У нинішні складні часи економічної кризи чимало українців переймаються тим, щоб зберегти свою роботу. Проте питання трудових відносин та охорони праці також мають бути пріоритетними і не відходити на другий план. Адже Конституція України наголошує, що життя і здоров’я людей є найбільшою соціальною цінністю держави.

27 березня 2015 року було утворено нову структуру — інтегровану  Державну службу України з питань праці. Вона об’єднала повноваження Державної інспекції з питань праці (в частині дотримання трудового законодавства), Держгірпромнагляду (щодо створення безпечних умов праці) й  частину функцій Санепідемслужби (у сфері гігієни праці та здійснення дозиметричного контролю робочих місць). За рік роботи структури звітував її голова Роман Чернега  на брифінгу в Кабінеті Міністрів.

— Для гармонізації вітчизняного законодавства із нормами Євросоюзу ми напрацювали 41 новий нормативно-правовий акт у сфері охорони праці та на 50% оновили старе законодавство. Адже досі доводилося користуватися деякими нормативами, ухваленими ще у тридцяті роки минулого сторіччя, — зазначив Роман Чернега.

І додав, що ефективне напрацювання — створення онлайнприймальні для громадян, робота якої дає змогу всім охочим, а передусім літнім та людям з обмеженими фізичними можливостями отримати спрощений доступ до фахівців служби для консультацій. Уже проведено кілька таких прийомів в областях через скайп. Люди економлять час, кошти та не мусять їхати до столиці, щоб потрапити на прийом до керівництва Держпраці для вирішення своїх питань. Роман Чернега також повідомив, що на особливому контролі служби — зменшення заборгованості з виплати зарплат. За оперативною інформацією, нині у країні вона становить 1,3 мільярда гривень. Третина боргів припадає на підприємства, які перебувають на окупованій території, ще третина — на економічно неактивні та підприємства-банкрути. Але найбільшу роботу проводять на підприємствах, які працюють, та де люди вчасно не отримують зарплату.

— Протягом 2015 року наші інспектори сприяли погашенню заборгованості із виплати зарплат на суму 124,5 мільйона гривень для 46 тисяч працюючих. А за три місяці поточного року — ще на понад 97 мільйонів гривень для 36 тисяч працівників, — наголосив голова Держпраці. Особливу увагу приділяють допомозі нашим військовим, які повертаються із зони проведення антитерористичної операції. Адже трапляється, що, демобілізувавшись із підприємств, на яких пропрацювали не один рік, вони дізнаються, що втратили роботу — посади було ліквідовано або на них працюють інші люди. Фахівці Держпраці завжди чітко і жорстко реагують на такі звернення, яких за минулий рік  отримали понад 400. Проводять роботу з керівниками підприємств, роз’яснюють їм негативні  наслідки, які можуть бути, якщо демобілізованих не повернуть на роботу. До честі більшості керівників, питання вирішують добровільно і конфліктів не виникає. Але трапляється, що доводиться застосовувати адміністративні та штрафні санкції й притягувати керівників до відповідальності за порушення  трудового законодавства. Щодо звернень, які надійшли, майже всі їх вирішено на користь заявників. З деякими ще працюють.

У планах — підписання угоди на реалізацію спільно з МОП програми «Гідна праця»: залучаючи та вивчаючи міжнародний досвід, українські фахівці шукатимуть нові шляхи та механізми, щоб наші робочі місця були безпечними, а праця оплачувалася вчасно та в повному обсязі.