Ще 1600 року польський король Сигізмунд ІІІ надав місту магдебурзьке право, а 1867 року воно отримало статус повітового міста. За радянської влади Скалат був райцентром до 1962 року. Тепер такі містечка, як правило, у запустінні, із жахливими дорогами, нерозвиненою інфраструктурою, слабким виробничим потенціалом.
Завдяки круглій даті на Скалат звернула увагу місцева і центральна влада. Виділено кошти на спорудження та ремонт доріг, освітлення вулиць, реконструкцію очисних споруд, ремонт та добудову школи. Істотну фінансову допомогу надали бізнесові кола навіть з інших областей. Скалатчани теж активно впорядковували свої обійстя.
У день святкування урочисто відкрили оновлений стадіон. Упродовж дня тривали спортивні змагання з козацького багатоборства, стрітболу, міні-футболу тощо.
Ще навесні закипіли роботи в міському парку. Тоді голова облдержадміністрації Валентин Хоптян навіть заклав туєву алею. На день святкування ювілею парк відкрили. Тепер його перетинають вимощені бруківкою доріжки, бризками води тішить фонтан, встановлено лавочки, альтанки, романтичний місток через водний канал, улітку працюватимуть танцювальний, спортивний, а також дитячий майданчики.
Епіцентром ювілейних святкувань став Скалатський замок. Його спорудили на початку XVII століття. За кілька століть він зазнав руйнацій, запустіння. Понад 10 років тому ним став опікуватися Національний заповідник «Замки Тернопілля». Завідуюча Скалатським відділом цього заповідника Мирослава Смеречинська каже, що відтоді не припиняють робіт з оновлення твердині. Нині розчистили галерею, що веде до підземелля західної вежі, впорядкували навколозамкову територію та частину замкового подвір’я, у двох відреставрованих баштах подбали про музейні експозиції. Скажімо, у східній вежі відкрили виставку покійного місцевого живописця та скульптора Василя Купецького. А ось у північній вежі зорганізували показ історичної зброї, а на горішньому ярусі виставили дерев’яні скульптури видатного українського скульптора Івана Мердака.
Неподалік північної вежі працювало містечко народних майстрів. Мене серед іншого зацікавили художні роботи Миколи Жигальського із селища Підволочиськ. На керамічних тарелях він творить цікаві композиції архітектурних пам’яток міст і сіл України. Безперечно, Скалату теж присвятив один зі своїх творів. Мовить, що розробив власну технологію ліпки, випалу таких виробів. Його кераміка — колоритна, барвиста.
На замковому подвір’ї у час святкувань сучасність переплелася з минувшиною. Тут можна було зустріти гетьмана Богдана Хмельницького (в ролі — народний артист України В’ячеслав Хім’як), почути постріли козацьких гармат, звуки литаврів, побачити бій середньовічних лицарів. Історію міста-ювіляра відтворили в театралізованому мистецькому дійстві «Древній Скалат крізь віки». Зрештою, організатори святкування подбали про насичену та розмаїту програму.
Ми в Google+