Мати втратила на війні сина, але продовжує працювати волонтером для української армії. Російський актор, що колись зіграв у пропагандистському фільмі про чеченську війну, пожертвував кар’єрою заради того, щоб сказати: «Українці, пробачте нам». Вони й багато інших стали учасниками програми «Хоробрі серця» на каналі «1+1».

— Під час підготовки сюжетів ми познайомилися з неймовірно відважними людьми. Це шоу про сьогодення, про людський бік АТО, про моральні, соціальні, психологічні проблеми, які постають перед суспільством, відколи почалася війна. У межах проекту «Хоробрі серця» команда телевізійників організує збирання коштів на реанімаційні «швидкі». Плануємо зібрати 5 мільйонів гривень, щоб передати в зону АТО щонайменше десять таких машин, — розповідає продюсер проекту Максим Шиленко.

«У житті завжди є місце подвигу», — здається, найбільшу кількість творів ми колись писали саме на цю тему. Нанизували одне на одне пафосні слова, абсолютно не замислюючись, що вони насправді означають. Більшість із нас навіть не вважала за потрібне дочитати до кінця це висловлювання Максима Горького: «Ті, що не знаходять подвигу для себе, — ледарі й боягузи або не розуміють життя. Якби люди розуміли життя, кожен захотів би залишити свою тінь у ньому. І тоді життя не поглинало б людей безслідно».

Ми дивилися фільми про масовий героїзм у Другій світовій війні й розуміли, що це лише кіно. Нині бачимо справжній героїзм у режимі реального часу.

Український руфер Григорій підірвав свідомість не тільки жителів Росії й України. Кадри із зіркою в самісінькому центрі Москви, яку він пофарбував у кольори українського прапора, обійшли весь світ. Це був прицільний і точний постріл у серце кремлівської пропаганди щодо сили і потужності «русского мира».

— Я ходив у Москві у футболці з портретом Степана Бандери. Жодного разу мене ніхто не зупинив. Уся Росія кричить, що ненавидить Бандеру, але ніхто навіть не бачив його портрета, — розповідає руфер, який офіційно змінив своє ім’я Григорій на Слава Україні.

Російська активістка Катерина Мальдон на виставі відомого московського театру кинула в обличчя акторові Пореченкову пістолет зі словами: «Міша, ти любиш стріляти в українців. Стріляй у мене». На програму «Хоробрі серця» вона прийшла, щоб відповісти на важливе для українців запитання: чи розуміють росіяни, що між Україною і Росією йде кровопролитна війна?

Що трапиться, якщо в Донецьку вийти на вулицю з прапором України? Як кримчани йдуть у підпілля? Про це йшлося в одній із програм.

— Одні з них патріоти, інші — просто порядні люди. І вони не можуть спокійно дивитися, як навколо господарюють самозванці з автоматами, — каже про героїв випуску ведучий «Хоробрих сердець» Ахтем Сеітаблаєв.

Донецький художник Сергій Захаров став героєм для всієї України. Його називають донецьким Бенксі. Саме Захаров — автор жорстких карикатур на Гіркіна, Моторолу та інших бойовиків. Його малюнки з’являлися в Донецьку в найнесподіваніших місцях і доводили до сказу терористів. За це художник провів у полоні бойовиків півтора місяця.

Ще одна героїня з Донецька — Ірина Довгань, патріотка і волонтерка, яку сепаратисти прив’язали до ганебного стовпа і обмотали прапором України.

Тим часом у Криму стає дедалі небезпечніше висловлюватися за єдину Україну. Мустафа Джемілєв розповів про страшні випадки зникнення кримських татар, а відома блогерка Ліза Богуцька — про полювання, яке відкрили на неї російські спецслужби.

Донецький аеропорт чи те, що від нього залишилося, — нині найгарячіша точка на карті України. Добровольців, які вже кілька місяців захищають його, вороги за мужність і стійкість прозвали «кіборгами». Вони не заперечують.

— Кіборг — хороший образ, нехай вороги бояться. Чужої землі нам не треба, але свою ми захистимо. Це наша зона відповідальності, — сказав під час програми актор і режисер зі Львова Андрій Шараскін з позивним «Богема».

Фізик-теоретик Дмитро Сорока два місяці відбивав щоденні атаки бойовиків у донецькому аеропорту. Науковець, який ніколи не служив в армії, навіть під час бою використовує професійні навички, зокрема прораховує траєкторію ворожого снаряда, коли він тільки починає летіти.

Американський фотокореспондент російського походження Сергій Лойко, який кілька днів провів разом з «кіборгами» і зробив сотні світлин, що вразили світ, назвав цих людей цвітом нації. Напевно, так можна назвати всіх учасників програми «Хоробрі серця».

Утім, не варто переказувати сюжети, які щонеділі показують автори проекту. Їх треба дивитися, щоб побачити людей, що розуміють життя як яскраве світло гідності, порядності й честі. І тоді, можливо, багато хто з нас зможе подолати страх, лінощі чи байдужість.