«Інтернаціональний цирк братів Гартнерів «Слони-велетні повертаються!» — таке посилання громадяниПалички в руках цього жонглера  «танцюють» в унісон можуть прочитати, піднявшись сходами до центрального входу Національного цирку. А в холі дізнатися, що з кінця січня всі бажаючі насолоджуватимуться дивовижним видовищем, подарованим їм гастролерами Великого цирку Німеччини Алексом і Крістіаном. Династія Гартнерів — це 300-річна історія артистів цирку, які займалися дресируванням левів, тигрів, коней, слонів. Киян, наприклад, шановані гості знайомитимуть з найскладнішим цирковим жанром «Колесо сміливості — лапендула» (інша назва — «Колесо мужності»). Виконати цей прийом зі страховкою неможливо, тож артист балансує всередині колеса, яке розкручується навколо осі та піднімається під куполом щонайменше на десятиметрову висоту.

І крокодили теж звикають…

Ми ж знайомимося з тими, хто має найдовші в світі хоботи, за лаштунками арени. Це три волохаті, з мармуровими цятками на неабияк поморщеній шкірі «дами», яким 65, 50 та 30 років. На камери та спалахи від фотоапаратів вони не зважають — інтелігентно відвертають очі, а ледь помітні в них зіниці прикривають повіками із довжелезними віями. Одначе непорушними залишаються ці заморські тваринки, допоки їм не принесуть два ящики апельсинів. Тоді хобот опускається, захоплює по два цитруси та обережно затискає їх у роті. «Ай, смакота!» — читаю в очах вухастої красуні. Здається, на її величезній голові навіть усмішка вже вималювалася потроху. А вона таки відповідає мені симпатією, притискає нахабно кінцівку хобота до блокнота, в якому я занотовую графік її харчування, там, до слова, залишає автограф на пам’ять.

«Rango Duck. Ritckun!» — припиняє наказом такі дії слонихи один із братів Гартнерів. Він розповідає, що слоників у поважному віці ніхто не дресирує, цим потрібно займатися, коли вони лишень спинаються на ноги. А опікуватися заморською красою слід постійно, передовсім ледь не щогодини давати похрумати на вибір: сіна, буряків, моркви чи то бананів. Виходжу зі слонячої кімнати та вже напевне знаю перше правило дресирування: слон має їсти постійно.

А його колега по виступах — 15-річний крокодил — харчується м’ясом, пацюками, курчатами, рибкою раз на 10 днів. Він випростався у білосніжній ванні, закритій міцно спеціальною дощечкою із сіткою. До Гени тут з одного боку прикутий погляд ведмежати, а з іншого — двох єнотів. «Крихітко! Моя ти рибонько», — починає гладити одному з них голівку дресирувальник. А у відповідь на це чути реакцію із сусіднього вольєра: «Мяу!» Це білосніжний Шкет ревнує, вимагає ласки…

Навпроти двері також відчинені. Там «приміряють гримаси» клоуни і водночас кидають один одному кульки. Це комік-тріо «ЕкіВокі» готується створити в залі атмосферу сміху й насолоди від життя. І доводить таки істину — наші клоуни вміють імпровізувати. Мабуть, саме завдяки цьому вони отримали «Бронзового клоуна» на 37-му Міжнародному цирковому фестивалі в Монте-Карло.

Дзвінки викликають учасників дійства на арену. І ми, журналісти, біжимо чимшвидше зайняти зручні місця для перегляду майже тригодинного дійства.

Кубинський  і каймановий  «зубастики»  готуються до поцілунку

Фокстер’єри вміють літати!

Цього разу до глядачів вивели слоників лише познайомитися. Простоявши два тижні на митниці, вони не мають сил попрацювати. Вислуховують оплески, махають вухами та беруть курс до кімнати, де їх нарешті вимиють тепленькою водою. Навіть не вкладається в голові, як слонихи стануть на дві ноги, переступатимуть і лягатимуть на артистів, а потім танцюватимуть…

Одначе не лише на цьому номері тримається нова програма. Повітряний гімнаст Олег Спігін виконує номер під назвою «Гладіатор». Він висить у повітрі, тримаючись лише зубами за опору. В такий спосіб без страховки відроджує давно забутий небезпечний стиль «Штейн-трапе».

Оригінально на цій арені жонглює паличками заслужений артист естрадного мистецтва України Рафаель Кірашов. На противагу йому танцює вальс із голубами артистка Оксана Ляхорська. А потім черга крокодилів —кубинського та кайманового. Із ними співпрацюють Андрій Семенов, Валентина та Євген Шрамки.

А Рустам Юлдашев дає змогу під час номера політати своєму фокстер’єру. Він садить песика на плечі та здіймається увись. А вже під куполом готує кучеряву тваринку до космічного дійства, закручуючись за годинниковою стрілкою, а потім — у зворотний бік.

Крутився того дня, тільки вже в колесі, гімнаст Євген Крот. А ведмідь вагою понад 200 кілограмів зацілував у прямому сенсі слова свого керівника Євгена Шрамка. Номер отримав назву «Вечорниці».

У світі слонів, які вміють стояти на двох ногах, — одиниці

Оплата по-європейськи

Звичайно, без офіційної частини в стінах «круглої будівлі» також не обійшлося. У ході прес-конференції генеральний директор та художній керівник Національного цирку Людмила Шевченко звернулася до представників ЗМІ: «Ми дуже раді презентувати українцям нову програму. Сподіваюся, вона сподобається всім, адже кожен номер по-своєму особливий та унікальний».

До слова, того дня до цирку запросили гостей з дитячих будинків, профільних навчальних закладів та малозабезпечених родин Києва й передмість. Програма Великого цирку Німеччини триватиме в Національному цирку України до березня. Вартість квитків тут коливається у межах 60–180 гривень. 

Катерина МАЦЕГОРА,
Світлана СКРЯБІНА

(фото),
«Урядовий кур’єр»