Телесюжет, у якому активісти взимку смажили яйця на люках теплотрас у Києві, довів: резервів для економії енергії у нас ще багато. Святослав Павлюк, який організував акцію, констатує, що таке, на жаль, відбувається в більшості наших населених пунктів. І запрошує міських голів долучатися до ініціативи ЄС «Угода мерів», адже з березня Єврокомісія надасть Україні 450 мільйонів євро на реалізацію заходів з енергоменеджменту та енергозбереження. Утім, як кажуть, увечері — менеджмент, уранці — кошти…

— Гранти та кредитні ресурси з Європи (так, зрештою, працювали й працюють всі європейські міста) —  це шанс для наших міст стати енергетично менш залежними. Інакше не вистояти в енергетичному протистоянні за умов різкого подорожчання носіїв, — каже Святослав Павлюк.

Щоб місту долучитися до «Угоди мерів», треба взяти на роботу енергоменеджера та протягом року після підписання угоди скласти план дій зі сталого енергетичного розвитку. Після цього подати заявку до донорів на отримання фінансування конкретних проектів. Наприклад, у місті Долина на Івано-Франківщині, а ще в Миргороді та Луцьку енергоменеджерами стали заступники міських голів.

До угоди долучилося 90 українських міст. Серед них Рівне, Дубно та Кузнецовськ, які нині розробляють плани дій зі сталого енергетичного розвитку. Тож тут яйця на люках не смажитимуть. Як і в Черкасах, де два роки тому взяли позику в ЄБРР та обладнали теплові пункти, що регулюють енергоспоживання: економія тепла, газу та води — від 18 до 50%.

Експерти зауважують, що багато слід змінити й на рівні національного законодавства. Адже в Україні витрачають приблизно 360 кіловат сукупної енергії на обігрів квадратного метра площі, а в країнах ЄС — від 90 до 120 кіловат. А до 2030 року цей показник там хочуть звести до 40. Тож є до чого прагнути.