Володимир ГУНЧИК: «Волинь — земля, яка зберегла витоки українства і нині береже його традиції»

75 років тому, 4 грудня 1939 року, було утворено Волинську область.

Її населення тоді налічувало 1031,7 тисячі осіб, з яких 39 тисяч проживали в обласному центрі.

Невпізнанно змінився за цей час регіон, що колись був знаменитий непрохідними болотами  та ще приказкою, що ходила в Луцьку: «Кругом вода, всередині  —  біда!» Найперше — у ментальному розвитку, оцінці поліщуками свого минулого, сьогодення та перспектив на майбутнє.

Переважна кількість волинян бачить його виключно там, де має бути вся наша Україна, — у Європейському Союзі. Саме тому вони не тільки активно підтримали Євромайдан, а й зараз на фронті нашої Вітчизняної війни 2014 року наполегливо відстоюють своє право на краще життя.

Про минувшину і сьогодення волинян — у добірці матеріалів нашого власного кореспондента, що запропоновані увазі читачів.

Тут народився Володимир Великий

УК: Нам, волинянам, судилося народитися в унікальному краї, де дивовижна краса природи гармонійно поєднується із самобутньою духовною та культурною спадщиною.

— А прадавня історія та працьовиті щирі люди є надійним фундаментом розвитку, будівництва сучасного європейського регіону.

Погодьтеся: Волинь для кожного з нас — це не просто місце проживання. Це спільний дім, який об’єднує людей різних поколінь, доль, характерів у єдине ціле, в одну велику волинську родину. Саме тут ми робили перші кроки і вчилися пізнавати світ. Хтось здобув тут освіту, а хтось зустрів любов. Для когось ця щедра земля стала прихистком від життєвих незгод, а хтось віднайшов тут можливості для творчості та професійного зростання.

Волинь нині — це неповторний куточок України з автентичним характером і сучасним баченням перспектив.

УК: 75 років з дати утворення Волинської області — поважний вік.

— Але відзначаючи цю дату, за жодних обставин не можна забувати, що Волинський край має значно давнішу історію. Кожен куточок тут дихає давниною. Ми зокрема не можемо не згадати рівноапостольного князя Володимира Великого, який у 981 році приєднав волинські землі до складу Київської Русі, а згодом охрестив її. Засноване ним княже місто Володимир тривалий час було столицею Волині — центром економічного, політичного і культурного розвитку. Деякі науковці, до речі, стверджують, що Володимир Великий і народився саме у нас, на Волині.

УК: Напевне, сучасна Волинь була б інакшою, якби в її історії не було і короля Данила Галицького.

— Після монгольської навали і занепаду Київської Русі він не дав занепасти культурі русичів: відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. З нього і почалася історія українського державотворення. Якщо хочете, то саме Волинський край став землею, що зберегла витоки нинішнього українства.

Переконаний, що обов’язково маємо згадати і про з’їзд монархів Європи, що у 1429 році відбувся в Луцькому замку. Адже саме тоді вперше пролунала ідея об’єднання Європи. А ще про славні сторінки перебування волинян у супердержаві середньовіччя — Великому князівстві Литовському. Саме у його складі спільно з литовцями, поляками, білорусами ми боронили від зовнішніх ворогів, зокрема московітів, свою національну ідентичність. Литовці та поляки і нині роблять усе можливе, щоб наш народ відстояв свою територіальну цілісність і повернувся до цивілізаційного вибору більшості європейців. Низький уклін їм за це!

Комуністи розвивали освіту і… репресії

УК: Уся історія Волині — чи то періоду битви під Берестечком, чи то пов’язана із Лесею Українкою або Агатангелом Кримським, чи з подіями Першої або Другої світових воєн — історія особистостей, які працювали на майбутнє держави.

— Вони створили фундамент, що дістався у спадок Волинській області, біографія якої розпочалася у 1939 році. Тоді історія зробила черговий поворот. Указом президії Верховної Ради СРСР у складі тодішньої УРСР було утворено Волинську область. Обласним центром став Луцьк — одне з найдавніших українських міст.

Так відбулося народження області й розпочалося її нове життя. Активно стали запроваджувати українську мову, розвивати систему освіти, культури, охорони здоров’я. У 1939 році як педагогічні школи було засновано Луцький та Володимир-Волинський педагогічні коледжі. 1940-го розпочав свою історію перший на Волині виш — Луцький державний учительський інститут. Згодом його неодноразово перейменовували, а нині це один із найавторитетніших навчальних закладів області — Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. У квітні 1940 року на Волині діяло вже 1224 школи, які охопили майже 200 тисяч учнів.

УК:  Водночас нова влада безжально нищила всіх, хто мав іншу думку про суспільний розвиток чи становив для неї загрозу!

— Так, разом із прогресивними змінами розпочалася насильницька колективізація, а також політичний терор. Тисячі найпрацьовитіших волинських сімей вивезли. Так, лише у 1940 році, за даними ешелонного конвоювання конвойних військ НКВС, углиб СРСР було депортовано понад 17 тисяч(!) волинян.

Страшною трагедією для волинян став розстріл енкаведистами у перші дні війни тисяч в’язнів Луцької тюрми. Аналогічні розстріли відбулися і в інших тюрмах краю. Ексгумовано та за християнськими традиціями перепоховані вже 2634 останки людей, які трагічно загинули у Володимирі-Волинському. То був цвіт Волині, люди, які могли б ще багато зробити для розвитку краю. Саме ця нелюдська жорстокість комуністичного режиму і створила на Волині основу для наступних національно-визвольних змагань.

УК: У роки війни у наших лісах діяло понад півсотні партизанських загонів і антифашистських груп. Набрала обертів і національно-визвольна боротьба.

— Із 1942 року на Волині почали створюватися бойові сили Української Повстанської Армії. Саме ОУН і УПА стали політичною і військовою силами, які в той надзвичайно важкий час продовжували боротьбу за незалежність України. Яскравою сторінкою її стала Колківська Республіка — невеличкий, але красномовний епізод повстанського героїчного подвигу на території Волині.

У Другій світовій волиняни, як і весь український народ, заплатили високу ціну за визволення рідної землі. Волинь втратила 170 тисяч синів і дочок. Полум’я війни забрало понад сотню сіл.

Волинський хліб для ЄС

УК: Це також наша історія, хоч і не така далека.

— Якщо говорити про Волинь нині, слід назвати факти. А вони такі: на підприємствах області виробляють понад третину українських лічильників для рідин, більше половини дерев’яних меблів, кожен четвертий вироблений в Україні підшипник, 90% електричних трансформаторів. Область посідає провідні позиції в державі із виробництва кетчупів, гірчиці, майонезу. Більш як десята частина виробленого у країні цукру належить саме волинським підприємствам.

УК: Та й аграрникам волинським є чим гордитися!

— Особливість нашого краю — потужний аграрний потенціал. Нині сільськогосподарське виробництво дає п’яту частину продукції області. 2014-й увійде в історію Волині як рік найвищого врожаю зернових за всі роки незалежності України — зібрано понад мільйон тонн зерна. Надлишок його, до речі, вже не перший рік експортуємо в Євросоюз.

В аграрній галузі успішно працюють Володимир-Волинська птахофабрика, сільськогосподарські підприємства «Рать» та «Дружба», товариство «П’ятидні», сучасне елеваторне господарство «Волинь-зерно-продукт». Приклад сучасного виробництва із замкненим технологічним циклом — агропромислова група «Пан Курчак». Власну переробку молока та виробництво молокопродуктів розпочало ПОСП ім. Шевченка Горохівського району (ТМ «Угринів Молоко»). У свою чергу ПОСП ім. І. Франка цього самого району першим в області ввело в дію модернізований доїльний зал європейського зразка.

Сильних виклики лише згуртовують

УК: Напевне, кожен, хто хоч раз побував на Волині, погодиться, що це один з найчарівніших і наймальовничіших куточків України, край лісів і озер.

— Краса волинської природи, багата культурна спадщина і вигідне геополітичне розташування завжди приваблювали туристів та інвесторів.

Гостям Волині цікаві наш Луцький замок, музей-садиба Лесі Українки у Колодяжному, історико-архітектурні пам’ятки Берестечка, Володимир-Волинський Свято-Успенський собор, Зимненський Свято-Успенський Святогірський жіночий монастир, музеї-садиби Ігоря Стравінського в Устилузі та В’ячеслава Липинського у Затурцях. У цьому переліку окремо стоїть Музей Волинської ікони з іконою Холмської Богоматері, який найчастіше відвідують.

Свого часу Волинська земля прийняла від Київської Русі духовну спадщину русичів і зберегла її. Нині вона через культурні заклади, музеї, заповідники, національні парки відновлює і береже, поширює у всій країні традиції українства. Робить це й через допомогу фронту. Бо саме на сході нашої держави нині знову проліг цивілізаційний злам між європейською демократією та азійським, чи, якщо хочете російським, тоталітаризмом. І не випадково на підтримку нашим силовикам область уже виділила десятки мільйонів гривень.

УК:  Знаю, що область має напрацьовані плани розвитку принаймні до 2020 року.

— Упевнений, що й короткострокові, й далекосяжні проекти, спрямовані на добробут нашого рідного краю і кожного волинянина, спільними зусиллями успішно реалізуємо.

Для нас, волинян, Україна розпочинається тут, на цій щедрій поліській землі. Тут наш родовід, наше домашнє вогнище, наша спільна доля і спільна історія. Ми любимо цей благодатний український край, шануємо і оберігаємо його. Бо, як казав наш земляк В’ячеслав Липинський, «як не буде України, як не буде нашої Української держави, то я і нащадки мої не зможемо на своїй землі по-людськи жити».

Переконаний, що самопожертва Небесної Сотні, виклики, які ставлять перед нами війна на сході, необхідність долати корупційну «спадщину» новітньої української історії, згуртують нас. А ювілей області стане ще одним імпульсом для натхненної праці — на благо нашої рідної Волині і всієї України.

Рекорд дає валюту і поліпшує баланс

ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА. Волинські аграрники цього року отримали найбільший за роки незалежності України врожай зернових. Його зібрано понад один мільйон тонн. Такий валовий збір був лише у далекому 1987 році.

Окремі агровиробники, які забезпечили дотримання технологій, отримали рекордні результати. Для прикладу: у фермерському господарстві Євгена Шелепіни з Володимир-Волинського району зібрали по 85 центнерів зернових з гектара. А в сільськогосподарських підприємствах «Рать» Луцького, ім. Івана Франка Горохівського, Птахокомплекс «Губин» Локачинського району — по 80 центнерів з такої ж площі. У товаристві «П’ятидні» з Володимир-Волинського району зібрали понад 57 тисяч тонн зернових, зокрема 35 тисяч тонн пшениці.

— За останні десять років звичними волинськими культурами стали зернова кукурудза, ріпак, соя. Цього року під кукурудзу на зерно селяни відвели площу понад 24, під ріпак майже 25, а під сою 33 тисячі гектарів, — повідомив начальник департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Юрій Горбенко. — Масово вирощувати кукурудзу на зерно на Волині почали у 2000 році. Відтоді її виробництво збільшилося у 80 разів. Врожайність цієї культури у деяких волинських господарів сягає нині 89 центнерів з гектара, що стало найвищим показником серед областей України. У шість разів проти стартового періоду збільшилося і виробництво ріпака.

Аграрна галузь області нині динамічно розвивається і разом з переробкою виробляє третину валової продукції, що виготовляє регіон. Наприклад, за десять місяців цього року селяни забезпечили приріст виробництва сільськогосподарської продукції на 6% порівняно з відповідним періодом минулого року. Агроформування мають утричі більший показник.

Це дає змогу забезпечувати населення високоякісними продуктами харчування, випуск яких збільшився на 14%, а промисловість — сировиною.

— Область не лише повністю забезпечує внутрішню потребу в сільськогосподарській продукції, а й реалізовує її на внутрішньому та зовнішньому ринках. Зокрема, цукру та м’яса в області виробляють 170%, зернових — 150, молока й картоплі — 140, овочів — 115% від потреб регіону, — доповнила картину заступник начальника департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Людмила Петриканин.

Високі врожаї забезпечили формування потужного експортного потенціалу. З початку року з області експортовано 272 тисячі тонн зернових та олійних культур. Приблизно удвічі порівняно з минулим роком збільшився експорт пшениці та ячменю. Цього року волиняни також продадуть в Євросоюз сім тисяч тонн жита.

Таким чином аграрний рекорд волинян сприятиме валютному надходженню в державний бюджет і працюватиме на поліпшення експортно-імпортного платіжного балансу України.

Європейський поступ, орієнтований на громаду

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ. Волиняни набули непересічного досвіду самоорганізації населення в залученні ресурсів для реалізації місцевих ініціатив громад. Уміння писати бізнес-плани, планувати витрати матеріалів та комплектуючих, організовувати в єдину команду охочих поліпшити своє життя — головне надбання проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», що з 2008 року фінансує в регіоні ЄС, співфінансує і впроваджує Програма розвитку ООН в Україні.

— Протягом 2008—2013 років у межах цього проекту, який здійснюють у 15 районах, за участю 93 сільських територіальних громад реалізовано 120 мікропроектів, що стосувалися здійснення енергоощадних заходів на об’єктах соціальної інфраструктури, проведення реконструкції шкіл, дитячих садків, клубів, фельдшерсько-акушерських пунктів, вуличного освітлення, а також поліпшення якості надання медичних послуг сільському населенню, — розповіла заступник начальника управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції ОДА Наталія Кролік. — За цей період освоєно кошти у сумі 19,1 мільйона гривень, з яких 8 — фінансові ресурси ЄС та ПРООН, 1,5 — кошти територіальних громад області та 9,6 — кошти місцевих бюджетів.

Попри війну, важливих для людей заходів вживають і цього року, адже волинянам надано 480 тисяч гривень міжнародної технічної допомоги. На них реалізовано 8 мікропроектів, що стосуються використання альтернативних джерел енергії, та 10 — за напрямом відтворення методології проекту.

Загальна ж вартість міжнародної технічної допомоги, яку планують залучити для області у межах реалізації другого етапу цього проекту, становить 4,6 мільйона гривень. Волинський поступ до європейських цінностей вони зроблять упевненішим.

Волинська область активно представлена й у Програмі прикордонної співпраці «Польща — Білорусь — Україна 2007—2013», запровадженій ЄС у межах Європейського інструменту сусідства та партнерства. Вже відбулося три конкурсні відбори проектних заявок, за результатами яких Волинь виборола право на здійснення 32 регіональних проектів транскордонного спрямування. Загальна їх вартість — приблизно 13 мільйонів євро.

Активне залучення коштів ЄС та міжнародних організацій стало можливим завдяки політиці добросусідства, яку сповідує населення та керівництво краю, активній роботі управління міжнародного співробітництва та європейській інтеграції облдержадміністрації з потенційними донорами.

Чверть століття довіри

ВИТОКИ. Професор кафедри археології та спеціальних історичних дисциплін Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, лауреат премії імені Дмитра Яворницького Геннадій Бондаренко має у волинських любителів старовини незаперечний авторитет.

У тісній співдружності з незмінним колегою — заслуженим працівником культури України, директором Волинського краєзнавчого музею Анатолієм Силюком він організував понад півсотні краєзнавчих конференцій. І кожна з них завершилася виходом у світ наукового збірника виголошених доповідей, виступів, знайдених документів, артефактних фотографій.

Стараннями членів Волинської обласної організації краєзнавців, яка недавно відсвяткувала чверть століття з дати створення, написано і побачили світ сотні краєзнавчих книжок, тисячі матеріалів у газетах і журналах.

— Вашу організацію вважаємо кращою у країні, — висловила оцінку цієї подвижницької праці відповідальний секретар Національної спілки краєзнавців України Руслана Маньковська. — У цьому, без сумніву, величезна заслуга Геннадія Васильовича, який зумів згуртувати всіх, кому цікава історія краю і хто хоче працювати на майбутнє нашої держави.

На початку становлення нашої державності з ініціативи науковця на основі історичних традицій краю розроблено та підтримано герб і прапор Волинської області. А з вересня 2005 року в школах області запроваджено розроблену ним програму факультативного курсу «Волинезнавство».

Отож коли на конференції постало питання, кому очолювати волинських краєзнавців, ті не вагалися. І одностайно проголосували за те, щоб уп’яте заслужений працівник освіти України очолив обласну організацію краєзнавців.

Колектив «Урядового кур’єра» приєднується до привітань, які нині приймає з цієї нагоди друг нашої редакції професор Геннадій Бондаренко. І бажає йому міцного здоров’я та звершень в утвердженні українського краєзнавства — дисципліни, яка робить нас патріотами.

ДОСЬЄ «УК»

Володимир ГУНЧИК. Народився 9 березня 1958 року в м. Камінь-Каширський Волинської області. Навчався у Київському політехнічному інституті за фахом інженер електронної техніки.

Трудову діяльність розпочав у 1978 році на посаді електромонтажника-схемотехніка І розряду збірного цеху Запорізького виробничого об’єднання «Перетворювач».

На Луцькому автомобільному заводі пройшов шлях від інженера до генерального директора. З 2011-го і до призначення головою Волинської ОДА — заступник президента корпорації «Богдан».

 

Заслужений машинобудівник України. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.