Експорт української аграрної продукції встановлює нові рекорди. Як повідомляє заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, за підсумками 2018 року український аграрний експорт зріс більш ніж на $880 мільйонів порівняно з 2017 роком та сягнув нового рекорду — $18,8 мільярда.

За цей період відчутно збільшились обсяги експорту продукції  АПК на ринки Азії та Євросоюзу. Український аграрний експорт у країни Азії перевищив $8 мільярдів, а в країни ЄС ми експортували в 2018 році аграрних та харчових продуктів на понад $ 6,3 мільярда, повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства.

За словами Ольги Трофімцевої, торік левову частку українського аграрного експорту традиційно формували зернові культури з часткою 38,4%, олії — 23,3% та насіння олійних культур — 10,2%: «Ідеться про кукурудзу, пшеницю, насіння ріпаку, макуху, м’ясо та субпродукти птиці, різні олії, тютюн та вироби з нього, яйця, кондитерські вироби тощо». Експорт продукції рослинництва зріс на $762,3 мільйона порівняно з аналогічним періодом 2017 року і становив $17,4 мільярда. Вартість експорту продукції тваринництва також зросла на $118,1 мільйона й сягнула $1,4 мільярда.

Як повідомляє Ольга Трофімцева, найбільшими покупцями українських аграрних та харчових товарів в 2018 році стали: Індія, куди було експортовано продукції АПК на понад $1,8 мільярда, Китай — $1,2 мільярда, Нідерланди — $1,2 мільярда, Іспанія — $1,04 мільярда та Єгипет — $888,7 мільйона.

Щоправда, торік імпорт аграрних та харчових товарів також помітно зріс і сягнув майже $5,5 мільярда. Найактивніше, за словами заступника міністра, Україна купувала рибу, ракоподібні та молюски, плоди, горіхи, тютюн та вироби з нього, какао-боби, шоколад, олію (насамперед оливкову та інші її екзотичні види), чай, каву тощо.

До статистики, наведеної міністерством, дещо додає аналітична служба Асоціації виробників молока. За її даними, за 10 місяців 2018 року Україна експортувала 24 428 тонн вершкового масла і увійшла в топ-5 світових експортерів. Це на 17% більше, ніж за аналогічний період 2017-го, зауважує аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

Цей шматок масла скоро перетвориться на золотий зливок у державній скарбниці. Фото із сайту uprom.info

Очолює світовий рейтинг ТОП-експортерів вершкового масла Нова Зеландія, яка експортувала 410 365 т, на другому місці —  країни ЄС, які всі разом вивезли на зовнішні ринки 151 253 т. Третю сходинку займає Білорусь —  73 041 т, четверту —  США, вони експортували 43 691 т. А на п’ятій — ми.

За словами Яни Музиченко, такому успіху українського масла сприяла його конкурентна ціна, нижча за європейську. Так, українське масло торік коштувало в середньому 4,5 долара за кілограм, а європейське — 5—5,2 долара. Саме завдяки ціні Україна вже другий рік поспіль активно співпрацює з Нідерландами: ця країна другий основний імпортер українського вершкового масла. Першу сходинку в рейтингу імпортерів посіло Марокко.

Українські експортери перебувають у трійці лідерів  з поставок на зовнішні ринки казеїну (тваринний білок, який використовують у фармакології та харчовій промисловості) для виготовлення продуктів дієтичного харчування. Так-от, аналітик зауважує, що тут ми поступаємося лише Новій Зеландії, яка експортувала торік  78 531 т, і ЄС, яка поставила на зовнішні ринки 66 601 тонн. Експорт України становив 7131 тонну.

Україна посіла восьму позицію серед світових експортерів сухого збираного молока. Тут ми випередили Туреччину: наші 22 188  т  проти їхніх 21 114 т, проте поступилися Канаді. Ця країна посіла сьому сходинку рейтингу з показником  61 635 т.

Такі тенденції свідчать про те, що Україна сформувала собі позитивний імідж на зовнішній арені й може успішно працювати без ринку сусідньої Росії, зауважують в аналітичній службі Асоціації виробників молока. До того ж якість українського молока, з якого виготовляють продукцію, останніми роками істотно підвищується. Із 2013 року частка молока ґатунку екстра у структурі надходження сировини на переробку зросла з 9,8 до 20,6%. Це дуже важливо для покупців з країн ЄС, адже стандарти якості харчових продуктів там на найвищому рівні, відповідно, й імпортні товари, які до них заходять, мають відповідати їхнім стандартам.