Заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України Євген БЕРДНІКОВЩе не так давно, якихось півтора десятка років тому, на землю, яка перебувала в колективній та державній власності, дивилися без особливого ажіотажу. Адже за багато десятиліть колгоспно-радгоспного господарювання селянина, по суті, відучили дивитися на неї як на надзвичайно цінну річ, оскільки земля йому не належала і господарем на ній він не почувався. Розпаювання, яке було проведено на початку цього тисячоліття, хоч і зробило селянина власником земельних наділів, проте в нього не було можливостей обробляти ці гектари через брак техніки. Тому більшість нових власників сільгоспугідь передавали їх в оренду. А чимало не встигли навіть оформити як належить право власності на земельні ділянки. У зв’язку зі змінами в законодавстві і в орендодавців, і в тих, хто не встиг завершити процес приватизації своїх земельних паїв, виникло чимало запитань та проблем, з якими вони зіткнулися. Саме відповіді на найболючіші з них і давав заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України Євген БЕРДНІКОВ під час «прямої лінії» в «Урядовому кур’єрі».     

— Людмила  КОНОНИХІНА, Харківська область, Зачепилівський район:

— Перше питання — це самовільне захоплення землі, яка належить моїй родині, орендарем. Друге: я як член  колективного сільгосппідприємства маю право замінити земельний сертифікат на державний акт безплатно, проте не можу цього зробити, хоч не раз зверталася в різні органи, зокрема в Держземагентство. Не маючи державного акта на право власності, не можу здати на законних підставах землю добросовісному орендареві.

— Так, ви неодноразово зверталися до нас з цим запитанням. У свою чергу вам неодноразово надавали відповіді, що з 1 січня 2013 року державні акти безоплатно не видаються, оскільки у зв’язку зі зміною законодавства Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає новий документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно, зокрема на земельну ділянку, який видають органи Укрдержреєстру з 1 січня 2013 року. Також  вам роз’яснювали, що, відповідно до вимог Земельного кодексу, до отримання правовстановлюючого документа таким документом є сертифікат, за яким земельну ділянку можна здати в оренду на підставі договору оренди земельної частки (паю). Якщо ви вважаєте орендаря не гідним вашої уваги, можете здати земельну ділянку будь-якій іншій особі, яка захоче взяти її у вас в оренду, або обробляти її самостійно. Це ваше конституційне право. Якщо ви вважаєте, що порушуються ваші права власника, то можете звернутися в орган,  який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, — сільгоспінспекцію, що має право перевірити орендаря. У разі виявлення самовільного зайняття земельної ділянки — притягти його до адміністративної відповідальності й винести присуд щодо звільнення цієї земельної ділянки.

—  Олекса ШИЯН, м. Київ:

— У мене є акт на землю від 27 квітня 2006 року. Кадастровий номер земельної ділянки є. Нині земля перебуває в оренді. У майбутньому треба буде щось робити з цим актом чи ні?

 — Шановний Олексо Григоровичу, попри те, що з 1 січня змінилося законодавство з речових прав на нерухоме майно, зокрема на земельні ділянки, нічого вам робити додатково не потрібно. Ви маєте правовстановлюючий документ, що посвідчує ваше право власності на земельну ділянку. Термін дії цього документа необмежений. Змінювати його на будь-який інший  не потрібно. З урахуванням того, що ваш документ містить кадастровий номер, вам не потрібно отримувати будь-яких додаткових довідок. У вас є нормальний документ, з яким ви можете передавати земельну ділянку в оренду, в спадщину тощо.

— Якщо це моя власність, то чому не можу продати її?

— Це була воля Верховної Ради, яка  щороку підтверджувала мораторій на продаж сільськогосподарських земель. На сьогодні в Земельному кодексі зазначено, що можна буде продавати, купувати землю після набуття чинності закону щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року.

Безумовно, питання зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення в багатьох  аспектах політичне і потребує  суспільного компромісу, єдиної суспільної думки з цього приводу. Думаю, ви знаєте, що у нас у суспільстві нема єдиної думки щодо цього. Одна частина  вважає, що продаж сільгоспземель потрібно дозволити, друга — що цього не можна робити в жодному разі. Думаю, що здоровий глузд переможе і політичні аспекти не заважатимуть вирішенню питань, пов’язаних із долею колишньої колективної власності, з можливостями розпоряджатися сільськогосподарськими землями так, щоб це не загрожувало продовольчій, національній безпеці держави.

— Володимир КОВАЛЬЧУК, Волинська область:

— Як самостійно визначити мінімальний розмір орендної плати за зданий в оренду земельний пай? Чи є в Україні пряма лінія, за телефоном якої можна було б уточнити нюанси, що стосуються укладання договорів оренди землі?

— Почнемо з першого питання щодо розміру мінімальної орендної плати за пай. На сьогодні щодо земель приватної власності законодавчо мінімального розміру орендної плати не встановлено, є рекомендаційна норма в указах Президента. Вона орієнтує на не менш ніж 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вирахувати розмір орендної плати можна, але слід мати на увазі, що розмір нормативної грошової оцінки одного гектара ріллі в Україні різний. Найменший він у  Житомирській області, найбільший — у Черкаській. І якщо ви хочете дізнатися про розмір орендної плати, то треба звернутися до районного відділу земельних ресурсів, щоб отримати інформацію про її розмір у конкретній місцевості.

— Микола ІВАНОВИЧ, Дніпропетровськ:

— Уже понад 20 років маю земельну ділянку на території садового товариства.  Є державний акт на право власності. У грудні 2011 року ми уклали договір з Інститутом землеустрою, що в Дніпропетровську, на виконання робіт з присвоєння кадастрового номера, заплатили 1500 гривень. Термін виконання роботи — до 15 травня 2012 року. Але ці документи нам виготовили після неодноразових звернень у різні інстанції лише торік у жовтні. Документацію з інституту передали у відділ земельних ресурсів  Дніпропетровського району. Там нам сказали, що з документацією працюють, а в січні цього року прислали лист, що у зв’язку зі зміною законодавства документацію знову відправили в інститут. Як нам бути?

— Річ у тому, що справді з 1 січня змінилося законодавство, назва технічної документації,  її види. Але законом, який набув чинності приблизно два місяці тому, передбачено, що ті, хто ще торік замовив виготовлення технічної документації щодо встановлення і відновлення меж земельної ділянки в натурі, але не встиг отримати державний акт або кадастровий номер до 1 січня цього року, мають можливість одержати їх. Тож відповідь, яку ви отримали в січні, хай вас не засмучує.  Ви маєте повне  право отримати на руки цю документацію, оскільки це продукт, який ви придбали, заплативши певні кошти. Отримайте і звертайтеся з цими документами до районного відділу земельних ресурсів. Якщо виникнуть якісь проблеми, будь ласка, телефонуйте на гарячу лінію Держземагентства за номером 0 800-502-528. За цим телефоном ви можете одержати й консультації щодо нюансів стосовно укладання договорів оренди землі, тобто вичерпну відповідь на  ваше друге запитання.

— Світлана ЩЕРБИНАКиївська область:

— У селі діє кооператив з випасання худоби, який уклав договір оренди земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення (рілля) із райдержадміністрацією в 2011-му терміном на 5 років. Земельна ділянка складається із двох частин. Члени кооперативу порушили питання про відмову від однієї частини земельної ділянки тому, що кількість худоби на випасах зменшилась і вони не в змозі оплатити  оренду всіх площ. Як правильно вирішити це питання, до кого слід звернутися і з якою заявою?

— Якщо це дві земельні ділянки, то дуже просто. У будь-якому разі договір оренди укладається на кожну земельну ділянку окремо. Якщо припустити, що договір оренди укладено на дві земельні ділянки в рамках одного договору, то це потребує переукладання договору на одну земельну ділянку. З огляду на те, що це землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, то суб’єкт, з яким треба укладати договір, — обласне управління Держземагентства у відповідній області.

А якщо земельний наділ — у межах населеного пункту, ті самі дії треба здійснити, але вже з місцевою радою.

— Віктор МУЗИЧЕНКО, м. Олевськ, Житомирська область:

— У мене є два взаємопов’язаних запитання. Який на сьогодні механізм (і чи він взагалі існує) щодо отримання земель запасу для ведення фермерського господарства? А друге пов’язане з тим, що для нашої області й району дуже важливе: як можна нині  змінити статус земель, що перебувають, так би мовити,  під  шпалерами для хмелю? Адже через її високу оцінну вартість орендарям не вигідно її використовувати для вирощування інших сільгоспкультур.

— За останні роки механізм отримання земель для фермерського господарства істотно не змінився. Щодо незначних нововведень, то вони стосуються зокрема таких питань. Якщо ви хочете отримати цю ділянку для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів, то, відповідно до законодавства про розмежування земель державної і комунальної власності, ці землі належать до державної власності. Тому для такого отримання земельної ділянки треба звертатися до обласного управління Держземагентства у відповідній області. У даному разі — до головного управління Держземагентства у Житомирській області.

Для того, щоб отримати земельну ділянку для фермерського господарства, то, як і раніше, існує певна пільга. Для фермерського господарства земельна ділянка надається на безконкурентних засадах. Її  можна орендувати безпосередньо на підставі договору з Головним управлінням Держземагентства в області.

Щодо другого запитання, зрозуміло, що від складу угідь залежить нормативна грошова оцінка, розмір орендної плати і розмір земельного податку за земельну ділянку. Це не проблема для тих сільськогосподарських товаровиробників, які здійснюють свою діяльність на підставі сплати фіксованого сільськогосподарського податку. Якщо ви перейдете на фіксований сільськогосподарський податок, то знімете для себе це питання як таке. Вам буде байдуже, яка нормативна грошова оцінка земельної ділянки. А щодо орендної плати насправді такий зв’язок існує. Що тут можна зробити? Безумовно, якщо ви орендуєте у певного власника земельну ділянку, потрібна згода власника на зміну складу угідь, оскільки це пов’язано із зменшенням нормативної грошової оцінки. Але наскільки я розумію, ви ці хмільники хочете перевести у ріллю?

— Так.

— Якщо звернетеся до тексту Закону «Про землеустрій», до статей Земельного кодексу, то зміну угідь можна здійснити за проектом землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обгрунтування землеустрою, упорядкування угідь. І після того, як цей проект буде погоджено або затверджено, виникнуть підстави для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, до облікових даних. Потім необхідно буде зробити нормативну грошову оцінку цієї ріллі, після чого ви, згідно з новою нормативною грошовою оцінкою, сплачуватимете різні платежі у вигляді орендної плати.

Укрупнення та об’єднання земельних паїв дає можливість ефективніше використовувати сільгоспугіддя. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

— Анатолій Миколайович, м. Київ:

— Звертаюся від імені мешканців будинку на вулиці Лариси Руденко, 10-б. У плані тимчасового землекористування площа прибудинкової  ділянки, яку було виділено холдинговій компанії «Київміськбуд» для зведення будинку, становить 2384 квадратних метри, а  ми змушені платити за утримання території у два рази більшої. Куди лише не зверталися з цього приводу — скрізь глухий кут. А в будинку живуть люди, які належать до соціально мало захищених і кожну копійку рахують. Що нам робити?

— У вашому будинку, як і в багатьох інших багатоповерхівках, прибудинкова територія на підставі документації не формувалася, не планувалася і не створювалася. Тому ви абсолютно логічно знайшли тільки мікрорайон чи квартал у містобудівній документації. Якщо навіть є план детального планування території, то й у ньому не завжди виділяються прибудинкові території відповідних багатоквартирних будинків. Але у вас є, скажімо так, певне джерело  інформації, яке зможе допомогти. Якщо це новобудова, то можу припустити, що Київміськбуд робив проект відводу земельної ділянки, і вона має певні межі. Десь зберігся договір оренди землі під забудову, який було зареєстровано свого часу, і цю реєстрацію здійснювала міська рада та її відповідні підрозділи. З урахуванням того, що прибудинкова територія безпосередньо не виділялася, не формувалася окрема документація, то єдине, на що можна спиратися, — це матеріали відведення земельної ділянки забудовникові. Якщо зможете знайти ці матеріали, вам буде зрозуміло, що Київміськбуду надавалася саме така земельна ділянка для будівництва, обслуговування житлового будинку, то у своїх відносинах з експлуатуючими організаціями можете спиратися на цю документацію.

Микола ГРИГОРУКм. Вінниця:

— Між земельними паями передбачено дороги. Проте нині їх використовують як ріллю, себто засівають і збирають врожаї. У розмірах держави це величезна площа. Чи справляється плата за використання цієї землі і хто її отримує?

— Запитання надзвичайно актуальне. Його, за великим рахунком, можна вважати таким, що законодавчо неврегульоване, але є певні шляхи для законного вирішення. До квітня 2000 року, коли набув чинності Указ Президента України, за яким колективні сільськогосподарські підприємства було реорганізовано у нові форми господарювання, розпаювання землі тривало дуже повільно. Але з урахуванням того, що ніхто нікуди не поспішав, то це робили здебільшого грамотно. Потім, після набуття чинності Указу,  групи співвласників об’єднувалися, видавали довіреності на певну особу щодо розпорядження від їхнього імені майновими паями та нерозподіленими землями колективної власності. За своїм статусом ці запроектовані, але не виділені в натурі польові дороги є нерозподіленими землями колективної власності.

Якщо під час розпаювання землі, під час приватизації цього сільськогосподарського підприємства загальні збори співвласників не приймали рішення про передачу їх у землі запасу, то вони нині залишаються у статусі нерозподілених земель колективної власності. Якщо таке рішення приймали легітимно загальні збори, то цими землями повинен розпоряджатися відповідний орган державної влади.  До 1 січня це була районна держана адміністрація, а нині — територіальні органи Держземагентства.

Якщо ці землі сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, то це державна власність. Чому? Тому що свого часу збори співвласників відмовилися від цієї землі. Якщо такого рішення немає, то вона зберігає статус нерозподілених земель колективної власності. Хто має право ними розпоряджатися? Збори  співвласників. Чи можливо їх нині зібрати? Не підприємство, яке є правонаступником колишнього підприємства, а саме збори співвласників землі — тих, хто на час видачі Державного акта на право колективної власності були у додатку №1 до цього акта. Фактично нереально. У зв’язку з цим можна твердити, що  законний шлях урегулювання цього питання є, але на практиці зробити це вкрай важко. Тому тут потрібне додаткове законодавче урегулювання.

— Михайло НЕСТЕРОВИЧ, м. Київ:

— У мене в Михайлівському районі є ділянка землі. Плачу за неї податки, але досі немає її точного визначення в натурі на місцевості. Як це зробити?

— Якщо у вас виникла потреба у відновленні меж, тому що вони не збереглися на місцевості, то можете самостійно замовити будь-якій організації (землевпорядній) виготовити технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Цю документацію, з огляду на те, що це ваша власність і у вас є Державний акт на право власності, присвоєно кадастровий номер, не треба ні з ким погоджувати чи  затверджувати.  Щодо того, де це зробити, скажу, що у нашій країні є кілька тисяч сертифікованих землевпорядників. Ви можете ознайомитися із суб’єктами, які мають право виготовляти документацію, на офіційному сайті Держземагентства України.

— Михайло НЕЧИПОРЕНКО, Вінницька область:

— Чи має право звичайний селянин узяти в сільської ради в оренду невитребувані землі, земельні паї? Чи це дозволяється лише юридичним особам? Якщо має право, то за яким документом це передбачено і хто встановлює розмір оплати?

— Єдиний законодавчий акт, який регулює це питання, — Закон «Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних  часток (паїв)» від 2003 року. Ним передбачено, що компетенцію щодо надання в оренду невитребуваних паїв доти, доки не з’явиться їхній власник, має районна державна адміністрація. Це стосується не тільки юридичних, а й фізичних осіб. Але треба мати на увазі, що ці землі мають цільове призначення для ведення товарного, сільськогосподарського виробництва. Тому припускаю ситуацію, що, коли людина захоче брати їх в оренду, для цього райдержадміністрація вимагатиме зареєструватися їй або як фізична особа — підприємець, або створити фермерське господарство.

Що стосується встановлення розміру орендної плати, то для цього існують загальні розрахунки, визначені законодавчо. Тобто треба орієнтуватися на цифру не менш як 3% нормативної грошової оцінки. Зазвичай розмір оплати обумовлюється в домовленості між орендарем та орендодавцем, але 3% — той показник, на який звично орієнтуються.

— Ви не вперше берете участь у «прямих лініях», мали багато зустрічей, у ході яких роз’яснювали особливості та питання, які стосуються оренди землі, розмірів орендної плати, її встановлення та змін, укладання та припинення договорів оренди земель сільгосппризначення. З якими, так би мовити, найтиповішими запитаннями до вас звертаються і на чому ви хотіли б акцентувати наших читачів?

— Передусім людям потрібно зрозуміти, що у нас з 1 січня змінилося законодавство щодо державної реєстрації речових прав. Люди звикли: якщо питання стосується земельних ділянок, то треба звертатися у відділи земельних ресурсів. Для них це природно і зрозуміло. Але у зв’язку зі змінами в законодавстві з 1 січня цього року територіальні органи Держземагентства реєструють земельні ділянки як фізичні об’єкти, а права на них реєструють органи Укрдержреєстру. Це перше.

Друге запитання, яке також дуже часто ставлять громадяни: що робити, якщо виготовили технічну документацію на земельну ділянку, але не встигли до початку цього року отримати державний акт? До речі, це запитання звучало і під час цієї «прямої лінії». Таких людей у нас десятки тисяч. І нічого дивного, що вони просять поради стосовно того, як бути далі. Тому ще раз підкреслюю: на сьогодні законодавство передбачило відповідні перехідні положення, які дають змогу таким людям вирішити нагальні питання без зайвого клопоту.

Річ у тому, що ця технічна документація, якщо її належно затверджено та погоджено в 2012 році, а людина не отримала державного акта, попри те, що на сьогодні такого виду документації уже не існує, є підставою для державної реєстрації цієї земельної ділянки. І витяг з Поземельної книги на підтвердження дається безплатно з урахуванням того, що, коли цю документацію виготовляли, погоджували та затверджували, вже було визначено кадастровий номер. Тобто ми законодавчо встановили, що такі земельні ділянки вважаються зареєстрованими, а визначені номери — присвоєними. Потім із цією погодженою та затвердженою документацією потрібно звернутися до територіального органу Держземагентства з відповідною заявою. При цьому не потрібно надавати квитанцію про сплату вартості адмінпослуги, оскільки вона безплатна, і отримати витяг з Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки. З цим витягом далі слід звернутися до Укрдержреєстру за реєстрацією права власності на земельну ділянку. За результатами цієї реєстрації вже в органах Укрдержреєстру отримати витяг про державну реєстрацію права власності і свідоцтво на право власності, яке з 1 січня цього року замінює Державний акт на право власності.

— Микола ЛЕМЕХ, пенсіонер, м. Дніпропетровськ:

 — Законом встановлено термін оформлення прав на земельну ділянку 14 днів, а ми не можемо узаконити дачну ділянку в садовому кооперативі вже півтора року. Все через непорозуміння з геозйомкою. Ми неодноразово зверталися до керівників земельного управління області, нам обіцяли допомогти, але питання з місця не зрушує. Порадьте: що нам робити у цій ситуації?

– У цьому  разі слід детально розібратися, в чому проблема. Адже геозйомка — це звичайна фіксація земельної ділянки безпосередньо на  місцевості.  І якщо виникли проблеми, то вони можуть мати дві причини.  Перша — це коли існує конфлікт сторін — власників земельних ділянок щодо визначення їх у натурі. Друге — коли існує конфлікт документів. Тобто коли в кадастрі земельна ділянка лежить так, що частково накладається на іншу. В цьому разі відбуваються виправлення державного земельного кадастру на підставі технічної документації.

Щодо 14 днів, які відведено на державну реєстрацію земельної ділянки і виготовлення технічної документації, то це спроможні й зобов’язані зробити територіальні органи земельних ресурсів, якщо, звісно, не виникає спірних моментів. А у вашому випадку спершу треба усунути проблеми, які з’явилися, а далі вже діяти так, як передбачено законом.

«Пряму лінію» підготував і провів 
Василь ТУГЛУК,

«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Євген БЕРДНІКОВ.  Народився 10 жовтня 1972 року в м. Алексін Тульської області, Росія. Освіта вища. 1994 року закінчив Юридичний інститут Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова з відзнакою, 1999 року завершив навчання в аспірантурі Одеської державної юридичної академії, у 2005 році отримав диплом Інституту післядипломної освіти Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва. За фахом юрист, інженер-землевпорядник.

З 1994 року працював за юридичною спеціальністю в державних, приватних підприємствах та організаціях, на викладацькій роботі у вищих навчальних закладах м. Одеси. З 2002 року — в органах земельних ресурсів.  З 2006 року — заступник начальника Головного управління Держкомзему в Одеській області. У грудні 2010 року очолив департамент нормативно-правового забезпечення розвитку земельних відносин Держкомзему України. З грудня 2011 року — начальник Управління координації нормопроектної діяльності Держземагентства України. У квітні 2012 року призначений заступником голови Державного агентства земельних ресурсів України.

У 2012 році присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України».

Народився 10 жовтня 1972 року в м. Алексін Тульської області, Росія. Освіта вища. 1994

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни  ШИКАНОВОЇ на електронну адресу:  imrich@ukcc.com.ua.