрофінансової допомоги на 18 мільярдів євро. Зі США та МВФ хочемо отримати аналогічні програми та суми. Про макрофін від ЄС говорили також із прем’єром Чехії Петром Фіалою.

Крім того, з чеською делегацією обговорили євроінтеграційні перспективи України. Чехія зараз головує в Раді ЄС, тому так важливо заручатися підтримкою в цьому питанні. Очікуємо, що наприкінці року Єврокомісія надасть позитивний висновок про виконання Україною рекомендацій. Після цього зможемо швидко перейти до обговорення процедури нашого вступу», — зазначив він.

Прем’єр повідомив, що Чехія також підтвердила свої наміри взяти патронаж над відновленням Дніпропетровської області, закликавши всіх партнерів України наслідувати цей дуже гідний приклад. Щоб Україна змогла відновити все, що зруйнували російські терористи, і не просто відновити, а зробити ще кращим.

Денис Шмигаль зауважив, що Україна вже розпочинає цю програму разом із партнерами. І перший етап —  це відновлення та посилення критичної інфраструктури.

Рішення уряду

Кабмін надав додаткові 380 мільйонів гривень на гранти переробним підприємствам у межах програми єРобота, аби більшало нових робочих місць та ріс ступінь переробки української продукції. Гранти отримають 55 юросіб, 7 ФОПів та одна фізособа.

Кабмін полегшив життя вимушеним переселенцям. Українці, які перебувають за кордоном через збройну агресію рф проти України, зможуть оперативніше продовжувати в українських дипустановах строк дії закордонних паспортів громадянина України, а також вносити відомості про дітей до паспортів батьків (законних представників). Ці процедури здійснюватимуться в день звернення на безоплатній основі. Це мінімізує випадки перебування дорослих і дітей за межами України без дійсних документів.