Це залежатиме від Верховної Ради України, яка ось-ось може винести відповідне рішення. Це рішення таке: не переводити годинник на літній час, а залишити зимовий.

Наскільки воно обґрунтовано? Найвірогідніше, ніяк. В іншому разі було б узято до уваги факти, які ніби повинні знати всі. Перший такий: належність людей до живих організмів денного способу життя. Більшість із нас активна вдень, а вночі, коли темно, спить. Тож найдоцільніше для нас якомога більше використання денного часу і сонячного світла.

Цей час залежно від сезону припадає на різні години. Невдовзі, а саме 20 березня, настане рівнодення. Цього дня внаслідок достатньо великих кутових розмірів сонця, а також заломлення сонячних променів в атмосфері тривалість дня трохи перевищує 12 годин і становить 12 годин 11 хвилин. Цього дня сонце в Києві зійде о 5:59 і зайде о 18:10. Відмінність в одну чи дві хвилини, що часом трапляється в довідкових джерелах, другорядна. Важливо інше, а саме те, що більшість із нас прокидається після 5:59. Якщо це буде 7:00, то сонце годину світитиме, коли ми ще спатимемо.

Тепер звернімо увагу на час заходу — 18:10. У цей час ніхто не лягає спати, а займається справами в умовах, коли сонячного світла вже немає. Якщо йдеться про активність до 22:00, то протягом майже чотирьох годин ми використовуємо не природне світло, а штучне, витрачаючи додаткові кіловат-години.

Якщо перейти на літній час, то 20 березня сонце за годинником зійде на годину пізніше — о 6:59, а зайде о 19:10. Як видно, для більшості з нас це дасть змогу на цілу годину довше використовувати сонячне світло. Додамо, що йдеться не лише про витрати електроенергії, а й самопочуття і здоров’я більшості населення.

Те саме стосується й умов осіннього рівнодення і загалом усього року. Згадаймо, як живуть люди в селі: встають рано-раненько і так само рано лягають. Такий спосіб життя для селян найприродніший, адже значну частину часу вони працюють на природі й мають справу із природою, зокрема худобою, яка також орієнтується на світловий день.

Варто навести і такі, здається, відомі факти, як проходження нульового меридіана через Лондон та обертання Землі навколо своєї осі за 24 години. Отже, за годину Земля обертається на 15 градусів. Тому Сполучене Королівство перебуває у першому часовому поясі, більшість європейських країн, що розташовані приблизно на 15 градусів на схід, — у першому.

Територію України перетинає майже посередині 30-градусний меридіан. Проте це не зовсім точно. Київ розташований не на цьому меридіані, а приблизно на пів градуса на схід. Те саме стосується й усієї території України. Її крайня східна точка має довготу 40°13', а західна — 22°08'. Як можна бачити, територія країни трохи зміщена на схід від 30-градусного меридіана. Фактично це означає більш ранній схід сонця на її більшій частині разом із Києвом, ніж на 30-градусному меридіані.

Окреме питання школярів, адже декому з них у грудні доводиться йти у школу затемна. Але це стосується короткого періоду. Цього місяця цілком можливо починати заняття на пів години пізніше.

Як видно, аби краще використати сонячне світло, нашій країні доцільно жити за літнім часом. Звісно, є питання узгодження цього часу з європейськими країнами, але відмінність в одну чи дві години видається другорядною. Із чим варто погодитися, то це двічі на рік перестати смикати країну. Утім, перехід на пропонований літній час передбачає, що ще раз це доведется зробити.

На щастя, незалежно від того, яке рішення буде ухвалено, тривалість дня вже перевищила тривалість ночі. Так буде ще пів року. Є надія, що світло переможе і в інших сферах.

Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ,
доктор географічних наук,
для «Урядового кур’єра»