На все про все Прем’єру знадобилася година. На напрацювання плану дій міністри мали в розпорядженні місяць. Перший ескіз документа ліг на стіл Прем’єра 29 квітня, 26 травня проект операційного плану буде узгоджено, а до кінця року в уряді з’явиться вже середньострокова база розвитку країни.

«Наш головний пріоритет — забезпечити високий рівень життя українців через стійке довгострокове економічне зростання», — задав тону виступу Володимир Гройсман. Він проводив паралелі, занурившись в події 25-річної давності. Коли Польща, Румунія, Словаччина планували основи довгострокового розвитку макроекономічної стабільності, Україна пасла задніх, занурюючись із головою в корупцію. «Ми пішли невідомим шляхом, унаслідок чого людям постійно бракує заробітної плати, робочих місць. Наша система викривлена», — наголосив він.

Перша в переліку головних завдань макроекономічна стабілізація, яка передбачає стабільний розвиток банківської системи, зрозумілі інфляційні процеси, високу довіру громадян і низький рівень корупції. На другому місці — посилення рівня державного управління та якості державних послуг, на третьому — встановлення верховенства права і протидія корупції включно з високим рівнем довіри до судової влади.

Не менш важливо відновити безпеку держави та громадян. І в цьому контексті йдеться навіть більше про внутрішні виклики, які можуть виникнути внаслідок повернення контролю над втраченими територіями. Наступний пункт стосувався створення сприятливих умов для розвитку бізнесу.

«Маємо діяти горизонтально, комплексно, системно та орієнтуватися на індекси, — в такий спосіб Володимир Гройсман нагадав, що за показником формування прозорої державної політики Україна посідає 104 місце зі 144. — Ми конкурентніші, маємо передати не властиві уряду функції в ухваленні рішень на місця. Йдеться про майже третину рішень».

На часі й упровадження нових електронних технологій. Вони мають бути дистанційними. Зокрема, у 2016 році запрацюють на повну потужність 10—15 таких нововведень.

Не подобається Володимирові Гройсману й децентралізаційна статистика. За кілька останніх років сільського населення стало менше на 2,5 мільйона, сільських населених пунктів — на 348, натомість селищні ради «розрослися» до 1167 одиниць. Це дало підстави говорити про неякісну територіальну основу та потребу уряду підтримувати розвиток об’єднаних територіальних громад. Зокрема, в 2016-му об’єднати ще 7% громад базового рівня. Для їхніх потреб у бюджеті вже передбачено мільйон гривень.

У рейтингу за легкістю ведення бізнесу Україна на 107 місці. Володимир Гройсман виокремив наші конкурентні переваги та акцентував на реформі податкової системи як передумові успіху. І ще одне але: слід скоротити кількість працівників Державної фіскальної служби. Нині близько 58 тисяч «дефеесників», за словами Прем’єра, займаються стягуванням податків. До речі, ці податки потрібно нараховувати вчасно і не змінювати від 3 до 5 років.

Навести лад на митниці планують шляхом технічного переобладнання, зокрема й зміни системи роботи загалом. «Білий імпортер почуватиметься комфортно», — запевнив Прем’єр.

Далі: з 3,5 тисячі державних підприємств 1700 не підлягає приватизації, коли у країнах ЄС таких лише 300, у країні слід провести публічні конкурсні призначення державного менеджменту, оптимізацію залучення інвестицій. Одне слово, нормалізувати податковий клімат і зробити державну політику прогнозованою, стимулювати внутрішнє інвестування, зокрема створити індустріальні парки.

Про реформу ринку природного газу, яка полягає у «розвитку видобутку власного газу та проведенні агресивної політки енергозбереження», йшлося окремим пунктом. У 1965 році Україна видобувала власного блакитного палива 63 мільярди кубометрів, а в 2016-му вийшла лише на показник 14 мільярдів. З 2006-го по 2013 рік не видавали жодної ліцензії на видобуток власного природного газу, натомість зафіксовано 150 спецдозволів на так званий комплексний імпорт. Тобто за роки незалежності через неправомірні газові схеми Україна втратила до 53 мільярдів доларів.

Автодорожнє господарство, включно з розвитком транзитних коридорів, нова система соціального захисту (нині лише 25% усіх отримувачів соціальної допомоги насправді перебувають за шкалою бідності), боротьба з серцево-судинними захворюваннями завдяки розбудові спеціальних медичних центрів (щороку помирають через невчасну меддопомогу 426 тисяч українців), дебюрократизація в освітній галузі, осучаснення місцевих культурних закладів, створення умов для професійного зростання спортсменів — це ще не весь перелік прерогатив у роботі уряду.

А прощався із присутніми Володимир Гройсман проханням не забувати про Донбас і бути готовими до його відновлення й реінтеграції на цій території всіх тимчасових переселенців. Представникам ЗМІ найбільше запам’яталися такі слова глави уряду: «Це наше завдання — рятувати життя людей!»