Торік у пілотних регіонах (Донецькій, Дніпропетровській, Вінницькій областях та Києві) згідно з Національним планом дій почали запроваджувати електронний реєстр пацієнтів. На сьогодні до нього вже внесли персональні дані близько семи з половиною мільйонів українців. Загалом понад 70% пацієнтів дали згоду на обробку персональних даних, водночас 3%  відмовилися. «Це середня цифра, адже, скажімо, в Києві ми мали до 30% відмов», — повідомив на відеоконференції, що відбулася в Будинку уряду, головний спеціаліст департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ Василь Лазаренко. Нині перший пілотний етап впровадження електронного реєстру завершився.

Поки що у більшості поліклінік дані про пацієнтів зберігаються на паперових носіях. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Ключовими проблемами реалізації проекту є питання інформаційного захисту та особливо — фінансування. «На жаль, у нас  ще не зроблено фінансового обгрунтування цієї масштабної проблеми. Адже залежно від архітектури реєстру його вартість може суттєво відрізнятися», — пояснив начальник Центру медичної статистики МОЗ Михайло Голубчиков.

Аби впровадити проект, потрібні кошти не лише з центрального, а й з місцевих бюджетів, наголосив фахівець. «Ми попросили пілотні регіони порахувати, скільки грошей з місцевого бюджету потрібно для впровадження реєстру. Приміром, у Вінницькій області вважають, що  тільки з обласного бюджету слід виділити 96,6 мільйона гривень. Розрахунки інших областей також коливаються в межах 100 мільйонів гривень», — повідомив він, додавши, що без відповідного фінансування реалізувати цей проект практично неможливо. Водночас за рік-два до його впровадження треба буде долучатися всім областям.

Чималих коштів  потребуватиме й захист інформації. Сума залежатиме від того, яку модель ми впроваджуватимемо. «За попередніми розрахунками, лише захист персональних даних у такій області, як Донецька, може коштувати 7 мільйонів гривень, у Вінницькій — 3,5 мільйона гривень на рік», — наголосив Михайло Голубчиков.

Крім того, бракує відповідно навченого персоналу, котрий би працював у такій системі, що, звичайно, не може не позначитися на якості передачі інформації. Ще одне питання, про яке поки що мало говорять, — потреба перекладу українською мовою європейських стандартів у сфері передачі даних, їхня адаптація та впровадження в Україні.

Попри труднощі та значну вартість проекту, електронний реєстр пацієнтів повинен бути впроваджений, оскільки це дасть змогу розв’язати низку проблем, що потрібно для комфортного переходу до системи медичного страхування, вважають фахівці.