Олена ІВАШКО,
«Урядовий кур’єр»

Ще навесні у Каховці Херсон­ської області відбувся круглий стіл, під час якого представники громадськості та влади обговорили подальшу долю монумента «Легендарна тачанка». У дискусії взяв участь керівник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Пам’ятник, який став візитівкою міста, увічнює тачанку, широко використовувану в українських степах у часи радянсько-української та громадянської війн у Росії. Монумент виготовлено у 1967 році в Ленінграді на заводі «Монумент-скульптура» і змонтовано на штучно насипаному кургані заввишки десять метрів. Його встановили на честь 50-річчя жовтневого перевороту і присвятили боям на Каховському плацдармі в 1920 році. У 1983-му «Легендарну тачанку»  оголошено пам’яткою історії місцевого значення.

Виконати закон про декомунізацію, зберігши пам’ятник

Із розпадом радянської імперії пам’ятник втратив колишню славу і привабливість в очах туристів. Його не раз грабували, вирізали частини металевих конструкцій. Він похилився і заіржавів. У 2006-му тачанку частково відновили.

Сам пам’ятник, на думку краєзнавців, не відповідає історичним реаліям. Адже частини Нестора Махна, для яких тачанка була основою мобільних сил і які, вірогідно, вигадали цей бойовий транспорт, у боях на Каховському плацдармі участі не брали. Вони в цей час проводили операцію проти сил білих, які прорвалися до Дону. Не було в той час і будьонівок, у яку одягнений один із героїв монумента кулеметник. Цей головний убір став елементом форми червоноармійців двома роками пізніше.

Після набуття чинності Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» монументи «Легендарна тачанка» і «Дівчина в шинелі» визнано символікою тоталітарного режиму, які підлягають демонтажу. Тоді в Каховці створили комісію з декомунізації, демонтували пам’ятники радянським діячам, але «тачанки» не чіпали. Комісія запропонувала на місці монумента створити музей монументальної пропаганди тоталітарної епохи, де б можна було розмістити декомунізовані пам’ятники. Проте ідея зависла у повітрі.

Наприкінці 2019 року від Українського інституту національної пам’яті на адресу Каховського міського голови Андрія Дяченка надійшов лист із пропозицією демонтувати «Легендарну тачанку». Таку ідею не підтримали містяни, які висловлювали незгоду публічно, у ЗМІ та соціальних мережах. Адже каховці не пов’язують «тачанку» з комуністичним тоталітарним режимом, а сприймають її як візитівку міста, пам’ятку архітектури, символ щорічного фестивалю і велопробігу. До того ж, можна виконати норми закону про декомунізацію, не демонтуючи монумент.

Фото з сайту newsmir.info

Громадськість виступає  за створення музею

На круглому столі в Каховці його учасники дійшли висновку, що найкращим виходом із проблемної ситуації стало б створення музею. Як зазначив голова Херсонської облдержадміністрації Юрій Гусєв, «тачанка»  в Каховці — унікальний об’єкт мистецтва, якого немає в жодному регіоні України. Тому пропоную спільним рішенням Українського інституту національної пам’яті та Херсонської облдерж­адміністрації створити робочу групу, яка працювала б над створенням концепції музею».

Небайдужість місцевих жителів до пам’яток історії відзначив і Антон Дробович. «Ми отримували звернення від громадських організацій та міської влади, — зазначив він. — Добре, що є така ініціатива, а містяни не байдужі до пам’яті, яку, безперечно, потрібно зберегти».

Голова громадської ради при Херсонській облдержадміністрації Ірина Зоря підтвердила, що громадськість виступає за створення музею.