Уперше за п’ять років влада й громадськість разом готуватимуть відзначення роковин Голодомору, що цього року припадає на 22 листопада. За день до того, 21 листопада, на Майдані Незалежності та в Українському домі відзначатимуть День Гідності і Свободи, повідомив на брифінгу в Будинку уряду міністр культури України Євген Нищук.

«Останні чотири роки традицію відзначення роковин намагалися знищити. Фактично не було спільного вшанування жертв Голодомору владою та громадськістю. Важливо, що всупереч всьому, попри відмову Віктора Януковича взагалі відстоювати концепцію Голодомору як геноциду, нам вдалося зберегти цю традицію», — наголосив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

За його словами, з 2010-го до 2014 року акції мали подвійне завдання: з одного боку, вшановували пам’ять мільйонів жертв Голодомору, з іншого — протестували проти влади, що намагалася не помічати цієї трагедії й навіть торгувати нею в обмін на преференції Російської Федерації. Саме протестові була присвячена хода від метро «Арсенальна» до меморіалу.

«Цього року, на щастя, немає потреби протестувати проти влади, вона відзначатиме цей день разом із нами. Це об’єднання надзвичайно важливе», — сказав Володимир В’ятрович. Тож ходи не буде, натомість планують заходи безпеки: біля Меморіалу пам’яті жертв голодоморів встановлять металеву рамку.

За дослідженнями, 1930 року в Україні було близько 4 тисяч селянських повстань, які радянська влада придушила зброєю. Як свідчать західні науковці, саме в нас розгорнувся перший соціально- та національно-визвольний селянський рух у столітті.

«Головною метою радянської влади було придушити в людині дух свободи, нагнати в душу страх та покору. Багато дослідників свідчать, що це відчуття успадкували генетично й діти очевидців Голодомору», — сказала історик Олеся Стасюк. Що швидше ми усвідомимо ці наслідки, то швидше переборемо їх, адже «насправді нам не притаманні риси терплячих гречкосіїв, які нам намагалися багато років нав’язати», — каже дослідниця.

Важливо саме нині пам’ятати про спротив українців геноцидові — те, що нас не знищили в 1933 року, — означає, що вистоїмо й тепер. Відзначення нинішніх роковин пройде під гаслом «Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені в 33-му — непереможні сьогодні». До речі, щороку Громадський комітет з вшанування пам’яті жертв Голодомору підбирає нові гасла і прагне, щоб кожні роковини відкривали нову, незнану сторінку трагедії.

«Найважливіше, щоб ми цю тему не перетворювали на плач, хоч вона й дуже болюча для українського народу. Це не тільки трагедія, а й момент об’єднання, який допоможе всім нам, переживши її, ставати сильнішими й перемагати», — сказала волонтер Громадського комітету Олена Подобєд-Франківська.

18 листопада

12.00 — урок пам’яті в Меморіалі жертв Голодомору «Опір українців вбивству голодом у 1932—1933 рр». (Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні», вул. Лаврська, 3)

ПОДІЇ ВПРОДОВЖ ПАМ'ЯТНОГО ТИЖНЯ

19 листопада

13.00 — акція «Нескорені голодом: забута боротьба» (Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні», вул. Лаврська, 3)

18.30 — прем’єра французького фільму «Голодомор. Забутий геноцид» (Український дім, вул. Хрещатик, 2)

20 листопада

11.00 — презентація книжки «Голодомор 1932—33 рр. в Україні за матеріалами кримінальної справи №475» (Центр культури і мистецтв СБУ, вул. Ірининська, 6)

14.00 — відкриття фотодокументальної виставки «Спротив геноциду» про історію повстань українців проти сталінської політики колективізації (Український дім, вул. Хрещатик, 2)

22 листопада

Скорботні заходи до 81-х роковин Голодомору 1932—1933 рр. на території Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні»

16.00 — загальнонаціональна хвилина мовчання та всеукраїнська  акція «Запали свічку пам’яті».