Днями в Сєверодонецьку відбувся Земельний форум. Для обговорення актуальних питань розвитку аграрного сектору економіки та ринку землі на зустрічі із заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарасом Висоцьким запросили аграріїв Луганщини та Донеччини. Як з’ясувалося, більшість сільгосптоваровиробників насторожено ставляться до того, що землю продаватимуть.

«Ринок має бути, але продумано, не наскоком. З підходами, що три людини можуть забрати землю всієї громади й шість — усю область, не потрібно такого робити. Ми з цим не згодні. Бо й уряд, і Президент — усі декларують, що ринок землі відкриваємо для людей і підтримки малого та середнього бізнесу. А який малий бізнес може купити ту землю? Нині немає механізму, де взяти такі гроші, — каже заслужений працівник сільського господарства України директор сільськогосподарського товариства «Воєводське» Володимир Гойденко. — Як з розумом, то треба передовсім зробити інвентаризацію всіх земель, бо багато в тіні. Підготувати кадастр, інформацію про якість ґрунтів. А вже потім визначатися й щодо ціни, й щодо того, кому землю продавати, аби не потрапила в руки іноземців».

Адже саме на дрібних та середніх сільгосптоваровиробниках нині тримається вся соціальна сфера на селі. Про це під час наради говорили багато представників районів, зокрема голова Сватівської районної ради Віта Сліпець.

Розмова на Земельному форумі в Сєверодонецьку була гарячою. Фото з сайту Луганської ОДА

«Ми сільськогосподарський район, тому саме сільське господарство бюджетоутворююче для нас. Аграрії платять податки. І в 2014 році, коли почалася війна, ці люди взяли на себе всю соціальну сферу, не питали ні про податкові пільги, ні за чий рахунок ремонтувати військові машини, — гарячкувала Віта Сліпець. — У нас у районі є два рівновіддалених села. Одне — на землях, куди десять років тому зайшов великий агрохолдинг. Він там за десять років усе знищив: немає ні школи, ні жодного робочого місця. Є інше село, де малі й середні фермерські господарства. Так-от, там є й дитячий табір відпочинку, і школи загальноосвітня та спортивна, інфраструктура, люди. Торік там відкрили ще один дитячий садок. Одне слово, поданий законопроєкт суперечить положенню Конституції про те, що земля належить народові. Тому депутати Сватівської районної ради на своїй сесії ухвалили звернення до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів, що цей законопроєкт потрібно відкласти».

Багато говорили про те, що передовсім треба навести лад із поправками до Державної земельної карти. Претензії з приводу обліку сільськогосподарських земель — гостре для Луганщини питання. Саме напередодні було оприлюднено дані, за якими область входить у сумну трійку регіонів, де найбільше неврахованих сільськогосподарських земель.

Цю ситуацію прокоментувала директор Луганського інституту землеустрою Тетяна Ємельянова: «Внаслідок конфлікту 2014 року великі агроформування довго думали, чи потрібно інвестувати в розвиток на нашій території. Якщо вся країна жила у плановому режимі й насичувала даними кадастрову карту в цей період, то в нас застій був фактично до 2017 року. Тобто багато земельних ділянок, які були раніше орендованими і перебували без реєстрації, що її належить робити на сучасному етапі, — в договорах оренди. Значну кількість договорів було затверджено ще до реєстрації 2012 року, коли почалася робота зі злиття реєстрів — кадастрового і прав власності. Ці договори чинні й нині, бо могли мати довгостроковий характер. Але їх не було внесено, тому ми не бачимо їх на публічній карті. Триває робота, щоб нанести цю інформацію про всі наявні договори на публічну карту».

Щодо ринку землі, то, за словами Тетяни Ємельянової, тут «у плані насичення публічною інформацією потрібна активніша робота».

Заради цього й зібрали у Сєверодонецьку аграріїв Луганщини і Донеччини заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький і уповноважений Президента України із земельних питань Роман Лещенко.

Відповідаючи на запитання, які проблеми було порушено на аналогічних форумах в інших областях, Тарас Висоцький сказав так: «Питання концентрації землі, підтримки малих і середніх сільських господарств, які працюють на цій території, — ось основні блоки. Проблема постійного користування для фермерів і необхідного обмеження, щоб землю продавали тільки українським аграріям. Взагалі категоричність проти іноземців».

На Луганщині до цих проблем додалася вимога врегулювати ситуацію щодо приватних земель, які було використано під будівництво фортифікаційних споруд, зокрема під євровал.

Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»