2018-й, який вже добігає кінця, виявився складним, проте напрочуд цікавим в економічному й соціальному житті країни. За словами директора економічних і соціальних програм Центру імені О. Разумкова Василя Юрчишина, економіка України характеризується  як «мала відкрита» (з  незначним ВВП, сукупні обсяги експорту та імпорту перебувають на рівні ВВП країни): «Це означає високу залежність від зовнішньої кон’юнктури, а також високу чутливість до зовнішньоекономічних шоків. Фактично кожне погіршення чи гальмування глобальної або європейської економіки призводило до значно помітнішого погіршення економічної динаміки України. Тому навіть можливе посилення ризиків такого погіршення може спровокувати негативний вплив на динаміку української економіки, підвищити депресивні ризики для країни (за умови певного заспокоєння внутрішньоекономічної чи внутрішньополітичної ситуації)».

Тяжкий шлях зерна

І це підтверджується на практиці. Станом на середину грудня 2018-го в Україні було зібрано просто-таки рекордний урожай — 66,4 мільйона тонн зерна з урожайністю 46,5 центнера з гектара. Такої великої цифри навіть не очікували експерти ринку та виробники. Щоправда, урожай, за словами виконувача обов’язків міністра агрополітики та продовольства Максима Мартинюка, було забезпечено за рахунок кукурудзи (34,8 мільйона тонн). Однак це не зменшує українських досягнень.

Проте 2018-го агротрейдерам довелося боротися за ринки збуту: продавати у світі виявилося важко.

Як стверджує експерт зернового ринку радник президента Української зернової асоціації Олена Нероба, цього року США, а також Росія у пошуках ринків збуту негативно впливали на експортні можливості нашої країни, і така тенденція лише посилюватиметься 2019-го. Ці країни активно витісняли Україну в такому традиційному і великому для нас імпортері, як Єгипет. РФ цього року поводилася на світових зернових ринках досить активно й агресивно. У країні-агресорі також було зібрано непоганий урожай, і попит на російське зерно, особливо пшеницю, був набагато більшим, ніж на українське.

«Вітчизняне зерно завжди активно купувала Індонезія. Проте цього року з цим вийшли проблеми — російське зерно туди потрапляє активніше. Індонезійська сторона виставляє Україні вимогу обов’язкового  просмажування пшениці. А для російського товару таких вимог немає. У підсумку зерно РФ туди потрапляє у набагато більших обсягах, ніж українське», — зазначає Олена Нероба.

Цього року РФ не вистачало потужностей для експорту зернової продукції, й вона активно використовувала свої порти на Азовському морі. Це одна з відповідей на запитання, чому РФ так поводиться  з Україною в акваторії Азова.

Негативно на наші експортні можливості  щодо зерна вплинули й високі врожаї у країнах Латинської Америки, які почали закидати світ своєю продукцією. Тож Україні на цьому ринку 2018-го втриматися було вкрай важко. Ще слід враховувати те, що вартість зернових на світовому ринку восени 2017-го та на початку весни 2018-го почала знижуватися, що робить значно меншими валютні заробітки наших трейдерів і також негативно впливає на економіку  загалом, адже зменшуються валютні надходження.

Метал спіткала та сама біда

Саме це можна сказати й про інший вагомий експортний продукт країни — метал. Його роль останніми роками у вітчизняній зовнішній торгівлі значно зменшилася, проте валютні надходження від продажу за кордон все ще чималі. Як вважає економіст Віктор Скаршевський, цього року зовнішньоторговельна кон’юнктура світового ринку була не на користь не лише трейдерів (і країни загалом) зерна та металу, а й виробників та експортерів хімічної продукції — відчувається суцільне падіння цін на ці товари у світі.

Значно шкодять цьому процесові  країни ЄС. На початку липня 2018 року Європейська комісія запровадила заходи проти імпорту української сталі на 200 днів у вигляді квот та 25-відсоткових мит, які перевищують цю квоту. Це призвело до того, що різко скоротився експорт сталі до держав європейської спільноти. Згідно з офіційною заявою ЄС, під розслідування потрапили 26 категорій та 125—130 найменувань готового металопрокату.

Із курсом гривні все гаразд

Як відбувалися внутрішні економічні процеси в Україні?

Інфляція зростала  високими темпами на початку 2018-го, проте з травня по вересень ціни на товари та послуги фактично  стояли на місці. Як зазначає голова ради Нацбанку України Богдан Данилишин, у серпні навіть відбувалося зниження цін. «Після різкого стрибка вартості товарів та послуг у вересні темпи зростання споживчих цін характеризувалися спадною динамікою. Думаю, прогноз Нацбанку щодо інфляції станом на кінець року буде 10,1%. Цей показник в 2018 році буде нижчим, ніж в 2017-му».

Експерт зазначає, що до цього спостерігалося зростання середньої заробітної плати в усіх галузях економіки. Приміром, у жовтні 2018-го цей показник був на 14,2% вищим, ніж у жовтні торік.

Україна домоглася відчутного зростання ВВП. Чимало фахівців наголошують, що цей показник за підсумками 2018-го становитиме 3%. З огляду на складну суспільно-політичну, військову та загальноекономічну ситуацію в країні цей показник добрий.

Вистояла всім смертям на зло й національна валюта. Нагадаємо, що у державний бюджет на кінець 2018-го було закладено 30,1 гривні за американський долар. Бачимо, що цей психологічний бар’єр протягом року не те що не було подолано, а курс нацвалюти навіть не наблизився до цього показника.

2018-го було без проблем та відстрочок ухвалено державний бюджет на наступний рік. Експерти вважають, що рішення МВФ про надання Україні кредиту, яке нещодавно було ухвалено, — найкраще свідчення того, що основний фінансовий документ на 2019-й реалістичний та збалансований. Це підвищує шанси на збереження стабільності у сфері державних фінансів на наступний рік.

МВФ та децентралізація роблять гарну справу

18 грудня МВФ затвердив нову програму співпраці з Україною на суму 3,9 мільярда доларів  — Stand-by. Ще цього року наша країна отримає 1,4 мільярда доларів. На думку міністра фінансів Оксани Маркарової, це відкриває Україні шлях до недорогого довгострокового фінансування від інших офіційних кредиторів і надає додаткову стабільність для інвесторів і українського бізнесу, особливо потрібну в 2019 році.

Не можна не сказати про нарощування позитивних тенденцій у країні загалом і кожному регіоні окремо у зв’язку із просуванням реформи з децентралізації.

За чотири роки створено 874 об’єднані територіальні громади (чимало з них — саме 2018-го), в яких перебувають 4 тисячі сіл.  Ефект від цього рік у рік відчувають селяни і жителі селищ, адже вони залишають на розвиток своїх населених пунктів чимало грошей. Приміром, в селі Ушомир на Житомирщині, центрі об’єднаної громади,  бюджет у 2018 році становив 85 мільйонів гривень. Для порівняння: до створення цієї громади (до 2016 року) сільський кошторис був лише 10 мільйонів гривень.

Економіка сіл та селищ, а також цілих регіонів саме завдяки процесові децентралізації зростає істотними темпами фактично щомісяця. У цих населених пунктах створюють чимало нових робочих місць із достойною зарплатнею, й українці вже стали лишатися в рідному краї, адже і в нашій країні з’явилися можливості для отримання цікавої роботи та відповідної заробітної плати.

А самі населені пункти та регіони цього року змінювали своє обличчя на краще. «УК» писав про успіх економічних реформ на Львівщині («Україна починається із Львівщини», №209 від 7 листопада), де вдалося 2018 року створити тисячі нових робочих місць, і за словами керівників підприємств та обласної державної адміністрації, наші заробітчани почали поступово повертатися до рідних місць і працювати на батьківщині, отримуючи непогану зарплатню — 14—17 тисяч гривень на місяць. Усе це свідчення поступового розвитку економіки України після тяжких наслідків, спричинених російською агресією, починаючи з 2014 року.

На нас чекає технологічний прорив

Яким бачать експерти економічний розвиток України 2019-го? Насамперед, зазначимо, що закладено в держбюджет на наступний рік. Інфляцію слід очікувати на рівні 7,4% з курсом долара до гривні 29,4. Заплановано поетапне підвищення прожиткового мінімуму — на кінець 2019-го він має становити більш як 2 тисячі гривень. У документі регламентовано підвищення мінімальної зарплати до 4173 гривень із 1 січня 2019-го.

Велику суму (і це цілком зрозуміло, адже в країні триває війна) отримає сектор нацбезпеки та оборони — 210 мільярдів гривень. У систему охорони здоров’я закладено на 9,5 мільярда більше, ніж 2018-го, — 92 мільярди.

Чимале досягнення головного фінансового документа країни на 2019 рік — введення програм дотацій сільгоспвиробникам. Усього на підтримку АПК передбачено 7 мільярдів гривень.

На 8 мільярдів гривень більше, ніж 2018-го, заплановано надати на будівництво та реконструкцію доріг — загалом це буде 56 мільярдів.

Якщо всі ці статті бюджету буде виконано, то експерти впевнені: 2019-го буде значний економічний та соціальний прорив для економіки України.

Богдан Данилишин зазначає, що економічне зростання 2019-го буде забезпечено насамперед завдяки розширенню внутрішнього попиту. На його думку, наступного року значно збільшиться інвестиційний попит — активація інвестиційного імпорту.

2018 року був притаманним тренд щодо закупівлі продукції машинобудування та електротехнічного устаткування. Ця тенденція матиме логічне продовження і 2019-го. Усе це свідчить про те, що підприємства та фірми активно закуповують високотехнологічне обладнання для докорінної реконструкції своїх виробництв. Тож вони в 2019-му вироблятимуть значно більше сучасної технологічної продукції з великою часткою доданої вартості.

2019-й можна вважати роком технологічного прориву. А це все сприятиме збільшенню кількості нових робочих місць, зростанню заробітних плат та збільшенню надходжень до державної скарбниці.

Звісно, 2019-й не буде простим роком. Проте саме цього року ще більше відчуватиметься  позитив економічних та соціальних реформ, які тривають в Україні.