Так трапилося, що ІХ розділ чинного Основного Закону впродовж усього періоду його дії багато в чому залишався суто декларативним. Приміром, передбачене ст. 140 право громад на об’єднання нікому не вдалося застосувати, оскільки законодавець за 18 років так і не спромігся узаконити механізм такої співпраці.

Нині, реалізуючи президентський план модернізації країни, зокрема щодо місцевого самоврядування, реформатори постійно натикаються на гострі рифи недосконалості й суперечностей існуючого адміністративно-територіального поділу. Йдеться і про горезвісні «матрьошки», коли на території міст розташовані інші міста, селища та села, і анклави, як-от Коцюбинське, зусібіч оточене столичним мегаполісом, та інші численні недоречності.

Та головне гальмо на шляху розвитку місцевого самоврядування — надмірна розпорошеність слабких у фінансовому й організаційному сенсах дрібних громад — більшість із 27 тисяч сіл і 11 тисяч невеличких селищ узвичаєно простягають руку для отримання дотації з державної скарбниці.

Реальний вихід із ситуації — розумна співпраця, згуртування зусиль найближчих сусідів. Саме встановлення порядку об’єднання територіальних громад сіл, селищ і міст та надання державної підтримки таким утворенням має на меті ухвалений 3 липня Верховною Радою у першому читанні Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Днями в Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради відбулася гаряча дискусія стосовно пропозицій та поправок, що надійшли в робочу групу, яка готує законопроект до другого слухання. Її учасники намагалися діяти в чинному конституційному полі, водночас наголошуючи на необхідності безвідкладного ухвалення змін до Конституції.

Слушними були зауваження, що законотворцям небезпечно створювати термінологічний хаос у нормативному тексті — це згодом може викликати проблеми із застосуванням закону. Так, більшість присутніх погодилася не вживати термін «об’єднана громада» для нових утворень, а називати їх «громадами, що об’єдналися». Уточнено, що суміжними є адміністративно-територіальні одиниці, а не громади.

Загалом, зауважували члени робочої групи, законопроект про добровільне об’єднання територіальних громад можна і потрібно безвідкладно виносити в парламентську залу для другого читання. З цією думкою погоджуються й експерти Ради Європи, які активно співпрацюють з українським парламентом.

За словами експерта Ради Європи професора Сорбонни Жерара Марку, «удосконалення правового регулювання порядку об’єднання територіальних громад призведе до істотного вдосконалення системи місцевого самоврядування в Україні та подальшого розвитку місцевої демократії».

Варто зазначити, що великі надії на ухвалення згаданого законопроекту покладає і вітчизняний самоврядний актив.