Донбас: проблема закриття шахт, невідворотність негативних соціальних наслідків, а з іншого боку, пошук рішення на місцевому чи навіть на державному рівні, що не допустить утворення депресивної території, збереже життя підприємству, а людям зарплату і змогу не вирушати на заробітки деінде. Проблематика сільської місцевості, брак можливостей для молоді, а з іншого боку, ініціативне покоління, яке успішно об’єднує односельців задля кращих змін на селі.

На цій тематиці професійні ЗМІ фокусуються час від часу, але журналіст, що висвітлює ту чи іншу тему, зазвичай територіально не пов’язаний з місцем події. А життя населених пунктів триває щодня, і не все, що відбувається там, привертає увагу медійників, хоча не стає менш важливим для їхніх жителів, а, можливо, й не тільки для них. Адже певний досвід сіл чи міст може стати у пригоді іншим. І така тематика поступово стає до снаги не лише професійним журналістам, а й цілеспрямованим, креативним, завзятим школярам. Протягом 2020—2021 років на Донбасі реалізовували проєкт з підтримки розвитку медіаграмотності «Youth MediaLab — Схід», спрямований на розвиток і підтримку рівня цифрової та медійної грамотності серед закладів освіти Донецької та Луганської областей, а саме: сприяння розвитку навичок критичного мислення й медіаграмотності, підтримку медіатворчості, розвиток комунікаційних навичок і громадянської активності.

Проєкт реалізовували за сприяння Міністерства освіти і науки спільно з громадськими організаціями Change Communication («Комунікації для змін»), «Центр демократичних реформ і медіа» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» (DG — East).

Жага до навчання

Загалом діяльність проєкту DG — East спрямовано на зміцнення громадянського суспільства й підвищення довіри між органами влади та жителями на сході країни. До громадян також доводять переваги реформ, які відбуваються в державі, курсу України на євроатлантичну інтеграцію. Один із компонентів проєкту — підтримка незалежних ЗМІ або журналістів, які висвітлюють найактуальніші для регіону питання.

«Протягом останніх двох років допомагаємо розбудовувати спроможності місцевих редакційних команд у створенні нового цікавого контенту. І коли нам запропонували підтримати залучення до проєкту шкільних команд, які вже навчаються створювати контент, що розкриває життя їхніх громад, вирішили посприяти розвитку такої ініціативи», — каже спеціаліст зі зв’язків із ЗМІ та громадськістю проєкту DG East Карен Мадоян.

За його словами, молодіжні ЗМІ Донбасу мають високий потенціал і активно долучаються до висвітлення життя громад. Про це, попри пандемію, свідчить інтерес до участі в регіональному конкурсі «Youth MediaLab — Схід», що відбувався в межах однойменного проєкту.

Під час презентації результатів проєкту «Youth MediaLab — Схід» його менеджер Ілля Удовиченко розповів, чим займалася команда проєкту протягом осені — зими 2020 та весни 2021 років та чого досягнуто за цей порівняно короткий проміжок часу.

«Загалом, ми просуваємо медіа та цифрову освіту серед української молоді (даємо можливості для саморозвитку) та вчителів (вдосконалюємо їхні навички, компетенції, бо саме вони основні транслятори ідей, вмінь, знань для нового покоління). Проводимо вебінари, тренінги. З одного боку, говоримо про медіаграмотність, інформаційну гігієну, стандарти журналістики, а з іншого, даємо учасникам вміння створювати власний текстовий або відеоконтент», — каже він.

Медіатренери проєкту акцентують, що у заявках до конкурсу учасники окреслювали проблеми своїх міст на сході, які треба терміново розв’язувати. Це свідчить про те, наскільки школярі готові працювати зі складними соціальними темами, висвітлювати їх. А найголовніше, що цього їм ніхто не нав’язує, тобто молодь формує якісне суспільство. Молодь, яка шукає шляхи розв’язання проблем, демонструє, яким може бути майбутнє, якщо бути активними й згуртовуватися.

Отримати практичні навички мали змогу медіагуртки шкіл, які здобули перемогу в конкурсі. Розроблення сценарію сюжету, розкадровка, принципи монтажу, налаштування техніки — все це обговорювали на численних вебінарах з менторами. А потім найкращі сценарії соціальних роликів утілювали в життя разом із професійними журналістами.

«У школах з наймотивованішими учасниками медіагуртків завдяки проєкту встановлено медіастудії (техніка, зокрема камери, для практикування навичок зі створення якісного візуального контенту). Навколо цих студій починає вирувати життя, і вони стають базисом для подальшої активності цього й наступного покоління молоді. Створюють вже власні молодіжні соціальні медіапроєкти (як молодь бачить реальність, успіхи своєї громади, які соціальні проблеми турбують її)», — зазначає Ілля Удовиченко.

За останні пів року завдяки проєкту вдалося встановити 17 медіастудій для гуртків журналістики (15 — у школах, дві — в малих академіях наук). 400 учнів та 31 медіа пройшли навчання. За такий короткий проміжок часу молодь зросла творчо й професійно. Спільно з журналістами реалізовано 15 молодіжних медіапроєктів на соціальні теми (про стоматологічну клініку, яку оснащено на волонтерські кошти і яка обслуговує військовослужбовців на лінії зіткнення; про соціальні наслідки закриття шахт; про об’єднання та ініціативи молоді для створення комфортного життя в сільській місцевості). Їх можна переглянути на ютуб-каналі проєкту Youth MediaLab. А сама платформа Youth MediaLab — це фактично соцмережа закладів освіти, медіагуртків, які можуть зареєструватися, публікувати власний контент, аналізувати, що роблять інші.

Медіатренери проєкту наголошують на важливості формування соціальних зв’язків: не просто проводити тренінги для окремих закладів освіти — проєкт став об’єднавчим інструментом, і тепер люди з різних населених пунктів готові реалізовувати вже спільні медіапроєкти поза ним.

Карен Мадоян переконаний, що учасники проєкту стануть новим поколінням медійників, адже вони визначилися з майбутньою професією. І закликає молодь стежити за новими можливостями для розвитку на фейсбук-сторінці програми DG — East.

Бронежилет проти фейків і маніпуляцій

Важливо, що школярі вчилися не лише продукувати власну якісну інформацію (обирати тему, писати сценарій, залучати експертів, ставити питання так, щоб отримати повну відповідь, монтувати сюжет чи документальний фільм на складні суспільно важливі теми), але аналізувати й перевіряти інформаційний контент у медіапросторі.

У межах проєкту відбувалися не лише тренінги з медіаграмотності, а й створено навчальний ютуб-канал «Григорій Савич», де розповідають, що таке пропаганда, маніпуляції, фейки, та як їх розпізнавати, що таке свобода слова, демократія тощо. Простими словами про серйозні речі.

Як зазначила медіатренерка проєкту Ірина Цибух, ставили за мету виробити в учасників критичне мислення щодо інформації, навички її аналізу.

«Завдяки цьому ми одягнули наших учасників у бронежилети від інформаційних куль. Діти, які пройшли тренінги, тепер дивляться новини, блогерів, аналізують і критикують, намагаючись зрозуміти, хто і як ними маніпулює, щоб захищати себе та ближніх від неякісної інформації. Інформаційна гігієна безпосередньо контактує з фізичним здоров’ям, фізичною безпекою. Ми це бачимо в контексті війни на Донбасі», — каже вона.

За словами заступника міністра освіти і науки Артура Селецького, МОН і надалі налаштоване співпрацювати з громадськими організаціями в питаннях розвитку медіаосвіти, виховання й підготовки свідомого медіаграмотного покоління. У 2011 році в Україні було започатковано регіональні експерименти з упровадження медіаосвіти. Згодом інформаційна компетентність увійшла до десятка ключових компетентностей у межах освітньої реформи. МОН працює над тим, щоб курси з медіаграмотності ввійшли до базових освітніх програм. На виконання державного стандарту базової загальної середньої освіти розроблено типову освітню програму для учнів 5—9 класів. І з 2022—2023 навчальних років викладатимуть предмет культура добросусідства, що містить основи медіаграмотності, що нині вивчають у школі в межах позакласної гуртової роботи (ті самі шкільні медіа).

Ще одним бронежилетом не лише для молоді, а й усіх українців стане ІТ-рішення для просування медіаграмотності — мобільний додаток «Virno», який містить якісний новинний контент, дає змогу користувачам отримувати найсвіжішу, найдостовірнішу інформацію.

Голова правління ГО «Центр демократичних реформ і медіа» Людмила Василенко каже, що Інститут масової інформації двічі на рік проводить дворівневий моніторинг ЗМІ, на основі якого складають список ЗМІ, що дотримуються журналістських стандартів (рівень дотримання 97,8%), які у своїх новинних стрічках не публікують джинсу, фейки, шкідливий контент і мову ворожнечі, що дотримуються прозорості медіавласності й мають публічні редакційні політики. Ці ЗМІ і потраплятимуть зі своїм високоякісним журналістським контентом у додаток «Virno». Наразі в додаток підтягуються новини поки що восьми «білих» ЗМІ.