На відміну від надзвичайної ситуації у Кропивницькому, де наприкінці березня вогонь знищив чотири автоцистерни зі скрапленим газом, шість вантажних та вісім легкових автомобілів, житомирці відбулися менш масштабними руйнуваннями. Пожежа на АЗС, що трапилася 19 травня, перетворила на металобрухт лише п’ять автомобілів, хоч опіки, яких люди зазнали, спричинили не одну, як у Кропивницькому, а дві жертви.

Трагічний і щасливий збіг обставин

АЗС у Житомирі, де сталася біда, розташована за сотню метрів від чергової частини ДСНС. Отож, за словами рятувальників, сигнал тривоги пролунав ще навіть до офіційного виклику пожежників, бо гучний вибух газоповітряної суміші сповістив про лихо. Менш ніж за хвилину на місці надзвичайної пригоди вже працював екіпаж першої пожежної машини, а невдовзі до приборкання вогню долучили ще дев’ять спецавтомобілів та 40 вогнеборців.

Крім високопрофесійної  роботи рятувальників фахівці відзначають грамотне облаштування самої АЗС згідно з вимогами протипожежних правил і навіть краще за прописані в них норми. Резервуар для скрапленого газу, що може бути надземним і розташовуватись поряд із ємкостями для пального, заглибили в ґрунт і віддалили від місця зберігання бензину і солярки. Чітко спрацювала протипожежна автоматика, що запобігло поширенню вогню на колонки автозаправки. Справжнім дарунком долі стало те, що вітер того дня дув не у бік розташованої за 100 метрів житлової п’ятиповерхівки, мешканці якої з власної ініціативи почали термінову евакуацію.

За попередніми виснов-ками рятувальників, до біди призвів людський чинник, пов’язаний з роботою ремонтників, які приїхали обслуговувати АЗС. Чому вони взялися до праці в день, коли вранці резервуар зі скрапленим газом заповнили по самі вінця,  ще доведеться з’ясовувати слідчим. Найімовірніше, під  час регламентних робіт котрийсь із вентилів забули перекрити або не спрацювала запірна арматура, через що вирвався потужний струмінь ще рідкого пального, миттєво утворивши газоповітряну суміш. Після цього навіть невеликої іскри від удару двох камінців щебеню було досить, щоб спровокувати потужний вибух.

На щастя, він не призвів до розгерметизації захованої під землею ємкості. Отож завдання рятувальників полягало у забезпеченні контрольованого вигорання 20 кубометрів газу, що поступово виходив з резервуара, вентилі якого вже неможливо було перекрити.

Фото надав автор

Розумного біда вчить

Навіть масштабна катастрофа на нафтобазі у Глевасі чомусь не переконала вітчизняних високопосадовців, що безпекою громадян України не можна жертвувати навіть заради такої високої мети, як захист спокою бізнесу чи, цілком вірогідно, власних шкурних інтересів. На жаль, складається прикре вражання, що не зовсім безкорисливими мотивами було продиктоване запровадження мораторію на перевірку підприємств, що діяв у країні із 2014 по 2018 роки, коли періодично палали навіть дитячі оздоровниці, а похід до ресторанів і кафе нагадував лотерею, де виграшем було не отруїтися.

Нині ситуація нібито кардинально змінилась, і працівники ДСНС отримали згоду на планові перевірки об’єктів з високим ступенем ризику. Одним із них торік стала автозаправка в Житомирі, де 19 травня цього року виникла пожежа. Як бачимо, біді це не запобігло, однак є всі підстави стверджувати, що вплинуло на її масштаби, бо власник доклав чимало зусиль, щоб належно підготуватися до анонсованого візиту інспекторів.

Зрозуміло, що ніхто при здоровому глузді не радіє, коли його перевіряють. Однак розумний усвідомлює, що правила протипожежної безпеки у прямому значенні слова написані кров’ю і життями загиблих від вогняної стихії, якій простіше і вигідніше запобігти, ніж потім посипати голову попелом від її наслідків.

За словами заступника начальника управління ДСНС України в Житомирській області полковника Олега Шахрая, на Житомирщині 526 потенційно небезпечних об’єктів, що раз на два або три роки (залежно від рівня потенційної загрози) підлягають плановим перевіркам. Однак недобросовісні бізнесмени вже навчилися надійно перекривати дорогу контролюючим службам, злочинно нехтуючи інте-ресами, здоров’ям і навіть життям усіх тих, хто постраждає у разі цілком вірогідної пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Виявляється, досить змінити юридичну назву окремої АЗС чи навіть великої мережі автозаправок, щоб на цілком законній підставі відмовити інспекторам у доступі на територію об’єкта підвищеної небезпеки. Упродовж останнього року в області перейменували вже понад 40 таких суб’єктів господарської діяльності. Серед них є навіть рекордсмени, що за 12 місяців робили це вже двічі.

Зрозуміло, що бізнес є бізнесом, і немає нічого дивного в тому, що хтось продає майно чи змінює організаційну форму підприємства. Однак засторогою для тих, хто цим шляхом прагне вийти з-під контролю податківців чи пожежних інспекторів, мала би стати обов’язкова позапланова перевірка нібито нового об’єкта, а не фактично узаконена індульгенція щонайменше на кілька років від будь-якого нагляду.

Там, де не ступає нога пожежного інспектора

Та найбільша загроза, на переконання фахівців, — не офіційні автозаправки, під час проектування і відкриття яких дотримуються норм і правил, а фактично підпільні об’єкти, що працюють у приватних гаражах і обійстях й навіть на очах у всіх. На відміну від легального бізнесу, тут ніколи не ступала нога пожежного інспектора, бо внести до плану перевірок АЗС, якої юридично немає, закон не дозволяє.

Єдиний шанс внести такий об’єкт до офіційного переліку — касовий чек, на якому вказано координати і належність місця реалізації пального, але, хоч як це дивно, часто цей нібито обов’язковий документ покупцеві доводиться вимагати.

Красномовний приклад, що після пожежі на автозаправці в Житомирі міська влада створила комісію, члени якої перевірили наявність дозволів на роботу автозаправок в обласному центрі. Зрозуміло, що ніхто не бігав по гаражних кооперативах чи міських околицях, де на занедбаних територіях колишніх заводів розливають пальне підпільні заправки. Однак навіть на вулицях зі жвавим рухом виявили аж 13 АЗС, про функціонування яких немає жодних відомостей ні у пожежників, ні у Державній службі з питань праці.

Отож запровадження з 1 липня цього  року ліцензій для всіх суб’єктів господарювання, що займаються зберіганням та оптовою і роздрібною торгівлею пальним, — справді необхідний крок. І навіть не задля контролю за рухом підакцизного товару, а насамперед для нашої з вами безпеки, що засвідчують дедалі частіші пожежі на автозаправках.

Не менш потрібно переглянути вже застарілі норми розміщення АЗС, які нині фактично поналіплювані на відстані 100 метрів від великих житлових багатоповерхівок або в місцях, де в разі пожежі палаючий потік потече вниз на дитячі майданчики й у двори житлових масивів. Формально це не суперечить нині чинній нормативній документації, яку розробили ще тоді, коли нечисленні державні АЗС будували тільки у малонаселених передмістях. Тоді вимога, щоб до найближчого городу невеликого приватного будинку було не менш як 100 метрів, гарантувала необхідний мінімум безпеки.

Однак за умов, коли автозаправки вже стали обов’язковим атрибутом багатьох житлових мікрорайонів, час усвідомити, що не слід нехтувати навіть найменшою ймовірністю пожежі на автозаправці, бо загибель у вогні сотень людей — занадто дорога ціна за чиїсь бізнесові інтереси.