Україна приєднається до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS) та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Рішення про це було ухвалено 7 липня на засіданні робочої групи з питань відповідних конвенцій за підсумками розгляду висновків оціночної місії генерального директорату з питань оподаткування та митного союзу Єврокомісії. Про це повідомляє Міністерство фінансів.

Важливий крок для членства в ЄС

«Незважаючи на воєнний стан, Мінфін втілює в життя реформу митниці. Маємо на меті перетворити українську митницю на максимально зручний сервіс для нашого бізнесу. І NСTS дасть змогу зробити це, прискоривши проходження товарів через кордон. Митний безвіз  — це можливість швидкого переміщення товарів між 36 країнами європейського регіону. Приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами — це важливий крок майбутнього членства України в ЄС», — наголосив міністр фінансів Сергій Марченко.

Після приєднання України до NCTS український бізнес зможе користуватися певними перевагами та спрощеннями. Серед них — одна транзитна декларація та одна гарантія для переміщення товарів між 36 країнами (із країнами ЄС і ще Великою Британією, Туреччиною, Сербією, Північною Македонією, Ісландією, Норвегією, Ліхтенштейном та Швейцарією). Авторизовані підприємства зможуть відправляти та отримувати товари на своєму підприємстві без заїзду на митні термінали.  А українські фінансові гарантії діятимуть у 35 країнах.

Очікується, що розпочати міжнародне застосування NCTS Україна зможе із грудня 2022 року. Для цього Верховна Рада має ухвалити законопроєкт №7420 і законопроєкти про приєднання до двох конвенцій та здійснити всі відповідні міжнародні процедури.

«Незабаром українські підприємства зможуть користуватися всіма перевагами та спрощеннями, якими користується бізнес країн — учасниць конвенції. Приєднання до NCTS — це важливий елемент митної інтеграції з ЄС», — повідомив заступник міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук.

За його словами, ухваленню цього рішення передувала велика робота, зокрема, численні переговори щодо тактично-стратегічних питань імплементації положень конвенції та розгортання відповідного ІТ-інструменту, розроблення законодавчого підґрунтя, застосування технологічного забезпечення та підготовки фахівців, поетапне залучення бізнесу до нових практик.

«Митний безвіз — це поштовх для розвитку логістичних, комерційних та торговельних хабів в Україні», — переконаний   Юрій Драганчук. Він зауважив, що можливість приєднатися до конвенцій — підсумок злагодженої роботи фахівців Мінфіну, Держмитслужби, Нацбанку України, Офісу підтримки реформ Мінфіну та фахівців програми EU4PFM.

П’ять пріоритетів

Отримання митного безвізу входить до пріоритетних напрямів євроінтеграції України. Як заявляв Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, у планах нашої держави — домовитися з Євросоюзом про п’ять безвізів у різних галузях: енергетичного, промислового, транспортного, митного та цифрового.   Щодо митного безвізу, то, за словами глави уряду,  за назвами конвенцій та термінів, які регулюють його функціонування, стоїть вкрай важлива фундаментальна реформа: обмін митними даними між Україною та країнами Європи. А це означає зменшення простору для шахрайства за митною вартістю, а також спрощення роботи митниці для білого бізнесу.

Україна отримала енергетичний безвіз ще в березні. Ми від’єдналися від енергосистеми росії та білорусі й стали частиною європейської енергомережі ENSTO-E. Ми експортуємо електроенергію в Європу. ЄС скасував усі квоти й мита на експорт української продукції. Це десятки мільйонів доларів зекономлених коштів для нашого бізнесу й додаткові можливості виходу на європейські ринки.

Надзвичайно важливим в умовах війни стало  підписання  наприкінці червня цього року угоди про вантажні перевезення автотранспортом між Україною та ЄС, яку називають транспортним безвізом. Вона скасовує необхідність отримувати дозволи для виконання українськими перевізниками двосторонніх і транзитних перевезень європейською територією. Ця угода передбачає спрощену процедуру визнання водійських документів. Тож українці у країнах ЄС можуть використовувати посвідчення водія, видане в Україні. Нині ця угода діє на тимчасовій основі, а на постійній запрацює після завершення ратифікаційних процедур.

Тепер у Києві очікують на ухвалення промислового безвізу  — угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA). За оцінками Дениса Шмигаля,  таку угоду можна укласти до кінця 2022 року.  Якщо ACAA вдасться підписати, то торгівля промисловими товарами, на які поширять її чинність, здійснюватиметься між Україною та ЄС так само, як і між країнами Євросоюзу. Прем’єр зазначив, що промисловий безвіз дасть змогу українським «виробникам промислової продукції отримувати необхідні сертифікати в Україні, а не їхати в ЄС у пошуках офіційного представника».

Україна планує долучитись і до цифрового безвізу з Європейським Союзом. Зокрема через участь у програмі «Цифрова Європа». Це масштабний проєкт на 7,5 мільярда євро, який фінансує дослідження й програми у галузях штучного інтелекту, кібербезпеки, цифрових навичок. Отримати фінансування на свої проєкти можуть і держави, і приватний бізнес і неурядові організації.