Бджоли — це лікарі, й психотерапевти, і постачальники високоякісних продуктів харчування, і фінансова підтримка в сім'ї, кажуть пасічники. А ліки з вулика допомагають людям від усіх хвороб. Однак, хворіють і бджоли, і вчені вирішили їм допомогти.
.jpg)
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бджолу-робота створили вчені з Гарвардського університету
Одна з найбільших проблем у бджільництві – це бджолині кліщі варроа і вірус деформованого крила, який вони переносять. З вини кліщів і вірусу гинуть цілі вулики: кліщі послаблюють бджіл, паразитуючи на них і поїдаючи (в прямому сенсі) їх запаси жиру, а вірус викликає пороки розвитку – у бджіл з'являються деформовані і недорозвинені крила, вусики і лапки.
Проти цих шкідників є багато способів боротьби різної ефективності і хитромудрості. Але, найхитромудріший і найефективніший спосіб запропонували вчені з Техаського університету в Остіні – вони придумали, що проти кліщів і вірусів можна боротися модифікованими бактеріями.
Як і у нас, у бджіл у кишківнику є своя симбіотична мікрофлора. Шон Леонрад (Sean P. Leonard) і його колеги модифікували одну з бджолиних бактерій так, щоб вона синтезувала і виділяла багато РНК, причому РНК цілком певної дії – такої, що могла б відключити гени вірусу і кліща. Дослідники скористалися відомим механізмом РНК-інтерференції (який працює у дуже багатьох живих організмах, включаючи і нас).
Як відомо, генетична інформація з ДНК копіюється в молекулу РНК (точніше, в матричну РНК), а РНК вже потім синтезує білок. Щоб білка не було, можна придушити синтез РНК на ДНК, а можна змусити замовкнути саму РНК. Механізми тут є різні, і в разі РНК-інтерференції клітина синтезує порівняно невелику допоміжну РНК, яка нічого не кодує, але зате з'єднується з якоюсь конкретною матричною РНК – після чого матрична РНК розрізає спеціальний фермент, який дізнається про комплекси з двох молекул РНК.
Одних бактерій вчені постачали геном, який виробляв РНК проти кліщів, інших – геном, який кодував РНК для інтерференції з вірусними РНК. Молекули РНК, які синтезували і виділяли модифіковані бактерії, були забезпечені флуоресцентною міткою, так що можна було стежити, як РНК переміщаються тілом бджоли. Потім бактерій згодовували бджолам, а самих бджіл заражали кліщами і вірусами. У статті в Science йдеться, що на бджолах з «протикліщевими» бактеріями кліщі гинули з ймовірністю на 70% більшою, ніж на бджолах зі звичайними бактеріями. А серед бджіл, яких нагодували «противірусними» бактеріями, виживаність була на 56% вищою.
При цьому бактерії не зникали з бджіл, принаймні, протягом 15 днів – стільки тривав експеримент. І оскільки дорослі бджоли самі годують молодняк, то цілком імовірно, що бактерії зможуть легко поширитися по вулику. А так як ці бактерії не можуть вижити ніде, крім бджіл, то не варто боятися, що модифіковані мікроби потраплять до якихось інших тварин і погано вплинуть на розклад сил в екосистемі.
Але перш ніж потішитися за бджіл і бджолярів, потрібно з'ясувати, наскільки такий метод буде ефективним у справжніх вуликах, і чи будуть такі бактерії досить дешеві, щоб стати беззаперечною альтернативою інсектицидів та інших засобів боротьби з бджолиними кліщами.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+