Оскільки промисловість — рушій економіки, то саме ступінь її розвитку дає відповідь на запитання, який ресурс Україна зможе реінвестувати в розвиток кожного громадянина.
«Восени ми утворили Комітет відновлення промисловості. Нам важливо створювати продукт і представляти його на зовнішніх ринках», — підкреслив Володимир Гройсман, акцентувавши, що саме Національний комітет має закласти основи інституційного розвитку вітчизняного виробництва.
А перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів повідомив, що нещодавно Міністерство економічного розвитку і торгівлі презентувало експортну стратегію, яка окреслює, що саме і де Україна може представити: «Говоримо про формування ланцюгів додаткової вартості, яке спричиняє зміну підходів і впровадження інновацій та інвестицій, а також зближення з приватним бізнесом».
З урядовцями погодився глава Національного комітету Анатолій Гиршфельд, на думку якого, головна проблема сьогодення — брак стратегії розвитку промисловості й системи преференцій для вітчизняного виробника. «Україна демонструє значний дисбаланс між інтелектуальним потенціалом і обсягом доданої вартості на душу населення», — зазначив він. А розроблення фундаментальної виробничої стратегії, перегляд преференцій для виробників, зокрема в розрізі умов участі України у Світовій організації торгівлі, оновлення системи державних закупівель могли б якісно змінити ситуацію.
Володимир Гройсман підкреслив, що світ надзвичайно конкурентний. «Добре, коли маємо підтримку наших зовнішніх партнерів. Але це все треба буде віддати. Як? Заробити на зростанні економіки та за рахунок доданої вартості. Ми це розуміємо. Як розуміємо, що наші потенційні конкуренти також інвестують у те, аби нам щось не вдалося, аби ми залишилися сировинним придатком. Але треба на все дивитися з державницької позиції — розвитку власного виробництва, а не імпорту. Наполягаю, аби давати переваги нашому виробнику. Наполягаю на локалізації виробництва в Україні. Для мене важливо, аби в Україні були робочі місця і створювалася додана вартість. І це моя вимога», — переконаний Володимир Гройсман.
Тож на найближчу перспективу основне завдання Національного комітету відновлення промисловості полягатиме в розробленні законодавства з підтримки технопарків та розвитку внутрішнього виробництва. «Настав час створення законодавства з підтримки національного виробництва і пакета законодавства з розвитку технопарків. І думаю, що це завдання на найближчі 2,5 місяця, — вважає Володимир Гройсман. — Нам також треба змінювати систему фінансування української науки з огляду на потреби ринку. Сьогодні більшість наших науковців та ІТ-фахівців працюють на аутсорсі, і це, за великим рахунком, також технологічні придатки. І це треба змінити, їх треба підтримувати. Як? Напевно, виключно через державний бюджет ми не отримуємо результат. Наше завдання — законодавче забезпечення без перестороги перед ухваленням сміливих рішень».
Ще один важливий крок — стимулювання оновлення основних фондів і визначення вартості вітчизняної сировини за кордоном і всередині країни. «Не розумію, чому український виробник купує українську сировину іноді дорожче, ніж його закордонний конкурент», — цитує слушне запитання Прем’єра департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.
Окрему увагу Володимир Гройсман звернув на програму масштабної приватизації, започатковану урядом: «Широка приватизація — це інвестиції, технології та робочі місця».
Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+