Абсолютна більшість із нас, мабуть, уперше чує назву цієї державної установи. А про те, що безпека й життя тих, хто подорожує на круїзних лайнерах, катерах чи моторках, екіпажів морських суден багато в чому залежать від її працівників, загалу майже не відомо. Лише ті, хто користується послугами державної установи «Держгідрографія», застосовує у своїй діяльності її напрацювання, знають, що навігаційне обладнання — маяки-дороговкази для морських суден, буї, які позначають безпечний фарватер і яких лише на судноплавних річках близько двох тисяч, перебуває в її віданні. І що саме Укрморкартографія — підрозділ Держгідрографії — виготовляє навігаційні карти, зокрема електронні, без яких жоден капітан не вийде в море.

Щоб нанести дані, приміром, глибин, мілин, напрямків течій у морі й на річках, потрібно постійно відстежувати ситуацію, проводити заміри, оперативно реагувати на будь-які зміни й  повідомляти про них екіпажі суден. Останні, до речі, одержують усю оперативну інформацію про погодні умови та льодову обстановку, зони штормів теж від диспетчерів Держгідрографії.

Тому твердження, що від цієї держустанови залежить безпека і життя людей, має цілком реальну основу, отже й вимоги до її керівництва відповідні. І коли торік начальником Держгідрографії призначали Олександра Щипцова, мабуть, врахували, що, крім молодості та енергійності, в нього за плечима значний досвід керівної роботи в портах, на морському і річковому транспорті. Він кандидат юридичних наук за спеціальністю морське право.

Притягнути РФ до відповідальності

Після детального вивчення діяльності установи стало очевидним, що вона потребує модернізації й осучаснення у технічному й кадровому питаннях. Додалася ще одна проблема міжнародного значення, на яку чомусь не звертало уваги попереднє керівництво. Нове ж вирішило змусити Росію відповісти за оверлепінг українських карт та привласнення майна Керченської і Севастопольської філій Держгідрографії.

Що таке оверлепінг? Це дублювання електронних навігаційних карт іншою стороною. У цьому разі йдеться про те, що РФ, порушуючи всі міжнародні норми й вимоги, продукує електронні навігаційні карти на зону юрисдикції України в Чорному та Азовському морях. Фактично росіяни займаються інтелектуальним піратством, продаючи через компанії Великої Британії та Норвегії те, що в повному обсязі випускає підрозділ української Держгідрографії.

Мало того, що РФ завдає шкоди українському ринку збуту карт, вона ще й створює велику небезпеку для судноплавства в регіоні, оскільки не має права моніторити ситуацію на морській території нашої держави. Отже, не може оперативно повідомляти судна, приміром, про зміни рельєфу морського дна, які відбуваються внаслідок природних катаклізмів і діяльності людини.

Тому керівництво Держгідрографії вирішило донести до світової спільноти правду про свавілля російської сторони. Перший заступник начальника Богдан Устименко у червні цього року на 21-му засіданні Гідрографічної комісії по Середземному та Чорному морях у Кадісі (Іспанія) висловив протест проти таких дій Російської Федерації з вимогою покласти край нехтуванню нормами міжнародного права. Заяву з приводу цієї ситуації внесли у протокол, доступний для всієї міжнародної спільноти. Вона одержала підтримку делегації США.

Водночас керівництво держустанови звернулося до посольств Великої Британії та Норвегії, міжнародних гідрографічних організацій, відповідних органів з вимогою посприяти якомога оперативнішому вилученню російських карт на українські води з міжнародного обігу.

Припинення злочинного оверлепінгу карт у Держгідрографії вважають лише першим кроком у протистоянні агресорові. Наступний — РФ має відповідати за фактичне пограбування власності української  держустанови. Адже у 2014 році після анексії Криму Російська Федерація привласнила все майно Керченської та Севастопольської філій української держустанови: маяки, буї, флот, ехолоти і споруди, позбавила можливості проводити в цій зоні науково-дослідні експедиції. Тому в Держгідрографії вирішили підрахувати ринкову вартість усього втраченого й найближчим часом подати позов до Міжнародного арбітражу в Гаазі, щоб змусити країну-агресора відповісти за її дії.

Держгідрографія також  ініціювала створення морського режимного району навколо окупованого Криму і звернулася по підтримку  в цьому питанні до органів державної влади, української та міжнародної спільнот. Реалізація цієї ініціативи — заборона суднам заходити в усі кримські порти та оголошення  поза законом будь-якої діяльності РФ у територіальних водах України, додаткові персональні санкції проти російських власників суден — порушників меж режимного району, арешт і продаж російської держвласності за кордоном на користь України.

Окрім цього, створення такого району дало б змогу нашій державі  не лише протидіяти агресорові, а й забезпечить виконання зобов’язань перед світовою спільнотою одразу в кількох напрямах. Зокрема мінімізувало б ризики для мореплавців у частині навігаційно-гідрографічного забезпечення і зняло б відповідальність України за будь-які аварійні ситуації внаслідок злочинних дій РФ у внутрішніх морських водах і територіальному морі України навколо Кримського півострова.

«Держгідрографія закликала керівництво держави ініціювати примусовий переговорний процес із Росією щодо встановлення морського кордону між Україною та РФ. Відповідну спеціальну міжнародну делімітаційну комісію можна сформувати  на підставі статті 298 та додатку V до Конвенції ООН із морського права. Письмові висновки міжнародної комісії з делімітації, попри їх ігнорування РФ, матимуть дуже серйозне політичне і дипломатичне значення, а також стануть фундаментом для її підписання  в майбутньому», — вважає Олександр Щипцов.

Одне слово, хоч ця держустанова не належить до широковідомих структур, вона може бути прикладом  в обстоюванні національних інтересів для інших.

Рух по висхідній — вимога часу

Минулими роками ця держустанова не була об’єктом критики чи скандалів, оскільки в ній панувала стабільність. За якою, щоправда, проглядалося бажання якомога довше залишатися в тихій гавані й не помічати змін, які відбуваються навколо.

А вони були давно на часі. Адже науково-технічний прогрес на місці не стоїть, і  відстати від нього — означає назавжди опинитися серед лузерів. Тому діджиталізація для нового керівника та його команди стала не даниною моді, а  нагальною необхідністю. Установа запровадила систему електронного документообігу. Вона дала змогу замість розсилання різноманітних документів та багатоповерхових узгоджень на паперових носіях використовувати, наприклад, смартфон. З огляду на те, що Миколаївська та Одеська філії Держгідрографії розташовано за сотні кілометрів від центрального офісу, електронне спілкування дало змогу оперативно реагувати на будь-які події й доводити відповідні завдання їхнім працівникам.

Нещодавно держустанова придбала безпілотні авіаційні комплекси. Адже для ефективного забезпечення виконання міжнародних зобов’язань необхідно оновлювати технологічну лінію. А безпілотники дають змогу створювати на сучасному рівні бази даних картографічної, топографічної та гідрографічної інформації.

Можна буде підтримувати в актуальному стані електронні навігаційні карти та оперативно з максимальною точністю вносити необхідні зміни й доповнення. А від цього залежить безпека судноплавства України, і це головна місія установи. Тепер після придбання безпілотного авіакомплексу Укрморкартографія, філія установи, здійснюватиме оперативну високоточну аерофотозйомку об’єктів, окремих ділянок внутрішніх водних шляхів чи територій, прилеглих до них, створюватиме ортофотоплани, цифрові моделі рельєфу із прив’язкою до місцевості власними силами. А завдяки тому, що безпілотники дають змогу оперативно контролювати за розставленням буїв та іншого навігаційного обладнання, відпаде необхідність залучати підрядників і витрачати додаткові кошти на виконання таких робіт.

Оновлене сучасне програмне забезпечення надасть можливість розробляти і створювати нові типи картографічної продукції, зокрема електронні AML-карти для Військово-Морських сил,  які відповідатимуть стандартам НАТО.

У цьому разі  Держгідрографія спрацювала на випередження, враховуючи заявлений курс України на приєднання до Північноатлантичного альянсу, який закріплено в Конституції. Тобто одразу ж після вступу нашої держави в НАТО Держгідрографія буде готова розпочати випуск таких мап. Але у зв’язку з тим, що в Україні порівняно часто проходять військові міжнародні навчання «Сі Бриз», у яких беруть участь військові кораблі НАТО, потреба в таких картах може виникнути набагато раніше.

Тернистий шлях реформи

Як відомо з історії, будь-які новації суспільство сприймає далеко не однозначно. Особливо коли вони стосуються інтересів конкретних людей. Варто лише згадати, як кілька століть тому робітники громили перші верстати,  що замінили ручну працю і збільшили армію безробітних.

Звичайно, в Держгідрографії ніхто не кинувся нищити програмне забезпечення і комп’ютери. Але  ситуація, яка виникла під час  реорганізації, може бути прикладом того, як непросто втілювати на практиці реформи навіть у невеликій установі, не кажучи вже про загальнодержавні масштаби.

Проаналізувавши чисельність людей, їхні функціональні обов’язки та обсяги роботи, нова команда постала перед дилемою: залишати все, як було, і спостерігати за повільною стагнацією або провести оптимізацію структури установи, фіналом якої має стати чітка й ефективна робота кожного.

Після аудиту ефективності роботи підрозділів обрали другий варіант, оскільки стало очевидним, що багато працівників  дублюють обов’язки одне одного, а для сезонної роботи весь рік утримують постійний штат із сотень людей.

Наприклад, цього року  встановили сучасні світлооптичні пристрої на буї на всій річці Дніпро. Їх оснастили невеликими сонячними батареями — безперебійним джерелом електропостачання. Завдяки цьому відпала потреба весь час змінювати гальванічні батареї чи акумулятори, оскільки пристрої не потребують постійного  обслуговування, а термін їх експлуатації тривалий. Це дало змогу підвищити якість послуг, зменшити витрати енергії, мастильних матеріалів і людського ресурсу на обслуговування навігаційного обладнання.

Наступним кроком, за словами Олександра Щипцова, стане розширення мережі та поліпшення технічної надійності засобів навігаційного обладнання на річкових судноплавних шляхах України.  Це слід зробити, оскільки на загальнодержавному рівні задекларовано радикальний перерозподіл вантажопотоків з автомобільного на річковий транспорт, що стане порятунком для наших доріг.

«Тому Держгідрографія готується оснастити навігаційне обладнання сучасними дистанційно керованими  пристроями, розробити і впровадити автоматизовані системи їх моніторингу тощо. Електронна навігація  мінімізує ризик людської помилки й підвищить безпеку судноплавства й ефективність управління водним транспортом. Це дасть змогу прогнозувати та запобігати тим чи іншим інцидентам, поліпшить надійність роботи мережі засобів навігації,  зменшить експлуатаційні витрати на їх обслуговування», — зазначив у розмові з нашим кореспондентом начальник Держгідрографії.

І такі резерви для підвищення ефективності роботи та оптимізації чисельності працівників були і ще є в кожному підрозділі. Хоч реформування дається непросто, особливо з урахуванням того, що за минуле десятиліття тут створили своєрідний сімейний підряд, коли кожен четвертий працівник пов’язаний родинними зв’язками. Тож і не дивно, що оптимізація чисельності натрапляє на спротив, приміром, окремих членів профкому, представниця якого засипала скаргами різні інстанції.

Нове керівництво вважає, що профкому не зайве дослухатися до думки колективу, а не вирішувати все в «тісному колі». Як зазначив очільник установи, його команда готова підтримувати профком, якщо він насправді допомагає працівникам, а не займається маніпуляціями.

Попри палиці в колеса керівник Держгідрографії разом з однодумцями  рішуче налаштований довести реорганізацію, модернізацію та інноваційний сегмент установи до завершення. І приклад для нього в цьому — процеси, які нова влада країни проводить на загальнодержавному рівні. Адже щоб працівники позбулися совкового менталітету і нарешті стали орієнтуватися у роботі на найкращі європейські стандарти, іншого шляху не існує.