Громадськість підтримує ініціативи уряду щодо оприлюднення містобудівної документації. Зокрема доручення, які дав віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул на нараді щодо активізації розробки генеральних планів населених пунктів: Держземагентству — до кінця першого кварталу 2014-го зняти з картографічної основи для розробки генпланів гриф «Для службового користування» (ДСК), а місцевим органам влади — розмістити генплани у вільному доступі на веб-сайтах. Чому це важливо громадам, які це відкриває перспективи жителям міст та містечок — в інтерв’ю з Володимиром ЩЕРБАЧЕНКОМ.
— Якщо доручення віце-прем’єра буде виконано, то ми вийдемо на рівень цивілізованих держав, бо містобудівна інформація не може бути прихованою від громадян. Це ж важлива інформація для щоденного проживання мільйонів людей. Інформація про стан довкілля, зелені зони, прибережні смуги, прибудинкові території, де що будується, спеціальні майданчики, де транспорт ходить, де зупинки, загазованість, радіаційна обстановка, хімічне забруднення ∂рунтів — усе це люди мають право знати. І це також удар по корупції, бо секретність завжди була джерелом збагачення окремих чиновників, які торгували цією інформацією.
.jpg)
Дороговартісні секрети
— І про які суми йдеться?
— В Івано-Франківську було затримано головного архітектора. Йому інкримінують отримання хабара за сприяння незаконному будівництву багатоповерхівки у сумі 100 тисяч доларів. З них 25 тисяч — за внесення коректив до Генплану, який на той момент був засекреченим, і цих змін ніхто би з невтаємничених не помітив. Фактично ця сума — за зміну цільового призначення невеликої ділянки землі у невеликому місті. А уявіть, скільки б це коштувало у столиці.
— Наскільки активно громадські організації займаються роботою з генпланами?
— Наш центр — понад чотири роки. Ми та наші однодумці (а це десятки громадських організацій, сотні активістів, тисячі пересічних громадян) неодноразово порушували питання відкритості генпланів, досліджували, як з’являються грифи «ДСК» тощо.
Доручення віце-прем’єра щодо зняття обмежень на користування планами, їх оприлюднення — це радісна новина для всіх, хто часто марно намагався отримати інформацію про майбутнє і сучасне своєї громади.
Усі ці роки чиновники вишукували одну за одною причини не розкривати планів міст. Але вже у вересні Мінрегіонбуд вилучив із переліку своєї службової інформації великомасштабні карти. Але такий гриф на ці карти усе ще «тримало» Держземагентство. Тепер завдяки дорученням Олександра Вілкула найближчим часом буде знято і це обмеження з усіх картографічних матеріалів. Немає більше зачіпок не давати таку інформацію. Бо раніше й у Мінприроди був такий гриф, й у Міноборони — хто тільки цим не зловживав. Сподіваюся, що зняття обмежень стосується і відеоматеріалів, і ортофотопланів тощо.
Генплан — не журнал «Мурзилка»
— Чи готові технічно до цього відповідні служби? Це ж значні обсяги інформації.
— Тут швидше питання, як зручніше представити ці матеріали, щоб людям було легше ними користуватися. Вимога закону щодо оприлюднення генеральних планів на сайтах існувала і раніше. Але її або не виконували зовсім, або ж це робили формально —оприлюднювали таку карту, як у журналі «Мурзилка»: нічого не розбереш, суцільні плями замість вулиць і доріг.
— На які міста треба рівнятися? Уже є позитивний досвід?
— Ми переглянули сайти всіх 460 українських міст. Якісно зроблено в Ужгороді, щоправда, це невелике місто. Там основне креслення поділено на квадрати. Знаходите потрібний вам, збільшуєте — і дивіться деталі.
— Що робити тим, хто переймається майбутнім свого двору, вулиці, мікрорайону, міста?
— У законі про регулювання містобудівної діяльності є окрема стаття, присвячена проведенню громадського обговорення містобудівної документації, є окрема постанова КМУ №555, яка теж визначає цю процедуру. На жаль, обидва документи не визначають вимог громадськості обов’язковими до виконання. Але говорити про своє бачення, свої оцінки, свої потреби громадянам усе одно варто. І обов’язково письмово. Також важливо посилатися на певні норми. Кількість зелених насаджень у місті чи забезпеченість дитячими майданчиками — усе це нормується спеціальними чи окремими ДБН.
Хто плює у стелю, той плює на своє майбутнє
— Охочих копирсатися у законах та постановах небагато.
— Так, знайти ці норми і процитувати їх — це робота. І домагатися інформації, домагатися, щоб нас почули, — це не у стелю плювати, тут треба докласти зусиль. Але тільки так можемо не допустити зниження вартості нашого житла, зниження рівня життя. За це варто боротися, цьому варто присвятити час. Якщо реальна загроза побудови чергової висотки від вікнами заміть парку вже постала, то подумайте про наступні кілька років, а то й усю решту життя. Треба відстоювати свої права.
— А ініціативи уряду щодо відкритості генпланів дають змогу уникати загострення ситуації? Тобто можливість починати діяти не тоді, коли вже екскаватор загурчить під вікнами, видираючи улюблену горобину?
— Так, відкритість містобудівної документації, її публічність — основа, база для подальшого діалогу між владою та громадянами. Бо якщо у чиновників чи забудовників є повний обсяг інформації, а у пересічних громадян — лише десята частина, то повноправного діалогу ніколи не буде. І ці ініціативи уряду якраз створюють можливості для рівноправного діалогу.
Що це на часі приклад Сімферополя, де інститут Діпромісто, який розробляв Генеральний план столиці Криму, зняв цей гриф (крім системи водопостачання). І документ фактично було вже відкрито. Але чомусь місцеве СБУ вирішило все повернути назад. І змусили на план знову поставити гриф «ДСК». Ми оскаржили це рішення, і гадаю, що проявлена урядом політична воля допоможе нам у цій справі також.
І навіть там, де, здається, все гаразд, ця ініціатива буде дуже корисна. У Києві міські чиновники кажуть: у нас Генплан відкритий. Але це півправди, тому що у всіх планах усе одно є велика частина під грифом «ДСК» або й під грифом «таємно». Тепер ми сподіваємося, що таких матеріалів стане менше. Про них і раніше, як правило, можна було дізнатися, але треба було писати окремий запит. Та траплялося, що чиновники відмовлялися надати так інформацію.
Географія для третього класу
— Чи складно розібратися у містобудівних документах?
— Ще у молодших класах у нашій школі діти вивчають географію, їх вчать читати карти. Тож у кого не було проблем у школі, не буде й тут. А ще до карт мають додаватися текстові частини, де зазначено площі зелених зон, статистику, інформацію про житловий фонд, якість води та повітря, об’єкти соціально-культурної сфери і багато інших пояснень. Зміст цих додатків також визначено ДБН «Склад, зміст і порядок ухвалення Генерального плану населеного пункту», ухвалених 2012 року.
— Наскільки дорого оприлюднити генплани?
— Проектні інститути мали б виконувати такі роботи для міських рад безплатно — згідно з п. 44 «Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію». Та робити це проектанти не поспішають. Так, Державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю. М. Білоконя пропонує виконувати такі роботи на умовах оплати відповідних замовлень.
Водночас деякі інші проектні інститути знімають відповідні грифи безплатно.
В інституті «Містопроект» (м. Львів) розрахували, що загальна вартість робіт з розгляду обсягу документації Генерального плану малого міста або селища міського типу становить 747 гривень 18 копійок. Такі кошти цілком під силу будь-якому бюджету. Скільки хоче «Діпромісто», ми ще не з’ясували. Можливо, ця сума значно перевищує 747 гривень.
Та сума кілька сотень гривень не повинна бути перешкодою для виконання вимог інформаційного законодавства.
Олег ЛИСТОПАД,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Володимир ЩЕРБАЧЕНКО. Голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив — неурядової організації, одним з основних напрямів роботи якої є захист громадських інтересів під час просторового планування населених пунктів. Автор кількох книжок з цих питань. Вивчав урбаністику та просторове планування міст в університетах США (Kansas State University) та Швеції (Blekinge Institute of Technology). Працював експертом у проектах міжнародної технічної допомоги в Україні, Киргизстані, Росії.
Ми в Google+