Історичні та природні перлини краю — неоціненний капітал, завдяки якому можна і треба наповнювати місцеві бюджети. У цьому переконана селищний голова Ірина Карабут. Вона нарікає, що раніше ні в кого не доходили руки до широкого й ефективного задіяння туристичного потенціалу Краснокутщини. Нині, коли децентралізація надала жителям сіл і міст важелі управління та розпорядження місцевими багатствами, а від вагомості бюджетів громад залежить добробут і комфортність проживання людей, треба шукати і реалізовувати нові можливості отримання доходів. І вже слід скористатися тим, що дарувала природа й історична минувшина.

Навіть алмаз, щоб став діамантом, треба шліфувати

На Краснокутщину, щоб на власні очі побачити пам’ятки історії, доторкнутися до витворів давньої архітектури, відпочити у природних неповторних оазах приїжджають тисячі туристів. Саме на території Краснокутської громади, наче в казковій долині, зібралися в чарівному ансамблі дендропарк «Співочі тераси», Пархомівський художній музей і Наталіївський парк із садибою і церквою. А ще тут самобутні ліси й озера, каскади ставків, цілющі джерела.

Проте, за словами Ірини Карабут, поки що туризм майже не дає прибутків місцевій громаді. Щоб змінити цю тенденцію, необхідно докорінно змінити підходи до розвитку туристичної галузі: відновити, впорядкувати, реставрувати історичні пам’ятки й побудувати належну інфраструктуру і дороги. А в підсумку — запровадити туристичний збір, як у деяких містах України і Європі.

«Хоч у країні тривають масштабні роботи з будівництва та ремонту доріг, для розвитку туристичної галузі дороги залишаються великою проблемою. Упевнена, що туристів та відпочивальників на Краснокутщині було б значно більше, адже Краснокутськ лежить усього за 100 кілометрів від трьох обласних центрів: Харкова, Сум і Полтави. Проте розбиті ділянки доріг цьому заважають, — розмірковує селищний голова. — Наприклад, до Пархомівського художнього музею, куди завжди великий наплив туристів з Полтавської та Сумської областей, важко проїхати ділянкою шляху від Пархомівки до Котельви. Це дорога державного значення. Звертатимемося по допомогу до уряду. Трішки краща ситуація зі шляхом від Валок до Пархомівки, яку раніше відремонтували, проте 2—3 кілометри вибоїн на під’їзді до центру села зводять нанівець туристський маршрут».

За словами Ірини Карабут, величезні проблеми з відновленням історичних перлин Краснокутщини, з чим самотужки громада навряд чи може впоратися.

Не чекати, а діяти

Попри брак коштів у громаді прийняли рішення: не сподіватися на манну небесну, а власними силами наводити лад на об’єктах туристичної галузі. Як розповіла Краснокутський селищний голова, вже цієї весни жителі селища дружно взялися прибирати територію. Кілька разів виходили на суботники, аби прибрати сміття в парках, скверах, туристських місцях, очистити історичні пам’ятки від чагарників і завалів. Наталівський парк і «Співочі тераси» так причепурили, що й без необхідних реставраційних робіт милують око.

Особливо учасники великого прибирання, готуючись до проведення культурного фестивалю «Харитонівська ремінісценція», який проводитимуть у першу суботу вересня, старалися на «Співочих терасах». Не можна ж допустити, щоб враження від божественної акустики архітектурної перлини Слобожанщини, де відбудеться концерт класичної і фольклорної музики за участю симфонічного оркестру МАСО «Слобожанський» та фольклорних гуртів з Харківської і сусідніх областей, псували зарості кущів і купи сміття.

За словами Ірини Карабут, проведення заходу стало можливим завдяки перемозі в обласному конкурсі «Разом в майбутнє». На його втілення потрібно півтора мільйона гривень. З них мільйон нададуть з обласного бюджету, решту — із селищного.

Селищний голова вважає, що колишня неспроможність місцевої й не тільки місцевої влади опікуватися історичною, архітектурною та культурною спадщиною назавжди відійшла в минуле. Адже люди зрозуміли, що це не лише духовна спадщина, яка міцною пуповиною пов’язує нас із предками, славною історією, а й широке не оброблене поле для розвитку громад. Отже, найближчі плани — створити привабливу для туристів інфраструктуру, реконструювати історичні перлини краю, створити умови для піднесення внутрішнього туризму.

А щоб ця робота тривала у правильному конструктивному руслі, краснокутці взялися за вивчення найкращого європейського й вітчизняного досвіду в туристичній галузі. У середині травня всі зацікавлені в розвитку туризму на Краснокутщині зібралися на зустріч із представниками Асоціації міст України, щоб обговорити проблеми розвитку зеленого туризму у громаді, і провели семінар «Підвищення спроможності територіальних громад у сфері розвитку сільського зеленого туризму».

Експерт національного інституту стратегічних досліджень, заступник голови ГО «Польсько-українська аграрна асоціація» Віктор Нестеренко і викладач ХарРІ НАДУ при Президентові України, експерт з розроблення проєктів Олег Кулініч розповіли учасникам заходу про різні види туризму, основні та додаткові туристичні послуги, які можуть надавати жителі Краснокутщини, ознайомили з успішними туристичними проєктами, організованими в інших громадах.

«З’явилась унікальна можливість для наших територій стати більш привабливими для туристів зовнішніх і внутрішніх. А це означає збільшення доходів до відповідних місцевих бюджетів, розвиток рідного краю. Маємо прекрасні території, не гірші від закарпатських. Нам потрібно це капіталізувати. Західна Україна це зробила 10 років тому, настав і наш час», — переконливо закликав учасників семінару Олег Кулініч.

Можливо саме завдяки таким зустрічам і семінарам та поклику душі Ірина Карабут переконана, що розвиток зеленого туризму в Краснокутській селищній раді — механізм створення спроможності громади за рахунок розвитку малого бізнесу та самозайнятості населення. Вона знайшла чимало союзників і помічників у цій справі. Адже перші ластівки зеленого туризму на території громади вже звили привабливі гніздечка, дуже популярні серед гостей з великих міст.

«Тихий кут» зачаровує і не відпускає

Хто вже тут побував, навряд чи забуде дні відпочинку на березі природного озера Вільшанка, яке цілющою краплиною розлилося серед лісового масиву. На екосадибі «Тихий кут» створено всі необхідні для спокійного здорового відпочинку умови: дерев’яні будиночки з усіма зручностями, лазня, яку опалюють дровами, чан для купелі влітку і взимку, дитячий спортмайданчик, альтанка. А ще гостей очікує смачнюща домашня кухня з напоями з домашнього винного погреба, а затятих рибалок — вдала риболовля.

Як розповів господар екосадиби Олег Панкратов, над втіленням цього проєкту вся сім’я трудилася упродовж чотирьох років. А почалося все з придбання хати як дачі. Потім приїжджі з огляду на мальовничу лісову місцевість на березі озера стали цікавитися, чи не здають хатину в оренду. Тоді Олегові Панкратову і спала на думку ідея створити тут невеличку турбазу. Не стільки для заробітку, як для майбутньої справи для дітей, яких у господаря екосадиби восьмеро. Усі — і дружина, і діти — пораються по господарству турбази. Усе власними руками. «Є цікаві ідеї для розширення, але тут потрібна допомога місцевої громади», — ділиться задумами Олег Панкратов.

Віриться, що ентузіаст зеленого туризму, який має чималий досвід його розвитку, й Ірина Карабут, яка лише торік у грудні почала виконувати обов’язки селищного голови, тут знайдуть спільну мову. Бо і в Ірини Карабут чимало цікавих ідей та планів на перспективу. Багатьох відпочивальників, наприклад, приваблять унікальні за складом і властивостями води трьох природних джерел.

«Скажімо, у Мурафі вода сірководнева, лікує певні хвороби. У Городньому вода наповнена мінералами, корисна для лікування шлунково-кишкових захворювань і хвороб нирок. А на північ від Любівки є гідрологічна пам’ятка місцевого значення. Тамтешнє мінеральне джерело типу Миргородського не має аналогів у всьому районі. І це вже довела миргородська лабораторія, в яку ми направляли нашу воду на дослідження», — розповідає Ірина Карабут. Однак вона повертається до проблеми інфраструктури і розповідає, що в селищі шукають сім’ї, які б могли приймати туристів. І вже майже десять таких домогосподарств готові до цього.

Напрямів туризму, який можна розвивати на Краснокутщині і для яких є певна основа, не перелічити. Це і лікувальна іпотерапія на базі приватної кінної ферми, і сплави на байдарках та каяках на каскаді ставків, і садові ярмарки з організацією знаменитої Краснокутської дослідної станції садівництва.

«Одне слово, маємо все: ресурси, людей, унікальні місця та ідеї. Але для цього треба створити комунальне підприємство, яке опікуватиметься розвитком туристичної галузі», — каже Ірина Карабут і підкреслює, що така робота вже триває.