Євросоюз запровадив санкції проти Росії через анексію РФ Криму та дестабілізацію Донбасу, тому наразі у нього немає приводів їх скасовувати, бо поведінка Кремля щодо України не змінилася. Про це під час вебінару, присвяченого питанню антиросійських санкцій, який було організовано Німецьким фондом Маршалла в США, заявила керівниця відділу з питань Росії Європейської служби зовнішньої діяльності Аудроне Перкаускьєне.

Під час кризи, спричиненої поширенням коронавірусу, російська влада активно намагається нав’язувати вигідну їй думку про те, що пандемія – привід для анулювання всіх міжнародних санкцій, які, мовляв, стають на заваді боротьбі з хворобою. Москва намагалася протягнути відповідну резолюції в ООН, а зараз нав’язує думку, нібито європейські санкції заважають їй захищати своїх громадян від COVID-19.

За словами Аудроне Перкаускьєне, економічні санкції, запроваджені ЄС проти Росії через її агресію проти України, спрямовано проти експорту військових технологій, товарів подвійного призначення та устаткування, необхідного для нафтовидобутку. «Я наголошую, що їх не спрямовано на інші галузі російської економіки чи проти населення Росії», — наголосила дипломатка. Вона зауважила, що економічні санкції, попри їх очевидний вплив, «не мали руйнівного ефекту для російської економіки, бо це не було їх метою». «Важливо, що жодні з наших санкцій не накладають заборону на експорт продовольства чи медичних товарів до Росії», — наголосила представниця ЄС.

Наразі Брюссель має чітку позицію: скасування санкції з Росії буде пов’язане з виконанням мінських угод. «Ми маємо пам’ятати, що санкції покликані прискорити врегулювання конфлікту», — наголосила Аудроне Перкаускьєне. Вона також нагадала, що санкції «регулярно переглядають з огляду на зміни в російській політиці щодо України». «Наразі ми бачимо непохитну єдність серед країн-членів ЄС щодо санкційного питання», — констатувала дипломатка.

Не бачать підстав для відновлення партнерства з Росією і в НАТО. За словами керівниці сектору з питань Росії та України відділу з питань політичних справ та політики безпеки НАТО Радослави Стефанової, санкції слугують певним сигналом для жертв агресії. «Якщо агресора не буде покарано, то якою може бути довіра таких країн, як України, до міжнародної спільноти та тих, хто не підтримує санкції?», — заявила Радослава Стефанова. Вона наголосила, що санкційну політику було застосовано через те, що «Росія порушила міжнародне право». «Тому пандемія чи ні, поки Крим анексовано, а Росія залишається на Донбасі, жодних приводів для скасування санкцій немає, і це очевидно й зрозуміло», — наголосила представниця НАТО. Вона також зауважила, що санкції працюють і дають свій результат, інакше «Путін не намагався б їх позбутися так активно, як він це робить останнім часом».

Інструменти впливу НАТО не передбачають економічних заходів. Проте від 2014 року НАТО «припинило військову співпрацю з Росією і суворо обмежило з нею свої відносини», які до того часу «були доволі привілейовані». У Північноатлантичному альянсі роблять все можливе, щоб «допомогти Україні краще захищати себе від російської агресії». З 2014 року НАТО надає нашій країні допомогу для встановлення стандартів Альянсу в ЗСУ, для зміцнення кібербезпеки. «Підтримка незалежності й суверенітету України – це консенсус усіх країни-членів НАТО», — наголосила Радослава Стефанова.

У США також переконані, що санкції проти Росії мають залишатися незмінними, а Вашингтон має працювати у цьому питанні спільно з Брюсселем. Про це заявив колишній командувач сухопутних сил США у Європі, генерал Бен Ходжес, який наразі очолює відділ стратегічних досліджень Центру з питань аналізу європейської політики (США). На його думку, країни Чорноморського регіону мають об’єднатися у своєму протистоянні з Росією, «щоб мати спільний голос, як це зробили країни Балтійського регіону». За словами Бена Ходжеса, Росія створила нову «залізну завісу» в сучасному світі. «Вона застосувала силу проти Молдови, Грузії, України, але не зробила цього проти членів НАТО: Румунії, Болгарії, Туреччини. Тому нам треба зміцнювати співпрацю між цими країнами, проводити спільні навчання, домовитися про обмін розвідувальними даними», — вважає генерал.

Бен Ходжес також зауважив, що Росія будує свою політику на історичних подіях минулого. «Вони говорять, що Україна колись була частиною Росії, і це, на жаль, багато хто сприймає у Європі», — констатував експерт. Він наголосив, що міжнародна спільнота не повинна потрапити у лещата російської пропаганди. «Ми маємо скрізь і весь час повторювати: «Крим – це Україна», — переконаний Бен Ходжес.