Кілька місяців вітчизняні виробники овочів і фруктів перебували в стані очікування найгіршого. Адже 21 березня нинішнього року ЄС ухвалила директиву про додаткову перевірку аграрної продукції, яка походить не з країн Європейського Союзу (України, Молдови, Туреччини, Сербії, США, Канади тощо), щодо певних шкідливих карантинних організмів, перелік яких зазначено. Насамперед захисні заходи стосувалися яблук, груш, томатів, перців, баклажанів і деяких інших видів плодоовочевої продукції.

Держпродспоживслужба стверджує, ніби поінформувала Єврокомісію про те, що вказаних карантинних організмів на території України не виявлено. Втім, директор Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Федір Рибалко вважає, що чиновники не проявили належної оперативності, забарилися. Адже відповідну декларацію можна було подати ще у березні чи квітні, а цього, за його словами, не зробили.

Натомість у Мінагрополітики запропонували сільгоспвиробникам викручуватися самим: отримувати у Держпродспоживслужбі документ, який засвідчуватиме, що їхня продукція вирощена на території, вільній від карантинних організмів, визначених у директиві EU 2019/523. Але в УПОА таку пораду визнали неслушною: навіщо кожному виробникові бігати по окремий папірець? Якщо вся Україна вільна від тих організмів, то засвідчити це мусить державний орган одним-єдиним документом!

Виробники сподівалися, що Держпродспоживслужба саме так і вчинить, тож особливо не переймалися. Проте згодом з’ясувалося, що ця служба надіслала потрібний запит аж у серпні! А в Єврокомісії питання так швидко не вирішують, їхня бюрократія не гірша за нашу. Зрештою з 1 вересня директива набула чинності.

Відтак імпортери з країн ЄС відмовилися від закупівлі плодоовочевої продукції з України та інших країн. Вітчизняні виробники постали перед загрозою втрати важливого ринку збуту. Загальну невизначеність підсилила невчасна (у розпал аграрного сезону), щоб не сказати необґрунтована, ліквідація профільного міністерства. Тож виникла небезпека багатомільйонних збитків: втрати лише на яблуках могли становити $4—5 млн, на овочах — ще близько $4 млн.

Та нарешті 5 вересня Європейська комісія оприлюднила офіційний список країн, в плодоовочевій продукції яких не виявлено тих-таки карантинних організмів. І Україна у цьому списку також.

На думку фахівців, позитивному вирішенню ситуації сприяв низький урожай фруктів у країнах ЄС, що спричинило б високі ціни на них. Натомість в Україні не справдилися сподівання деяких експертів, які прогнозували зниження цін на плодоовочеву продукцію через скорочення зовнішніх ринків збуту. Тож дешевих овочів і фруктів восени нам бачити не доведеться.

Утім, мусимо застерегти: зниження ціни на внутрішньому ринку через проблеми із зовнішньою торгівлею — це насправді не дуже добре. Щоправда, протягом певного, досить короткого періоду ціни справді впадуть. Однак виробники, які недоотримали очікуваного доходу, не матимуть засобів для розвитку виробництва, тож у подальшому або скоротять його, або взагалі перейдуть на інші види діяльності. Тоді на ринку виникне дефіцит, який спричинить відповідне зростання цін, значно більше, ніж було падіння. І це вже надовго. Тому не варто сподіватися на якийсь зиск від біди інших.