ВИРОБНИЧЕ ХАМСТВО

Селяни так і не дочекалися ні компенсації витрат на лікування, ні вибачень

У селі Москаленки Чорнобаївського району на Черкащині люди отруїлися через недбальство працівників місцевого ТОВ імені Шевченка, які обробляли поля гербіцидами. Мало того, що концентрація отруйних речовин у грунті, як встановили фахівці санітарно-епідеміологічної станції, перевищувала норму в 6 разів, — отрута потрапила й на сусідні городи.

Як стверджують багато жителів села, вони постійно відчували сморід від отруйних препаратів. Кілька десятків захворіли, симптоми отруєння були чіткі: підвищена температура, нудота, головний біль, порушення роботи шлунково-кишкового тракту тощо. Та й не всі одразу зрозуміли, що ж сталося. Хтось подумав, що сам винен: з’їв, мовляв, щось не те. Інші нарікали на спеку…

Близько десятка москаленківців звернулися в лікарню. Потім почали телефонувати в міліцію, санстанцію та прокуратуру. Заступник головного державного санітарного лікаря Черкаської області Володимир Папач роз’яснив: «У цьому випадку грубо порушено санітарне законодавство, зокрема не було дотримано санітарно-захисної зони, яка для такого виду робіт має становити не менш ніж 300 метрів, а фактично до житла й городів людей — відстань близько 70 метрів».

Коли дві юні працівниці, яких санстанція відрядила в село, брали проби повітря, їх самих знудило. В довідці лабораторного центру Держ?санепідслужби зазначено: «...В пробах повітря від 22 квітня 2013 року вміст естерону становив 0,003 міліграма на кубічний метр при гранично допустимій концентрації 0,0005 міліграма». (Естерон — післясходовий гербіцид для захисту рослин від бур’янів, високонебезпечна речовина).

За правилами, про обприскування полів отрутохімікатами людей мали попередити за 3 доби, узгодити дії з сільрадою, чого й близько не було зроблено. Реакція прокурора Чорнобаївського району Віктора Калініченка, до якого звернулися жителі села, була очікуваною: він поставив вимогу до  директора ТОВ імені Шевченка Петра Лили, аби той вибачився перед людьми й фінансово компенсував завдані їм збитки. Однак після того Петра Івановича в селі не бачили, а директором сільгосппідприємства віднедавна працює вже інша людина.

До речі, факти нехтування правилами безпеки під час використання пестицидів з боку місцевих господарників, як розповідають у селі, траплялися й раніше. Скільки ж можна труїти жителів села, серед яких є й діти? Про це, зокрема, запитує й мати трьох дітей з Москаленків Любов Приходько. Хто ж відповість їй та іншим жителям села?