Експортні можливості України нині великі, проте вони далеко не всі використані. Та це повинно лише надихати представників влади й бізнесу для пошуку нових шляхів збуту наших товарів і послуг на всіх континентах. Про це та про те, що було зроблено в Україні у сфері зовнішньоекономічних відносин протягом останніх років, на запитання кореспондента «УК» відповідає заступник міністра закордонних справ України Віктор МАЙКО.
— У 1999 році в Україні було проголошено курс на так звану економізацію дипломатії, тобто активну участь держави у просуванні інтересів вітчизняного бізнесу за кордоном. Які досягнення цього процесу ви можете відзначити сьогодні?
— МЗС України послідовно забезпечує виконання поставленого Президентом України Віктором Януковичем завдання щодо економізації зовнішньої політики нашої держави. У 2011 році затверджено нове Положення про МЗС, в якому значно розширено функції міністерства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За останні роки наша дипломатична служба зробила чимало для посилення економічної присутності України за кордоном. Насамперед це істотна активізація торговельно-економічних відносин із традиційними та новими партнерами, створення належних умов для просування інтересів українського бізнесу на зовнішніх ринках. Достатньо сказати, що за останні десять років експорт українських товарів зріс утричі, сягнувши 2012-го майже 69 мільярдів доларів США.
Укладено договір про зону вільної торгівлі СНД, угоди про ЗВТ з Європейською асоціацією вільної торгівлі, Македонією, Чорногорією. Тривають переговори щодо створення ЗВТ з іншими країнами, які становлять для нас значний економічний інтерес, зокрема Туреччиною, Сербією та Ізраїлем.
Ми стоїмо на порозі підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
— Економічна дипломатія різних країн також була цими роками доволі жорсткою щодо України. Слід згадати проблему порушення авторських прав у нашій країні, яке нам закидали і США, і Європа, в результаті чого українські експортери зазнали чималих економічних збитків. Як це питання вирішується нині?
— США приділяють особливу увагу питанню захисту прав інтелектуальної власності, передусім американських правовласників. Для цього Офіс торговельного представника (ОТП) США щороку здійснює перегляд «Спеціальної доповіді 301» щодо порушення прав інтелектуальної власності в різних країнах і визначає перелік країн-порушників.
У цьому контексті ми з прикрістю сприйняли рішення ОТП щодо визначення України одним з найбільших порушників прав інтелектуальної власності у світі. На наше переконання, це не відображає реального стану справ. Хоч нині таке визначення не означає автоматичного застосування торговельних санкцій США до України, ми налаштовані на конструктивний діалог з нашими американськими партнерами в межах спеціального розслідування з цього питання.
МЗС надає необхідне сприяння причетним органам державної влади у проведенні консультацій з американською стороною. Зокрема, у вересні цього року здійснено візит до Вашингтона української делегації на чолі з головою Державної служби інтелектуальної власності України, в ході якого було оприлюднено нашу позицію під час відкритих слухань в ОТП США.
— Що зробили дипломати МЗС, які працюють в економічному напрямі, для вступу України в СОТ і що роблять у цьому контексті?
— Членство в СОТ — це результат комплексних зусиль центральних органів виконавчої влади, зокрема МЗС, у рамках тривалих переговорів на дво- та багатосторонньому рівнях. Для подальшого приведення торговельного режиму у відповідність до норм та принципів СОТ ми спрямовуємо зусилля на запровадження ефективної співпраці між урядом України та цією організацією, здійснюємо моніторинг відповідності правилам СОТ, щоб запобігти можливим суперечкам із країнами — членами організації.
Україна веде двосторонні переговори з доступу до ринку товарів і послуг країн, які прагнуть набути членства в СОТ. Ідеться про Азербайджан, Алжир, Білорусь, Боснію і Герцеговину, Казахстан, Ліван, Сербію. 26 вересня підписано двосторонній протокол між Україною та Республікою Ємен у рамках вступу цієї країни до СОТ.
— Як українські дипломати працювали та працюють під час підготовки до підписання угоди про ЗВТ між Україною та ЄС? І як це позначиться на активізації експорту та його структурі?
— МЗС у взаємодії з Мінекономрозвитку, іншими галузевими міністерствами завершено переговорний процес щодо параметрів майбутньої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, які будуть закріплені в тексті Угоди про асоціацію.
Готуючи переговорну позицію, делегація України підтримувала регулярний зв’язок з національними галузевими асоціаціями виробників — аграріями, металургами, підприємствами легкої промисловості тощо. За їхньою допомогою з ЄС було узгоджено тимчасові заходи щодо захисту інтересів виробників олії, металургів, автомобілевиробників, виробників готового одягу, отримано значні квоти за нульовим митним тарифом для експорту зернових, м’яса та яєць.
За нашими прогнозами та розрахунками вітчизняних науково-дослідних інститутів, завдяки лібералізації торгівлі з ЄС, яка охоплює 97% тарифних ліній і передбачає зменшення середньої ставки мит Євросоюзу для українських товарів у 15 разів — з 7,6% до 0,5%, очікуваний додатковий приріст ВВП становитиме 2—3%. Найпомітніше може зрости експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості, а також продукції текстильної й шкіряної промисловості, металургії та металообробки, хімічної промисловості, послуг транспорту.
У середньо- та довгостроковій перспективі ЗВТ між Україною та ЄС сприятиме зміні структури експорту до ринку ЄС на користь товарів з високою часткою доданої вартості, зокрема готових промислових товарів, обладнання, продукції харчової промисловості. Цьому сприятиме поступове впровадження в нашій економіці технічних стандартів, ветеринарних та фітосанітарних норм ЄС.
Цей процес буде поступовим і для деяких товаровиробників непростим. Проте у довготерміновій перспективі це лише оздоровить українську економіку, зробить її більш конкурентоспроможною не лише на ринку ЄС, а й на світовому ринку.
— Як ви вважаєте, ліквідація торговельно-економічних місій України за кордоном в 2010 році та створення в дипломатичних установах відділів з економічних питань були корисними у процесі активізації зовнішньої торгівлі чи ні?
— Система торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України була успадкована зі структур колишнього СРСР з його державною монополією зовнішньої торгівлі. Для адаптації до сучасних умов і було ухвалено рішення про створення відділів з економічних питань у складі посольств України за кордоном, що дає змогу більш ефективно і скоординовано захищати зовнішньоекономічні інтереси держави.
Започатковано дієвий діалог з великими національними товаровиробниками через механізм створеної при МЗС України Ради експортерів та інвесторів, до складу якої увійшли, окрім УСПП і ТПП, понад 80 провідних українських підприємств та компаній, що представляють увесь спектр експортоорієнтованих галузей економіки України.
— Наприклад, у Німеччині існує окремий орган делегатів німецької економіки, який має штат за кордоном, що діє незалежно від посольств. Проте у разі виникнення яких-небудь ускладнень з місцевою владою у розпорядженні делегата є весь арсенал інструментів впливу німецького МЗС. Чи є щось подібне в Україні і чи можна такий орган створити?
— Міжнародний досвід підтверджує, що вигоди від лібералізації світової економіки отримують передусім країни з ефективними системами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та підтримки національних товаровиробників на світових ринках.
За таким принципом працює одна з найефективніших систем забезпечення зовнішньоекономічних інтересів держави у ФРН.
Дозволю собі певне зауваження. Економічну дипломатію ФРН не можна розглядати виключно в розрізі окремих органів. Загалом зовнішньоекономічна політика Німеччини спирається на три інституційні стовпи: федеральне міністерство закордонних справ, федеральне міністерство економіки і технологій та федеральне об’єднання торгово-промислових палат. Функції цих відомств умовно розмежовані на політичну, економічну та бізнесову сфери. Вирішуючи комплексні завдання, вони взаємодіють у межах відповідальності. Об’єднання має у структурі інститут зовнішніх представництв, який залежно від рівня економічної співпраці з країною складається з бюро делегата німецької економіки або зовнішньоторговельних палат. На сьогодні налічується близько 120 представництв німецької економіки за кордоном. Інститут зовнішніх представництв ТПП ФРН на 25% фінансується з державного бюджету.
В Україні інститут ТПП або інших представницьких організацій обмежений у можливостях чинним законодавством, тому економічні інтереси України за кордоном представлені дипломатичними установами.
Проте з урахуванням міжнародного досвіду МЗС спільно з іншими міністерствами, а також асоціаціями українських підприємств працює над відкриттям торговельних представництв у країнах — головних торговельних партнерах України.
Така дворівнева система (відділи з економічних питань посольств та торговельні представництва) повністю відповідала б сучасним вимогам. Кожен інститут цієї системи виконував би свої профільні функції, не конкуруючи, а доповнюючи один одного, формуючи цілісний механізм забезпечення зовнішньоекономічних інтересів за кордоном від політичного та інформаційно-аналітичного до організаційного рівнів.
Подібні дворівневі системи забезпечення зовнішньоекономічних інтересів за кордоном існують не тільки в Німеччині, а й у США, Російській Федерації, Бельгії, Бразилії, Норвегії, Словенії, Греції, Естонії, Франції, Австралії та інших країнах.
ДОСЬЄ «УК»
Віктор МАЙКО. Народився 6 липня 1960 року в Дніпропетровську. 1982 року закінчив Київський державний університет ім. Т. Шевченка за фахом «міжнародна журналістика». Кандидат економічних наук.
На дипломатичній роботі з 1994 року. 1994—1999 рр. — керівник торгово-економічної місії у складі Посольства України у Великій Британії. 1999—2000 рр. — виконавчий секретар Міжвідомчої комісії із вступу України до СОТ. 2005—2006 рр. працював Надзвичайним і Повноважним Послом України в Туркменістані та Республіці Афганістан (за сумісництвом). 12 травня 2010 року призначений заступником міністра закордонних справ України.
Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+