Глава вітчизняного зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін прилетів до Брюсселя ще в неділю. Щоб до початку засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ, яка відбулася в понеділок, неформально поспілкуватися зі своїми колегами і, так би мовити, звірити годинники перед цим важливим для Києва заходом. Важливим це засідання було тому, що на його розгляд винесено українське питання, зокрема відповідь Євросоюзу на незаконний арешт суден та 24 військових моряків поблизу Керченської протоки і загалом ситуація на сході України.

Безпосередньо перед початком засідання Павло Клімкін встиг зустрітися з чинним головою ОБСЄ міністром закордонних справ Словаччини Мирославом Лайчаком, послом США в ЄС Гордоном Сондландом, а також поспілкуватися під час сніданку з главами зовнішньополітичних відомств країн-членів ЄСМ у форматі «Друзі України в ЄС+Україна».

Після дипломатичного ланчу Павло Клімкін прийшов на зустріч з українськими журналістами у доброму гуморі й розповів, що в нього був «класний початок дня, який надихає». Він повідомив про те, що найближчими тижнями Рада ЄС формально затвердить санкції через агресію РФ поблизу Керченської протоки. Пізніше це підтвердила й глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні, яка пообіцяла, що «найближчим часом може бути ухвалено нове одностайне рішення щодо санкцій, пов’язане з останніми подіями в Азовському морі». «Ми бачимо лише негативний розвиток подій на місцях, і я розраховую, що країни будуть єдині в продовженні чинних санкцій і запровадженні нових», — сказала Федеріка Могеріні.

Вона також нагадала, що за останні п’ять років ЄС не лише запроваджував санкції проти російської влади, а й зберігав єдність щодо продовження терміну їх чинності, оскільки Росія не демонструвала жодного прогресу у виконанні мінських угод. «Я говорила від самого початку, що мета санкцій не в тому, щоб зберігати їх вічно, а щоб чинити тиск, і що одного дня їх може бути скасовано. Але ми не бачимо позитивних кроків, і саме тому країни-члени поки що зберігають їх», — пояснила Федеріка Могеріні.

Фото з сайту svoboda.org

Щодо нових санкцій, то поки що йдеться про запровадження персональних обмежувальних заходів, які, за інформацією, стосуватимуться вісьмох громадян Росії, безпосередньо причетних до затримання й арешту українських моряків поблизу Керченської протоки торік у листопаді. Ні європейська, ні українська сторона не розкривають подробиць цих персональних санкцій, проте зазвичай у таких ситуаціях ідеться про заборону на в’їзд на територію країн-членів ЄС і заморожування активів, які можуть перебувати в європейських банках. На запитання про те, чи збирається ЄС розширювати чинний пакет антиросійських санкцій через блокування судноплавства на Азові, Павло Клімкін відповів ухильно. Він зауважив, що таке питання розглядають. «Я дуже сподіваюся, що персональні санкції — це ще не кінець. У ЄС вже є пропозиції, зокрема не допускати російські кораблі в порти, але обговорюють і креативніші ідеї», — розповів міністр журналістам.

Ще однією важливою темою нинішнього засідання Ради ЄС стало обговорення цілеспрямованого плану для підтримки сходу України, а також її південних областей. За словами Павла Клімкіна, допомогу Україні ЄС планує зробити головною відповіддю на Азовську кризу. «Ідеться про те, як підтримати й фінансово наповнити інфраструктурні проекти і ті, що спрямовані на розвиток людського капіталу в цих регіонах», — пояснив урядовець.

Рішення щодо цих проектів планують ухвалити вже наступного тижня, під час візиту в Україну віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса й представників Європейського інвестиційного банку. Їх реалізацію фінансуватимуть як на грантовій основі, так і за кредитні кошти, надані на дуже вигідних для України умовах. Павло Клімкін розповів, що для супроводу проектів Євросоюз планує відкрити свій офіс у Маріуполі.