Оцінюючи травневе голосування, не можна забувати про те, що його проводили відразу після найбільшої фінансової, економічної і соціальної кризи в історії ЄС. Утім, президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу переконаний, що в новому Європарламенті буде можливість створити солідну робочу більшість, здатну ухвалювати конструктивні рішення.

«Украй важливо, що політичні сили, які очолюють і підтримують основні кроки щодо спільної відповіді ЄС на кризу, зокрема політичні сили, представлені в Європейській комісії, у цілому, знову перемогли. Саме вони мають найбільше представництво в новому Європарламенті», — йдеться в його заяві про попередні підсумки підрахунку голосів, оприлюдненій ЄС-плюс.

Жозе Мануель Баррозу зазначив: ці політичні сили не завжди згодні щодо окремих деталей політики, однак поділяють фундаментальне бачення необхідності посилення Європи.

Президент Єврокомісії висловив переконання, що нові депутати Європарламенту працюватимуть на благо Європейського Союзу. При цьому він наголосив, що найголовніше завдання сьогодення — чітке визначення пріоритетів на наступний політичний цикл.

«Я очікую, що результати цих виборів поважатимуть під час ухвалення рішень всіма європейськими інститутами», — наголосив президент Єврокомісії.

На особливу увагу заслуговують результати волевиявлення в окремих країнах Євросоюзу. Приміром, у Франції, яка разом з Німеччиною належить до архітекторів Європейського проекту, історичну перемогу здобув Національний фронт, очолюваний Марін Ле Пен.

Що ж сталося? Звісно, результат голосування — це до певної міри протест. Уряд соціалістів багато хто зневажає, а безробіття вперто залишається високим. У французькій економіці спостерігається застій. Марін Ле Пен просто розумно скористалася незадоволенням глобалізацією і відсутністю гарантій зайнятості. Вона розуміє побоювання, спричинені імміграцією, коли 26 мільйонів людей в Євросоюзі не мають роботи. На руку дисциплінованим євроскептикам спрацювала і неявка на голосування менш розчарованих співвітчизників.

Показово, що навіть у Німеччині, яка у більшості випадків залишається прихильницею ЄС, відносно нова партія євроскептиків «Альтернатива для Німеччини» здобула понад 6% голосів. Щоправда, вона виступає лише проти зони євро, а не проти ЄС як спільноти.

Утім, не скрізь був правий ухил. Приміром, у Греції, де на результати виборів до Європарламенту також вплинула економічна криза, у підсумку виграла ліворадикальна партія СІРІЗА (Коаліція радикальних лівих), яка побудувала свою кампанію на неприйнятті політики економії та надання позик країнам-банкрутам, що, на їхню думку, призвело до соціальної катастрофи.

Експерти зазначають: враховуючи, що економіка Греції за п’ять років скоротилася на 26%, СІРІЗА могла б отримати й кращий результат, і її перемога навряд чи становить загрозу урядовій коаліції.

Аналітики переконані: у будь-якому випадку партії, спрямовані проти істеблішменту, навряд чи працюватимуть разом. А налаштованим на конструктив прихильникам ще більшої інтеграції треба об’єднатися.

До речі, на цьому наголосив і один із найімовірніших претендентів на посаду президента Єврокомісії кандидат від Європейської народної партії Жан-Клод Юнкер. Він заявив, що не варто перебільшувати досягнення ультраправих в окремих країнах — членах ЄС.

«Якщо ви складете всі проєвропейські сили — ліві, праві, ліберали,«зелені», то побачите, що проєвропейські сили перемогли», — сказав він.

За попередніми даними, в новому Європарламенті група народних партій отримає 212 місць, група соціалістів — 187, група ліберальних партій — 72, група «зелених» — 55, група Європейських консерваторів та реформістів — 45, група об’єднаних лівих — 43, група «Європа за свободу і демократію» — 35 . Крім того, до Європарламенту проходять 39 депутатів, які не належали до жодної політичної групи, і 63 новообраних депутати, приналежність яких до якоїсь політичної групи не відома. Явка на виборах становила 43,09%.