Інвестори, за плечима яких сумарна капіталізація на понад 900 мільярдів доларів, прибули до Києва для участі в засіданні Національної інвестиційної ради, головував на якому в реставрованому Маріїнському палаці Президент Петро Порошенко.

Назва заходу красномовно вказувала на його основну мету — залучити іноземний капітал для економічного розвитку нашої країни. «Друзі, зараз, за ці чотири роки, народжується нова держава, нова Україна. І я запрошую вас стати батьками-засновниками нової держави. Коли буде ще така можливість? Важливо, щоб ми з вами ухвалили рішення, які впровадити зміни, щоб моє прохання інвестувати в Україну стало для вас пропозицією, від якої буде дуже важко відмовитися», — образно звернувся Президент до поважних гостей.

Багато хто на Заході, зокрема міжнародні фінансові інституції, партнери України та представники бізнесу, публічно констатують, що за останні три-чотири роки в Україні відбулося значно більше реформ, ніж за всі попередні роки незалежності. Така висока оцінка тішить нашу сторону. Проблема полягає лише в тому, що більшість українців не поділяють цього оптимізму, бо буття визначає свідомість.

І позитив від реформ люди відчують лише тоді, коли остаточно буде подолано спричинену переважно війною економічну кризу, коли рівень життя не просто вийде на довоєнний рівень, а перевищить його, слушно переконаний глава держави.

У відповідь  влада зобов’язана діяти й працювати активніше та рішучіше. Нині темпи реформ і темпи зростання економіки на 5—6—7% абсолютно реальні, а високооплачуваних робочих місць та висококваліфікованих фахівців має ставати більше. «І на новому етапі, коли ми з вами від виживання переходимо нарешті до розвитку, нам як повітря потрібні інвестиції, нові фабрики і заводи, нові робочі місця з гідними зарплатами. Україна — це великий, ємний і надзвичайно перспективний ринок», — наголосив Петро Порошенко. Тому й прагне, щоб наш ринок інтегрувався в потужний єдиний європейський простір.

Нині, на думку Президента, Україна — надзвичайно перспективне місце для інвестування, що вже довели своїми реальними діями відомі світові компанії — Cargil, Bunge, Arcelor Mittal, Turkcell, Gеneral Electric, DP World, а також ЄБРР, Міжнародна фінансова корпорація.

Крім того, інвестори стають дуже ефективними комунікаторами, зокрема в міжнародному бізнес-середовищі. Вони доносять правду про Україну, історію її успіху, інвестиційну привабливість, європейську ідентичність і, безумовно, її європейське майбутнє.

Тож Петро Порошенко твердо налаштований продовжувати співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Адже досягнення макрофінансової стабілізації стало можливим, зокрема, завдяки співпраці з МВФ. «Незважаючи на те, що цього року Україна виплатила понад чотири мільярди доларів за зовнішніми запозиченнями, золотовалютні резерви становлять 18 мільярдів доларів», — зазначив глава держави.

У цьому контексті міжнародні партнери очікують від влади рішучіших кроків, а не лише голослівних запевнень, у боротьбі з корупцією. Боротьбу старого з новим яскраво засвідчила епопея розгляду в парламенті законопроекту про створення антикорупційного суду.

«Наступного тижня буде історичний момент, коли Верховна Рада зможе ухвалити закон про антикорупційний суд у цілому... Упевнений, що остання його версія буде узгоджена з міжнародними партнерами», — цитує УНІАН слова гаранта Конституції. Тож уже в червні багатостраждальний закон може бути не лише ухвалено парламентаріями, а й підписано главою держави.

Загалом він відзначає важливість публічного висвітлення всіх проявів корупції для формування нетерпимості у громадян та суспільства до корупційних злочинів. Тож небайдужа частина суспільства, а вона нині переважає, готова до цього кроку влади.

Вірить Президент і в те, що Верховна Рада підтримає закон про валюту. Запланована лібералізація позбавить ринок обмежень, які стосуються транскордонного руху капіталу, спростить процедури для інвестування і репатріації доходів.

Про рішення продати цьогоріч 25 великих державних підприємств оголосив на форумі перший віце-прем’єр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Серед них — Центренерго, Сумихімпром, ОПЗ. Ухвалений новий закон про приватизацію сприятиме залученню стратегічних інвесторів, які зможуть модернізувати виробництво на великих промислових підприємствах і включити їх до світових ланцюжків доданої вартості.

Ще далі зазирнув президент ЄБРР Сума Чакрабарті, який офіційно анонсував план його структури увійти в капітал державного «Ощадбанку» до кінця року.

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»