Цей податок, мабуть, більше ніж будь-який інший підлягав змінам практично щороку. Про його доцільність та економічні ефекти від дії завжди точилося багато розмов. Його справді хотіли зробити «податтю з багатих». Треба сказати, що великий крок у цьому напрямі Верховна Рада України 1 квітня нарешті зробила.

Так, у процедурі нарахування цього податку є принципова зміна — об’єктом оподаткування стає не лише житлова площа нерухомості, а й допоміжна (кухні, коридори, балкони тощо). А це б’є саме по кишенях багатіїв, які мають чимало нежитлових приміщень, приміром кальянні зали, великі ванни, різного роду прибудови тощо.

Щодо розрахунків податку. Так, для квартир, загальна площа яких не перевищує 240 квадратних метрів, будинків до 500 квадратних метрів та кількох об’єктів нерухомості різних видів до 740 квадратних метрів ставка податку для фізосіб обмежена 1% мінімальної зарплати за 1 квадратний метр на рік. При цьому не обкладатимуть податком до 120 квадратних метрів загальної площі квартири і до 250 квадратних метрів будинку (так звана пільга).

Наприклад, якщо розмір вашої квартири становить 140 квадратних метрів загальної площі, сплачуватимете ви лише за 20 квадратних метрів (від 140 відняти 120) за ставкою 1% (нижчою місцева влада цю ставку навряд чи зробить). Отже, давайте підрахуємо: 1218 гривень (мінімальна зарплата) множимо на 0,01 (податкова ставка) й отримуємо 12,18 гривні. Саме стільки доведеться сплачувати людині за один «зайвий» квадрат. Множимо це число на 20 і матимемо на виході додаткових 243 гривні й 60 копійок на рік.

У разі, якщо загальна площа вказаних об’єктів перевищує встановлені обмеження, ставка податку становитиме 2,7% мінімальної заробітної плати за 1 квадратний метр.

Як і раніше, податковим періодом є календарний рік. Рішення про оплату податку за минулий рік надсилатимуть платнику податку-фізособі до 1 липня наступного року, а податок слід сплатити упродовж 60 днів з дня вручення повідомлення. Юрособи розраховують податок самостійно станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого поточного року подають відповідну декларацію з розбивкою річної суми на рівні квартальні платежі, які потрібно оплатити до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Оскільки ставки цього податку визначають місцеві ради, виходячи з максимальних, то орган місцевого самоврядування на відповідній території має встановити ставки податку. Чи прийняті такі рішення всіма міськими, сільськими, селищними радами, нині невідомо.

КОМПЕТЕНТНО

«На великий ефект розраховувати не варто»

Марія ШВЕЦЬ,
керуючий партнер адвокатської компанії «Золота Середина»:

— У разі зниження «планки» податку, наприклад до 50 квадратних метрів, основний тягар переміститься на середній клас. Це суперечитиме призначенню податку на нерухомість як «збору» на багатство. Навіть зміна бази оподаткування з житлової площі на загальну залучає до кола платників середній клас. Це також іде врозріз із деклараціями уряду про те, що останні зміни у законодавстві покликані примусити поділитися своїм багатством найбільш заможних.

Відповідно до статті 265 Податкового кодексу (ПК) податок розраховують, виходячи якраз із сукупної площі всіх об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності особи. Тобто якщо власник має кілька квартир (будинків або об’єктів різного виду), їхню площу слід приплюсувати і від отриманої суми відняти 120 квадратних метрів. Залишок квадратних метрів і підлягає оподаткуванню.

Незважаючи на відтермінування початку сплати податку і запровадження у 2013 році перехідного періоду для фізосіб (для уточнення даних щодо нерухомості, яка підлягає оподаткуванню), є певні складнощі. Так, ПК встановлено, що податок для фізосіб розраховують на підставі даних реєстру речових прав на нерухоме майно.

У той же час цей реєстр функціонує лише з 1 січня 2013 року і не містить повної інформації, особливо про речові права на нерухоме майно, що виникли до 2013 року. Органи податкової служби не мають у своєму розпорядженні інформації щодо всіх об’єктів житлової нерухомості, які належать фізособам. Це означає, що податкові повідомлення-рішення надійдуть далеко не всім.

Щодо економічного ефекту від дії цього податку для самої держави, то мені як юристу важко сказати, оскільки ми розмірковуємо трохи іншими категоріями. На мій погляд, особливо великого ефекту очікувати не варто, тому що у більшості випадків сума податку, яка підлягатиме сплаті, буде незначною. Про цей податок зараз більше розмов, аніж діла.