Фахівці постійно нагадують, що весь цивілізований світ відмовляється від теплової генерації на вугіллі задля зменшення викидів парникових газів і забруднюючих речовин, запобігання подальшим катастрофічним змінам клімату, зменшення захворюваності людей.

Місце в Безвугільному альянсі

У країнах Євросоюзу домінує тренд поступової відмови від вугілля. До 2050 року Європейський континент наблизиться до кліматичної нейтральності. Це передбачає відмову від вугілля та скорочення використання іншого викопного палива. Наприклад, Німеччина закрила останню шахту з видобутку кам’яного вугілля ще в грудні 2018 року. У Великій Британії в 2014-му ТЕС на вугіллі забезпечували 30% потреб в електроенергії, а зараз — лише 1,6%. Австрія у 2025 році відмовиться від спалювання вугілля, Німеччина до 2038 планує припинити видобуток бурого вугілля та закрити останню вугільну ТЕС, а сусідня Польща — до 2040-го.

До поетапної відмови від вугілля закликає ООН, акцентуючи, що до 2030 року потрібно скоротити спалення вугілля у виробництві електроенергії на 80% відносно рівня 2010 року. Країни та інституції, які прагнуть скоротити використання вугілля, об’єднуються у Безвугільний альянс.

Україна прагне бути у світовому «зеленому» тренді, намагається поліпшити соціально-економічну ситуацію вугільних регіонів, тому теж стала на шлях їхньої трансформації.

Як зазначив під час засідання Координаційного центру з питань трансформації вугільних регіонів України Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, важливою умовою поступового «зеленого» переходу буде впровадження політики справедливої трансформації вугільних регіонів з одночасним створенням нових можливостей для жителів вугільних громад і працівників вугільних підприємств.

«Розпочати плануємо з розроблення та імплементації пілотних проєктів у двох шахтарських містах. Але географія програми справедливої трансформації досить широка — це п’ять регіонів України, або більш ніж 60 населених пунктів, в яких проживає майже мільйон людей. Трансформація вугільних регіонів — це не про закриття шахт. Ідеться про створення нових виробництв, розвиток соціальної сфери, інфраструктури та перехід до декарбонізованої економіки», — цитує департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів слова очільника уряду.

Прем’єр-міністр підкреслив, що уряд враховуватиме досвід інших країн, які вже пройшли або перебувають на завершальних етапах трансформації, під час розроблення та впровадження проєктів на території нашої держави.

Дотації — не панацея

Участь у засіданні взяв спеціальний уповноважений федерального уряду Німеччини з питань структурних перетворень в українських вугільних регіонах Станіслав Тілліх. З українського боку були присутні міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, міністр енергетики Герман Галущенко, представники Міністерства фінансів і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

Міністр розвитку громад та територій представив комплексне бачення урядом політики справедливої трансформації. Міністерство запропонувало для першого етапу справедливої трансформації пріоритетні громади, які розташовані в усіх регіонах України.

Ключовими критеріями для вибору цих громад був рівень залежності локальних економік, бюджетів і галузі житлово-комунального господарства від вугільної галузі, стан вугільної промисловості на цих територіях, готовність громад до реалізації заходів зі справедливого переходу. До переліку цих громад входять, зокрема, міста Червоноград та Мирноград, пілотні проєкти в яких впроваджуватимуть за підтримки уряду Федеративної Республіки Німеччини.

До слова, раніше заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков зазначав, що в Україні бюджетна підтримка вуглевидобутку постійно зростає, але все одно вона не здатна покривати збитки. Підприємства не стають привабливими роботодавцями, а зайнятість на них постійно скорочується. Залежність більшості шахтарських міст від розташованих в них дотаційних вугледобувних підприємств підриває економіку регіонів. Дотації підприємствам не зберегли інфраструктуру міст і не змогли завадити соціально-економічній деградації регіонів.

«Роками урядовці лише імітували реформи та уникали стратегічних рішень, чим поглиблювали проблеми, а не розв’язували їх. Україна має шанс протягом щонайменше 10—20 років здійснити трансформацію вугільних регіонів. Західні країни займаються трансформацією шахтарських регіонів десятиліттями. Не все в них виходило гладко та швидко. Проте, маючи цей досвід за приклад, Україна отримує перевагу в обранні шляхів трансформації», — цитує Укрінформ слова посадовця.

Ярослав Демченков додає, що єдиної схеми трансформації не існує, і обіцяє: рішення ухвалюватимуть за підсумками аналізу кожного конкретного підприємства та регіону й за участі всіх зацікавлених сторін, зокрема територіальних громад.

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»