ПОДІЯ

У столичному «Мистецькому Арсеналі» працює П’ятий Великий антикварний салон-2012

Тетяна ЧЕБРОВА
для «Урядового кур’єра»

Олександр ЛЕПЕТУХА
(фото),
«Урядовий кур’єр»

Серед величезної кількості раритетів та просто дуже цікавих і гарних речей, які демонструють провідні антикварні галереї, є і старовинні картини в розкішних багетах, і витончені скульптури. А ще — срібний вітрильник із крихітною командою і рожевий дитячий автомобіль, за кермом якого сидить великий іграшковий ведмедик пенсійного віку. І знаменитий сокиринський вертеп ХVIII сторіччя, що належав старовинному козацькому роду Галаганів. Та найцікавіші три спеціальні проекти, кожен із яких пов’язаний із трагедією — не мистецькою (бо мистецтво міцніше за життя), а з людською.

Не для слуху, а для зору

Обласні музеї презентують

Перший проект «Колекція в колекціях» представляє перлини із зібрань чотирьох вітчизняних музеїв: двох чернігівських обласних — художнього імені Григорія Галагана та історичного імені Василя Тарновського, а також Полтавського художнього музею імені Миколи Ярошенка та Київського музею театрального, музичного та кіномистецтва України.

Галерея портретів знаного козацько-старшинського роду Галаганів та споріднених із ним відомих українських родин Розумовських, Дараганів, Гудовичів, Кочубеїв привертає особливу увагу. Не лише тому, що вдивлятися в ті обличчя дуже цікаво (це одне з найповніших родинних зібрань старого українського портрета Лівобережної України, а живописне зображення Олени Галаган першої половини ХVІІІ сторіччя спеціалісти називають чи не найкращим з відомих нам «малоросійських» портретів).

Мабуть, багато хто чув легенду, що рід Галаганів страшно розплатився за фатальну помилку Гната Галагана, який у 1708 році зрадив гетьмана Мазепу і перейшов на бік Петра І. Ця зрада обернулася прокляттям, за яке поплатилися нащадки знаного представника козацької старшини — до сьомого коліна. Прокляття (характерники Запорозької Січі підписали його власною кров’ю) здійснилося. Останній із Галаганів Павло 16-річним помер від тифу. Батько хлопця Григорій Галаган, як відомо, заснував у Києві колегію і назвав її на честь сина, що пішов із життя так рано і на якому рід обірвався.

Нині в цьому закладі, що з нього вийшли чимало видатних діячів мистецтва і науки — історик і письменник Агатангел Кримський, який знав понад 60 мов, поет-неокласик Михайло Драй-Хмара, засновник української школи патофізіології, ендокринології та геронтології Олександр Богомолець, працює музей літератури.

Окраса цієї колекції — найвідоміший портрет Григорія Галагана в українському вбранні, написаний Василем Серебряковим в Італії 1842 року. Також привертає увагу жіночий портрет роботи Генріха Гольпейна. Крім родинних портретів, власники маєтку протягом ХІХ століття зібрали цінну колекцію живопису російських та українських художників: Льва Жемчужникова, Івана Айвазовського, Льва Лагоріо та багатьох інших, що прикрашали інтер’єри сокиринського палацу.

Куди поспішаєш, оленю?

Хто претендує на багатство?

Другий проект — виставка творів художника-постімпресіоніста Олекси Новаківського з колекції словацького професора Миколи Мушинки з Пряшева. Вона присвячена 140-річчю із дня народження дуже тонкого живописця, який працював у першій третині ХХ сторіччя та творчість якого непоцінована на батьківщині. Понад 500 робіт цього майстра перебувають за кордоном: у Польщі, де він навчався, у Чехії, де жила донька його найкращого друга Івана Голубовського Галина. Решта розпорошена у численних приватних колекціях Австралії, Канади й Америки.

Власник колекції, яку можна побачити у «Мистецькому Арсеналі», Микола Мушинка викупив усі картини, що належали Галині Голубовській, на аукціоні (після смерті жінка, яка не мала нащадків, не залишила розпоряджень щодо колекції свого батька). Він готовий передати це багатство Україні тільки в тому разі, коли знайдеться музей, який буде спроможний зберігати його не в запасниках, а демонструвати поціновувачам мистецтва.

Третій проект — ретроспектива робіт Анатолія Лимарєва — художника, який був занадто самобутнім і яскравим для сірої доби соцреалізму. Перша персональна виставка А. Лимарєва, якого нині називають генієм, відбулася, на жаль, тільки після його смерті.

На «Великому антикварному салоні-2012» можна побачити й contemporary art — спецпроект «Світлотіні», присвячений пам’яті українського поета Миколи Вінграновського. «Світлотіні» побудовані на епізоді з фільму Олександра Довженка та Юлії Солнцевої «Повість полум’яних літ», де Вінграновський виконав головну роль. Ця робота відзначена золотою медаллю за кращу чоловічу роль на Міжнародному Каннському фестивалі.

Відео-арт перетворює невеличкий кінофрагмент на своєрідну подорож поета річкою Стікс. Мультимедійна інсталяція Олександра Дірдовського поєднує поезію з музикою, слайдами, що проектуються на дерев’яного коня та човни, малюнки люмінесцентними фарбами, які горять у темряві. 

Варте уваги в усі часи