Уряд планує підвищення мінімальної заробітної плати 2021 року двічі. Щоправда, другий етап перенесено з липня на грудень, але з 1 січня 2021-го мінімалка становитиме 6 тисяч гривень, а з 1 грудня 2021 року — 6,5 тисячі.

Що дасть таке підвищення пересічним українцям та економіці країни?

Яким буде ефект

Зрозуміло, що будь-яке підвищення мінімальної заробітної плати означає, що і державному сектору, і приватним компаніям треба робити більші видатки. Однак більші видатки з державного та місцевих бюджетів мають джерела фінансування. Ось чому і було перенесено друге підвищення мінімальної зарплати на кінець 2021 року.

Як вважають фахівці Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки, ефект від підвищення мінімальної заробітної плати 2021 року може бути обмеженим. На їхню думку, чисте зростання видатків державного бюджету через підвищення мінімальної зарплати до 6 тисяч гривень, а потім до 6,5 тисячі становитиме 15,5 мільярда гривень. Видатки місцевих бюджетів від таких змін наблизяться до 12,6 мільярда гривень.

Поповниться Пенсійний фонд України, якому, як завжди, не вистачає коштів. Аналітики планують: завдяки відрахуванням до нього він поповниться на 3 мільярди гривень, і надходження до цієї державної структури будуть більшими, ніж видатки.

Значна частина додаткових надходжень від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) поповнить бюджет Пенсійного фонду. Фото з сайту redpost.com.ua

Пенсійний фонд виграє

Фахівці Київської школи економіки впевнені, що завдяки підвищенню мінімальної зарплати наступного року сукупні додаткові надходження від податку на доходи фізичних осіб, військового збору та ЄСВ будуть не меншими за 22 мільярди гривень. Левову частку з них становитимуть додаткові надходження від ЄСВ — 12,8 мільярда гривень. Слід однозначно заявити, що більш як 85% цього збору потрапляє до Пенсійного фонду. Тож ця інституція виграє.

Як вважає глава департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Миколайчук, підвищення мінімальної зарплати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень спричинило підвищення окладів працівників бюджетної сфери не більш ніж на 6%. А збільшення видатків бюджету на 2020 рік за цієї причини становило 4 мільярди гривень. Експерт упевнений, що така сума не була критичною, адже дефіцит бюджету 2020 року становив 300 мільярдів гривень.

Він переконаний, що заплановане підвищення мінімальної заробітної плати 2021 року не призведе до яких-небудь некерованих наслідків.

Інакше думає аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко. За її словами: «Це буде значне збільшення, яке, безперечно, призведе до значних витрат із державного бюджету, оскільки тарифну сітку заробітних плат у державному та бюджетному секторах прив’язано до розміру мінімальної зарплати. А це все спричинить необхідність перегляду всієї сітки заробітних плат у цих секторах».

Проте, мабуть, такого не відбудеться. Збільшення заробітних плат буде, проте не у всіх. У проєкті закону про державний бюджет Кабінет Міністрів України запропонував заморозити базовий розмір окладу для всіх працівників державних органів влади до вересня 2021 року. Можливо, до цього питання повернуться напередодні другого збільшення мінімальної зарплати, яку вже перенесено на грудень 2021 року.

Збільшення розміру мінімальної зарплати підвищить купівельну спроможність населення. Фото з архiву редакцiї

Без зменшення податків не можна

Нагадаємо: чимало експертів вважає, що просто підвищенням мінімальної заробітної плати без якісної зміни інших показників, передовсім податків, не можна добитися позитивних змін.

Як зазначають у Європейській бізнес асоціації, пропорційно з цим треба знижувати максимальний розмір бази нарахування ЄСВ.

«Є небезпідставні побоювання, що збільшення податкового тиску на оплату праці ще й у період економічної кризи стимулюватиме зростання сектору тіньової заробітної плати», — застерегли в Європейській бізнес асоціації.

Там вважають: якщо не зменшити ЄСВ, то це може призвести до протилежного підсумку — зменшиться офіційна зайнятість населення, скоротяться витрати на оплату праці, тож ані бюджети різних рівнів, ані Пенсійний фонд не отримуватимуть грошей у форматі збільшених надходжень від оподаткування.

Критики підвищення мінімальної заробітної плати твердять, що в такому разі буде збільшено додаткові витрати сектору державного управління, адже мінімальна зарплата впливає на розміри допомоги з тимчасової втрати працездатності, лікарняних, декретних виплат тощо.

Проте у Київській школі економіки зазначають, що видатків зазнаватимуть фонди соціального страхування, а не державний бюджет, і цей вплив буде незрівнянно меншим, ніж витрати на оплату праці та пенсій.

Отже, думок чимало. Проте підвищувати мінімальну заробітну плату все одно треба. Без цього неможливі підвищення купівельної спроможності населення, обіг коштів, зростання товарообігу, вже не кажу про зростання обсягів надходжень податків. Інша річ, чи треба це робити в такий складний час, у якому живемо.