Захист інтересів вітчизняних виробників завжди був і залишається злободенною та гострою темою не лише для України, а й для кожної країни. Скажімо, в Європі завжди під час проведення тендерів є елемент національного протекціонізму. Він виражається в тому, що вітчизняні учасники таких тендерів мають преференції в ціні до 20%.

Сирота на світовому ринку, або Коли моя хата не скраю

А ось в Україні наші товаровиробники в цьому аспекті не захищені. Та й, стверджують фахівці, не лише в цьому плані, тож часто почуваються сиротами на світовому ринку, де свою конкурентоспроможність треба доводити за європейськими мірками. Гострі дебати з цього приводу точаться чи не з перших днів незалежності України, і час від часу, особливо коли це зачіпає інтереси не лише великих корпорацій чи підприємств, а й сімейні бюджети їхніх працівників, суперечки розгораються з новою силою.

Тож інформація про підписання меморандуму між ПрАТ «Укргідроенерго» та китайською національною корпорацією з електрообладнання (CNEEC), великою міжнародною спеціалізованою інжиніринговою компанією, щодо участі в будівництві третьої черги Дністровської ГАЕС на суму 500 мільйонів доларів США не могла пройти непоміченою. До дискусії про доцільність угоди, яку підхопили засоби масової інформації, долучилися господарники, економісти й політики, що, можливо і з добрими намірами, але більше для піару не пропускають жодної нагоди настригти якнайбільше передвиборчих купонів.

З’ясувати все потрібно, хоч й не завжди можливо. Тож ми вирішили звернутися по коментар до головного учасника реконструкції Дністровської ГАЕС — АТ «Турбоатом». На час нашої зустрічі з генеральним директором підприємства Віктором Суботіним події щодо меморандуму з китайською корпорацією переплелися із взаємопов’язаними, які досить переконливо дають відповідь на питання доцільності.

По-перше, 20 листопада у Великому конференц-залі НАНУ відбулася офіційна церемонія вручення відзнак лауреатам Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 року.

Робота АТ «Турбоатом» зі створення оборотних гідроагрегатів для Дністровської ГАЕС здобула Державну премію України в галузі науки і техніки 2017 року. Дністровська ГАЕС стала одним з найбільших інфраструктурних об’єктів, реалізованих в Україні останніми роками. Завдяки спільним зусиллям ПрАТ «Укргідроенерго», АТ «Турбоатом», «Електроважмаш», інших підприємств та проектних і наукових інститутів, яких поєднує багаторічна співпраця, енергетика України отримала сучасне обладнання, що дає змогу країні наблизитися до абсолютної енергетичної незалежності.

По-друге, на «Турбоатом» прибула інспекція Європейського банку реконструкції та розвитку для моніторингу виконання контрактів, укладених між «Укргідроенерго» та «Турбоатомом», оскільки фінансування будівництва Дністровської ГАЕС відбувається по лінії ЄБРР і становить майже 8 мільярдів гривень.

Переконливі аргументи

Ми попросили Віктора Суботіна висловитися про все це. Оскільки розмову найкраще починати з добрих новин, зупинилися на темі Держпремії та ролі «Турбоатому» у виконанні компанією «Укргідроенерго» найважливішого завдання — забезпечення стабільності та надійності роботи об’єднаної енергосистеми України й генеруючих підприємств.

За словами генерального директора, виконувати цю функцію «Укргідроенерго» десятиліттями допомагає його основний партнер АТ «Турбоатом», оскільки їхній завод перший у проектуванні та виробництві оборотних гідромашин. Саме тому харківське підприємство взялося за реалізацію масштабного завдання.

Як розповів керівник заводу, турбобудівники, застосовуючи новітні унікальні наукові рішення й технології, за власним проектом створили оборотні гідроагрегати. Пуск першого відбувся 2009 року, другого — 2013-го, третього — 2016-го. Так було завершено першу чергу будівництва Дністровської ГАЕС. Кожна гідромашина має масу більш як 3000 тонн. Турбіна обертається зі швидкістю 150 обертів на хвилину. Її діаметр — 7,5 метра. Коли на ГАЕС встановлять усі сім оборотних машин, маса устаткування перевищить 20 тисяч тонн, а загальна потужність досягне 2268 МВт у генераторному режимі та 2947 МВт — у насосному. Тобто Дністровська ГАЕС стане найпотужнішою гідроакумулюючою електростанцією в Європі.

Варто уваги, що абсолютно все обладнання виготовлено на українських підприємствах. Харківські гідроагрегати стали гордістю гідроенергетики країни і, за оцінками провідних фахівців галузі, відповідають світовому рівню, а з деяких показників його перевищують.

«Завдяки багаторічному партнерству «Турбоатому», «Укргідроенерго» та інших українських підприємств, проектних та наукових інститутів, яких поєднують 103 запущені гідромашини, робота зі створення оборотних гідроагрегатів отримала Державну премію України в галузі науки і техніки 2017 року. Роботи тривають. Компанії щороку проводять координаційні наради, присвячені виконанню контрактів, дотриманню календарних графіків виготовлення та постачання обладнання, програми виконання робіт тощо. У листопаді 2018-го ми відвантажили четвертий гідроагрегат для Дністровської ГАЕС, поставимо гідротурбіни й інше обладнання для 5-го, 6-го та 7-го гідроагрегатів, оскільки маємо для цього всі можливості», — підсумував керівник «Турбоатому» Віктор Суботін.

Добра добувши, кращого не шукай

З приводу меморандуму, який наробив багато шуму, генеральний директор АТ «Турбоатом» розповів: позаминулого тижня на сайті «Укргідроенерго» громадськість побачила інформацію, що під час недавнього відвідання Китаю українська делегація підписала договір, який передбачає участь китайської сторони в добудові Дністровської ГАЕС. Це рамкова угода, де було означено тему двосторонньої співпраці. Фінансування 500 мільйонів доларів здійснює китайська сторона, а Україна виступає в ролі гаранта. Хто буде постачальником обладнання, хто учасником будівельно-монтажних робіт і хто виконуватиме будівництво гідроспоруд, не розписано.

«Для нас, українських виробників, дуже важливо, щоб обладнання постачали українські підприємства, оскільки ця станція і виробництво турбін для нас та для «Електроважмашу» — базовий контракт, що дає змогу мати стабільне мінімальне завантаження виробничих потужностей, — каже Віктор Суботін. — Ми, безперечно, не можемо уявити, що таке замовлення може бути розміщено поза українськими заводами. Тим паче, що воно дає обсяги робіт для багатьох вітчизняних підприємств, наших підрядників. Це якірні замовлення для машинобудівників України, і вони мають залишитися в нашій країні. Це наше палке бажання і принципова позиція. Як розподілятимуть замовлення за умови фінансування китайською стороною, питання дискусійне, і ми хочемо, щоб його вирішували за нашої участі».

Керівник підприємства повідомив, що триває співпраця з «Укргідроенерго» та ЄБРР, який надає кошти на виконання контрактів під гарантії уряду України. Цьому передували відкриті тендери з потенційними постачальниками з Європи та Китаю, де «Турбоатом» переміг за співвідношенням ціна/якість, і за європейські кошти було завантажено роботою «Турбоатом» та інші українські заводи.

«Інспекція ЄБРР приїхала, щоб перевірити виконання контрактів, укладених між «Укргідроенерго» та «Турбоатомом». Банк аналізує, наскільки ми справляємося з цією роботою, оскільки багато процесів ідуть паралельно, а терміни виготовлення та відвантаження стислі, — розповідає Віктор Суботін. — Як усе це буде з Китаєм у світлі недавнього підписання рамкової угоди? Важко сказати. Якщо це буде відкритий тендер, ми готові. Але питання в тому, наскільки це доцільно».

Про враження від візиту, оскільки висновки комісія формуватиме пізніше у представництві ЄБРР, ми попросили розповісти ключових учасників моніторингової групи.

«На «Турбоатом» ми з представниками Європейського банку реконструкції та розвитку прибули в межах контролю виконання контрактів, які фінансує ЄБРР. Мета візиту —візуальний контроль виконання робіт. У банку така процедура.

Я вже не вперше на цьому заводі і моє враження від побаченого позитивне. Приємно, що завод працює і є виробництво. Хороший потенціал у «Турбоатому» був, є, і буде», — стверджує директор департаменту реконструкції другої черги в «Укргідроенерго» Іван Жданов.

Замість крапки в цій історії хочеться поставити запитання не риторичне: з огляду на фактичний стан на «Турбоатомі», його потенціал, можливість завантаження роботою цілого ланцюга вітчизняних підприємств, де працюють тисячні колективи, чи не варто згадати народну мудрість: добра добувши, кращого не шукай.

ПРЯМА МОВА

Валерій КУЛІШЕНКО,
представник ЄБРР:

— Як правило, коли в нас великі проекти чи кредити, прописуємо можливість такого м’якого моніторингу того, що відбувається у проекті. І в цьому разі це стосується не самих електричних станцій, на реабілітацію яких надають кошти, а головних учасників проекту. У даному разі це підприємство дуже відоме — «Турбоатом», який виготовляє велику кількість турбоагрегатів за контрактами, виконуючи роботу для «Укргідроенерго».

Враження добре, великих ризиків для проекту не бачу, а остаточні висновки робитимемо в банку з колегами. Вирішуватимемо, чи потрібно нам приїжджати дуже часто, чи достатньо двічі відвідати завод.

Це мій перший візит на підприємство, а співпраця банку з ним триває з 2014 року. Укладені контракти «Турбоатом» виконує на високому рівні».

PSКоли верстали номер, стало відомо, що в Закон «Про Державний бюджет України на 2019 рік» внесено правки і передбачено те, що суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання державних гарантій для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, за рішенням Кабінету Міністрів України можуть звільнятися від зобов’язання надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплачувати до державного бюджету плату за їх отримання;

«...для забезпечення виконання боргових зобов’язань приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційного проекту будівництва Дністровської гідроакумулюючої електростанції (у складі трьох гідроагрегатів), інвестиційного проекту будівництва Канівської гідроакумулюючої електростанції (у складі чотирьох гідроагрегатів).

Приватне акціонерне товариство «Укргідроенерго» за рішенням Кабінету Міністрів України можуть звільняти від зобов’язання надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань за державними гарантіями та сплачувати до державного бюджету плату за їх надання», — зазначено в документі.