Належна якість і безпека харчової продукції є головною запорукою здоров’я нації. В Україні, де основна маса продовольчих товарів виробляється сільськогосподарськими товаровиробниками, дотримання відповідної якості та безпеки продукції була донедавна головним обов'язком її виробників.

Рік тому, з набуттям чинності Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» у новій редакції, державою встановлений принципово новий підхід у визначенні безпечної якості харчових продуктів. Тепер основна відповідальність за їх безпечність покладається на всіх операторів ринку харчових продуктів – передусім виробників, а також інших суб’єктів господарювання, які транспортують, зберігають, пакують або реалізують харчові продукти. Контроль якості і безпеки все ж залишається за державою. Відтак вже на початковій стадії процесу виробництва можна з’ясувати, чи є харчовий продукт безпечним для населення, а не потім, скажімо, за фактом масового отруєння людей.

Цей Закон ще часто називають євроінтеграційним, оскільки він побудований на принципах та вимогах до безпечності харчових продуктів, які діють в ЄС. Сьогодні ця європейська система визнана однією з найкращих у світі, а європейський споживач вважається у цьому плані найбільш захищеним. Водночас харчове законодавство ЄС є прикладом осмисленого підходу до виробництва, що враховує інтереси всіх, хто пов’язаний з ринком харчових продуктів.

Отже, запровадження превентивного підходу до контролю замість необхідності боротися з наслідками дозволить запобігти виробництву небезпечних продуктів та, відповідно, потрапляння їх до споживача.

Як повідомили «Урядовому кур’єру» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, від початку року на урядову «гарячу лінію» з питань аграрної політики надійшло майже 800 звернень. У переважній більшості заявники зверталися щодо державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, роз’яснень з питань якості та безпеки сільськогосподарської продукції, зокрема проведення ветеринарно-санітарної експертизи та оформлення відповідних документів тощо.

Так, заявниця із Херсонської області, яка має велику рогату худобу (ВРХ), звернулася на урядову «гарячу лінію» щодо проведення (восени та навесні) щеплення худоби від сибірської виразки, туберкульозу та лейкозу. Жінка була впевнена у гарантованій державою безкоштовній процедурі, проте у місцевій державній ветеринарній лікарні її поставили перед фактом, що вартість такого комплексного щеплення становить 50 гривень. Громадянка просила пояснити, чи можуть провести таке щеплення худобі на безоплатних умовах. Головним управлінням Держпродспоживслужби у Херсонській області жінці надані детальні роз’яснення щодо комплексних заходів по диспансеризації тварин. Згідно з наказом Міністерства агропромислового комплексу №18 від 26.01.2016 року комплексне обстеження та вакцинація однієї голови ВРХ складає 50,01 грн. Служба ветеринарної медицини району натомість безкоштовно проводить заходи щодо фіксації тварин, доставки відібраних зразків крові для діагностичних досліджень, алергічні дослідження ВРХ на туберкульоз, дослідження сироватки крові на лейкоз тощо. Такі витрати проводяться за рахунок коштів держаного бюджету та спеціального фонду обласного бюджету.

Житель Львівської області повідомив на урядову «гарячу лінію» про те, що місцева сім’я приватних підприємців збуває неякісне м’ясо на ринку району. Чоловік просив перевірити м’ясо в лабораторії на безпечність, а в разі виявлення порушення притягти реалізаторів до відповідальності. Державною службою України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів заявника повідомили про проведення планової перевірки сільськогосподарських ринків Буського району Львівської області, де збувають м’ясо згадані реалізатори. Адже лише спільними зусиллями свідомих громадян і державних інституцій можна убезпечити населення від споживання неякісної продукції.

Підприємець із Закарпаття зателефонувала на урядову «гарячу лінію» з проханням надати роз'яснення щодо вимог, яким повинна відповідати чайна продукція у випадку імпорту її на територію України. Державною службою України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів заявниці були надані вичерпні розֹ’яснення з приводу безпечності та показників якості харчових продуктів, що ввозяться в країну (регулюються вони Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»). Щодо вимог до таких вантажів, то вони встановлені статтею 53 цього Закону, де зокрема, зазначено, що імпортовані харчові продукти супроводжуються міжнародним сертифікатом або іншим документом, виданим компетентним органом країни походження.

За період із 7 по 13 листопада 2016 року на урядову «гарячу лінію» надійшло 174757 дзвінків, а також  1120 звернень зареєстровано через Інтернет.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно як зі стаціонарних, так і телефонів мобільних операторів (Київстар, Vodafone Україна, Lifecell).

Для підприємців «гаряча лінія» діє за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.

Киянам надається прямий міський телефон урядової «гарячої лінії» за номером: 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua