Нині новопризначені очільники міністерств і відомств чи не щодня проводять прес-конференції, прагнучи донести до відома громадськості, у якому стані дісталася їм та чи інша галузь і що робити, аби витягти її з провалля. Ось і нещодавно призначений міністр інфраструктури Максим Бурбак на брифінгу у Кабінеті Міністрів поділився планами. Розпочав із Криму.

— Залізничний транспорт у цьому напрямку працює у звичному режимі, — повідомив високопосадовець. — Пасажирські перевезення відбуваються з певними запізненнями, спричиненими перевірками так званої самооборони на території Криму. Автомобільний рух сповільнюється через наявність блокпостів. Щодо аеропорту Сімферополя, то він закритий, оскільки немає змоги гарантувати безпеку авіасполучення і пасажирів.

Щодо першочергових завдань міністерства, то їх, на переконання очільника відомства, кілька. Передусім ідеться про стабілізацію ситуації у галузі. Хоч є певне зменшення перевезень залізничним транспортом та перевалки вантажів у портах, воно не надто відчутне і його можна подолати, щойно мине політична криза.

— Складніше впоратися з корупцією,  якою пронизане все міністерство, — каже високопосадовець. — Насамперед ідеться про сферу державних закупівель. Тож ще 24 лютого ми призупинили всі видатки за чинними тендерами. Моніторимо їх і лише після перегляду робитимемо закупівлі. Там, де корупційні схеми чітко простежувалися, одразу зверталися до МВС і Генпрокуратури щодо порушення кримінальних справ.

Боротися з корупцією у транспортному відомстві збираються не лише з допомогою правоохоронців, а й громадськості. Її залучатимуть і до обговорення реформ, і до кадрових призначень. Консультації будуть і з міжнародними структурами. Приміром, вже пройшов круглий стіл з Європейською Бізнес- Асоціацією щодо реформування портової галузі. У Верховній Раді зареєстровано відповідний законопроект, який має виправити перекоси, допущені під час розпочатого торік реформування. Інвестори готові вкладати кошти, але робитимуть це за чітких і прозорих умов.

Є готовність закордонних партнерів, зокрема чеської «Шкоди», щодо спільного виробництва електровозів в Україні. З домовленостей, що існують, прибрали так звану третю сторону, яка звідкись узялася і проти якої виступала чеська сторона. Та й загалом нове керівництво галузі планує оновлювати рухомий склад не чужою технікою, а виробленою на своїх заводах.

— Ми маємо повернутися обличчям до вітчизняного виробника, давати нові робочі місця і наповнювати бюджет замовленнями, — наголосив міністр інфраструктури. —  Я за те, щоб закуповувати своє і залишати гроші в Україні.

Що стосується авіаційного транспорту, то і з його представниками в міністерстві провели зустріч за круглим столом. Учасники зібрання висловили стурбованість майбутнім підписанням угоди з Євросоюзом про відкрите небо. Однак побоювання вільного доступу закордонних перевізників на наш ринок, неготовність конкурувати з ними не розв’яже проблеми галузі, переконаний Максим Бурбак. Тож ліпше якнайефективніше використати рік, наданий для адаптації до конкурентних умов.

Та чи не найгірша ситуація в Укравтодорі. Насамперед ідеться про фінансування. У Держказначейства є борги перед шляховиками за вже виконані роботи. Тож із тих 15 мільярдів гривень, які в цьому році передбачено у держбюджеті для галузі, майже 10 мільярдів піде на обслуговування боргу. На ремонт шляхів залишається незначна сума, однак вже перші кошти перераховують, адже до робіт треба приступати не гаючи часу.

Така ситуація змушує владу заощаджувати на всьому. У Мінінфраструктури розпочнуть із себе, оптимізувавши видатки з бюджету на власне утримання. Скорочуватимуть і витрати на чиновницький апарат підприємств, підпорядкованих відомству.