У зливі інформації, яка падає на наші голови з усіх джерел, є повідомлення російських ЗМІ про утиски російської мови в Україні. Прикриваючись цими гаслами, сусідня держава вломилася на нашу територію зі зброєю в руках «відновлювати справедливість». Саме у зв’язку з трагічними подіями діячі російської культури зібрали столичних журналістів на прес-конференцію, щоб висловити своє ставлення до «занепокоєння» пана Путіна.

— Абсурд, дезінформація! — звучало з вуст кожного промовця.

— За нами не стоїть жодна партія, — сказала директор музею Михайла Булгакова Людмила Губіанурі. — Але я не просила нікого мене захищати, бо в цьому немає потреби. Музей працює. Екскурсії проводимо російською мовою. Багатомовність — не проблема. Цим треба пишатися.

Саме такої позиції дотримується народна артистка України Лариса Кадочникова. «Я люблю і Росію, й Україну. В Росії народилася, там живуть мої рідні. В Україні стала обличчям поетичного кіно. Заклики захищати мене — страшні й незрозумілі. Благаю владу Росії: «Зупиніться!»

Підтримав актрису і директор Національного музею російського мистецтва Юрій Вакуленко: «Ні я, ні наш колектив не відчуває будь-яких утисків».

«Неправда, — зауважила директор музею О. Пушкіна Наталія Тишаєва, — будь-якою мовою неправда. І той, хто поширює дезінформацію, має за це відповідати».

Директор музею Шолом-Алейхема Ірина Климова назвала абсурдом повідомлення про антисемітизм. У Києві, сказала вона, уже п’ять років працює державний музей великого письменника, твори якого перекладено 67 мовами світу. В ньому пропагують не лише творчість митця, а й єврейську культуру. Ділити культури — значить різати по-живому, зазначила вона.

Художній керівник академічного театру російської драми ім. Лесі Українки Михайло Резнікович повідомив, що до 200-річчя Кобзаря готують прем’єру вистави за його щоденниками і листами. Буде вона двомовною. В роботі ніхто не заважає.

Мине смута, завважували митці. Імена горе-поводирів забудуться. Пам’я?татимуть творців. А те, що нині відбувається, свідчить про недолугу 20-річну державну політику в галузі культури і забезпеченості інформаційного простору. З цього треба робити висновки.

Російськомовні митці виступили з пропозицією відрядити в Крим представників столичних театральних колективів на гастролі. Аби вони не лише словом, а й творчістю переконали тамтешніх жителів, що російська культура в столиці утисків не зазнає.