1 вересня Україна перейде на цифровий формат телемовлення. Це означає, що дивитися телевізор за допомогою звичайної антени, без відповідного тюнера, не зможе ніхто. Напередодні пілотне вимкнення аналогового сигналу відбулося в Києві та Кіровоградській областях — особливих проблем не виникло. Чи будуть вони на Рівненщині? Відповідь шукаємо з допомогою експертів.

— Цифра в ефірі є з 2011 року, тож тема не нова. Проте з різних причин повний перехід на неї відтерміновували кілька разів. Більше відтягувати не можна: треба звільняти частотний ресурс для розвитку інших технологій. Частотного ресурсу зокрема дуже потребує швидкісний інтернет: маємо вже 4G, а в Європі — 5 і навіть 6G. До того ж головною проблемою аналогового мовлення завжди був неякісний сигнал. Тепер держава надає однаковий доступ до отримання інформації через телебачення всім громадянам, незалежно від місця проживання. Це зокрема 32 телевізійних канали. Та як вони цією можливістю скористаються, це вже інше питання, — розповідає представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення в області Дмитро Тарасюк.

— Щоб прийняти цифрове телебачення у себе вдома, потрібно мати або сучасний телевізор, у якому вже вбудовано приймач, або ж купити тюнер. Більшість користувачів давно це зробили, — каже директор Рівненської філії концерну РРТ Віктор Талімончик. — Тож проблеми виникатимуть лише в тих, хто цього не зробив і до того ж має старий телевізор. Тобто сигнал зникне лише у віддалених селах, для яких ми досі ретранслювали його в аналоговому вимірі на передавачі 1967 року.

А з телевізора лунає тиша… Фото з сайту ukr.media

Коли вимкнуть аналогове телебачення, скажімо, в Рівненській філії доведеться звільнити 20 працівників. Утім, переконаний Віктор Талімончик, ці фахівці не залишаться без роботи. «Навпаки, технічно я за те, щоб вимкнути і дротове радіо, й аналогове телебачення, і FM-мовлення. Тоді за 5 років усе перейде на цифру».

Щоправда, придбати тюнер цими днями стає дедалі дорожче: ще місяць тому його продавали за 350 гривень — тепер ціна від 550 (залежно від моделі). Додайте вартість кабелю та антени. Одне слово, в середньому перехід на цифру тепер для жителів краю обійдеться в тисячу гривень.

Утім, не тільки в цьому проблема, адже лише 75% території Рівненщини має цифрове покриття. Тож уже сьогодні жителів Демидівського, Радивилівського, Млинівського, Рокитнівського та Зарічненського районів попереджають про ймовірний телеколапс. До слова, така ситуація в усій Україні.

— Це пов’язано з недостатньою кількістю точок випромінювання сигналу, — уточнює Віктор Талімончик. — На Рівненщині, приміром, є три мультиплекси, а в сусідній Білорусі на одну область їх припадає 16. Бізнес не поспішає інвестувати в нові мультиплекси. Навпаки, скажімо, сьогодні є одне вільне місце в Дубровиці та два — у Вараші, вони не заповнені.

110-метрова телевежа, яку 2010 року почали зводити в Демидівському районі, могла б розв’язати проблеми з покриттям цифрою, але для завершення її будівництва треба щонайменше 20 мільйонів гривень, яких немає. Зрештою, кажуть фахівці, це вже й нераціонально. Щоб не залежати від бізнесу, потрібно будувати цифровий державний мультиплекс у всій Україні.

А ТИМ ЧАСОМ

На Донеччині почали зведення ще однієї телевежі

Павло КУЩ,
«Урядовий кур’єр»

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФРОНТ. На території Селидівської міської ради на Донеччині розпочали будівництво нової ретрансляційної телевізійної вежі. Робітники закладають фундамент під опори, згодом збиратимуть відповідні металеві конструкції. Як запевнив генеральний директор державного Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Петро Семерей, згідно із встановленим графіком, усі роботи мають завершити до кінця листопада. А розпочавши роботу, 170-метрова телевежа транслюватиме українськомовні телерадіоканали на всю територію Донецької області, зокрема й на тимчасово окуповані населені пункти краю, де люди зачекалися достовірної інформації.

Об’єкт зводять позабюджетним коштом. А голова Донецької обласної державної адміністрації Олександр Куць, відвідавши днями будівельний майданчик, пообіцяв, що обласна влада максимально сприятиме реалізації цього проекту. Після тимчасової окупації проросійськими незаконними збройними формуваннями у 2014 році певної частини Донбасу та окупації ефіру проросійською пропагандою у прифронтовому регіоні за державні кошти вже встановили дві телевізійні вежі: на горі Карачун поблизу Краматорська на Донеччині та в селі Бахмутівка Луганської області. Серед подальших планів — зведення телевежі у Покровську Донецької області.